«Марс-96» — російська автоматична міжпланетна станція, призначена для дослідження Марса. Станцію запущено 16 листопада 1996 року за допомогою ракети-носія «Протон». Через відмову розгінного блока станцію не вдалося вивести на відлітну траєкторію, і вона зруйнувалася при вході в атмосферу Землі через 5 годин після запуску. Причину збою розгінного блока з'ясувати не вдалося, оскільки телеметрія на цьому етапі польоту не застосовувалася.
| Марс-96 | |
|---|---|
| Mars96 Assembly.jpg Марс-96 під час складання | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | 1996-064A |
| NORAD ID | 24656 |
| Організація | Росія РАН, РКА |
| Виготівник | Росія НВО ім. С. О. Лавочкіна та ін. |
| Вихід на орбіту | планувався 12 вересня 1997 року |
| Дата запуску | 16 листопада 1996 20:48:53 UTC |
| Ракета-носій | Протон-К / Блок Д2 392-02 |
| Космодром | Казахстан Байконур Майд. 200/39 |
| Тривалість польоту | 5 годин |
| Схід з орбіти | 17 листопада 1996 року |
| Технічні параметри | |
| Маса | 6825 кг (550 кг наукової апаратури) |
| Розміри | 11,5 (розмах панелей СБ) × 3,5 × 3,7 |
| Джерела живлення | сонячні батареї |
| Платформа | 1Ф |
| Посадка на небесне тіло | |
| Дата і час посадки | планувалась: МАС — 12 вересня 1997 року, ПН — перша декада жовтня 1997 року |
В конструкції космічного апарата використано напрацювання зі станцій «Фобос», при цьому розробники намагалися врахувати недоліки, які не дозволили «Фобосам» повністю виконати дослідницьку програму. Завдання «Марса-96» була амбітним: найважчий міжпланетний апарат з будь-коли запущених (маса на старті 6825 кг, з них 550 кг припадало на наукову апаратуру) мав передове наукове обладнання, зокрема й зарубіжне (серед учасників проєкту — Франція, Німеччина, Велика Британія, Фінляндія, США, Італія, Бельгія, Болгарія, Австрія).
До складу міжпланетної станції входили:
- Орбітальний апарат, що здійснює переліт до Марса і потім виходить на орбіту штучного супутника Марса. На ньому розташовувалося 25 наукових приладів. Він мав доставити до планети чотири малих посадочних модулі.
- Дві малі автономні станції, що мали здійснити посадку на поверхню Марса. Склад наукової апаратури: панорамна камера, мас-спектрометр, альфа-спектрометр, гамма-спектрометр, лазерний спектрометр, спектрофотометр, магнітометр, мікротонометр, сейсмометр, метеорологічний датчик.
- Два пенетратори (ударних проникливих зонди), що заглиблюються в ґрунт, з 10 науковими приладами на кожному.
Планувалося, що АМС досягне Марса 12 вересня 1997 року близько 11:43 GMT, через 299 діб 14 годин після запуску. За 3—5 днів до прибуття від апарата мали відокремитися малі автономні станції і пенетратори. Орбітальний апарат і пенетратори були розраховані на 1 рік роботи, автономні станції — на 2 роки.
Місії, засновані на «Марсі-96» Редагувати
Низка наступних місій ґрунтується на технологіях «Марса-96», наприклад, місія Європейського космічного агентства Mars Express (запущена в 2003 році), NetLander[ru] (скасована) і її наступниця MetNet (планувалась до запуску в 2012—2019 роках). Обладнання «Марса-96» використовувалося в експериментах «Марс-500».
Див. також Редагувати
- Фобос (програма)
- Фобос-Ґрунт
- Фобос-Ґрунт 2[ru]
- Mars Polar Lander — американська місія з вивчення Марса з зондами-пенетраторами (Deep Space 2) на борту
- Deep Space 2 — зонд-пенетратор
- Пенетратор
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- А. В. Захаров[ru] (ред.). Марс-96. Краткое описание проекта экспедиции автоматического космического аппарата к Марсу. (рос.). Інститут космічних досліджень РАН[ru]. оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 26 травня 2010.