Вадим Олександрович Манько (позивний — Омут; 1996, м. Харків — пом. 13 серпня 2022, Харківська область, Україна) — український військовослужбовець, капітан Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).
| Вадим Манько Вадим Олександрович Манько | |
|---|---|
| Капітан | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1996 м. Харків |
| Смерть | 13 серпня 2022 біля с. Соснівки, Харківська область, Україна (під час бойових дій) |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України |
| Псевдо | Омут |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Національна гвардія |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
2017 року закінчив Національну академію Національної гвардії України за військовою спеціальністю — офіцер по роботі з особовим складом, референт-перекладач.
Проходив службу в окремому загоні спеціального призначення Східного територіального управління Національної гвардії України.
О 6:30 24 лютого 2022 року зведена група спецпризначенців на бронетранспортері висунулась в район перехрестя шосе Циркуни — Харків, де окупанти вже приступили до облаштування блокпоста, підступи до нього прикривали три бронемашини і Т-72. За пів кілометра від зазначеної точки гвардійці зупинились, замаскували БТР і непомітно наблизилися до непроханих гостей. Вадиму під час атаки дісталась ключова роль — офіцер двічі поцілив у ворожий танк з гранатомета і знищив його разом із екіпажем.
Окупанти намагалися відстрілюватись, але після того, як гвардійці знищили сімох із них, уцілілі рашисти змінили тактику — застрибнули у свої бронеавтомобілі, роз'їхались і, прикриваючись складками місцевості, відкрили вогонь із великокаліберних кулеметів. Раптом один із побратимів Вадима подав сигнал, що йому потрібна допомога — у нього було прострелено обидві ноги. Ризикуючи власним життям, капітан Манько кинувся на допомогу товаришу, наклав йому на кінцівки турнікети, зупинив кровотечу та виніс у безпечне місце.
Залишивши пораненого в укритті, Вадим кинувся до залишеного неподалік бронетранспортера і вже за кілька хвилин двома чергами з автоматичної гармати розстріляв два російські броньовики, «Тигр» і «Рись». Зазнавши втрат в живій силі та техніці, ворог відступив у напрямку державного кордону. Під час огляду знищеної техніки капітан Манько взяв у полон пораненого офіцера загону «Вимпел» управління росгвардії по вологодській області російської федерації.
17 червня 2022 року близько 11:00 під час чергування на спостережному посту поблизу с. Дементіївки на Харківщині, капітан Манько помітив чотирьох ворожих розвідників й особисто вирушив на їхнє перехоплення. Обійшовши росіян з флангу, гвардієць розстріляв усю четвірку. Відповідь окупантів не забарилася — за півтори години гвардійські позиції «накрило» залпом РСЗВ. Внаслідок обстрілу «Омут» дістав серйозну контузію й був направлений на стаціонарне лікування, проте у госпіталі офіцер провів лише кілька днів — він постійно наполягав на виписці, тож лікарям зрештою довелося поступитися і Вадим повернувся на передову. Близько 8:00 28 червня 2022 року група спецпризначенців виявила неподалік села ворожий опорний пункт, і перш ніж її помітили окупанти, вступила в бій. Вадим Манько першим увірвався на позицію та двома гранатами знищив близько десятка рашистів, решту добили його побратими. Але близько 15:00 у напрямку «опорника» висунулись три російські бронетранспортери. Ворог відкрив шквальний вогонь, намагаючись повернути втрачену позицію. Українські оборонці витримали вогневу навалу та дали гідну відсіч окупантам. Першим же влучним пострілом з протитанкового гранатомета капітан Манько зніс башту ворожого БТР та вогнем зі стрілецької зброї знищив вісьмох російських солдатів. За 20 хвилин ворожий резерв був повністю знищений.
13 серпня 2022 року, поблизу села Соснівки на півночі Харківщини російські окупанти здійснили дистанційний керований підрив української броньованої машини, яка прямувала за пораненими. Старшим групи медичної евакуації був капітан Вадим Манько. Він наказав пораненим побратимам евакуюватися, а сам, попри численні поранення тулуба та ніг, прикривав їх відхід вогнем з кулемета на башті бойової машини. Ворог розстріляв автомобіль з ручних гранатометів.
Нагороди ред.
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (6 жовтня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Медаль «За військову службу Україні» (17 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Медаль «Захиснику Вітчизни» (16 серпня 2022) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне виконання службового обов'язку;
- відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2016).
Вшанування пам'яті ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2022) |
Примітки ред.
- Указ Президента України від 6 жовтня 2022 року № 690/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- Указ Президента України від 17 квітня 2022 року № 255/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 16 серпня 2022 року № 582/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- В. Агібалова, С. Молотков. Герой України Вадим Манько до останнього прикривав вогнем своїх побратимів // АрміяInform. — 2022. — 23 листопада.
- Куліченко, І. У боях за Харківщину героїчно загинув спецпризначенець Вадим Манько // Харківські звістки. — 2022. — 19 серпня.
- Цьомик, Г. У боях за Харківщину загинув спецпризначенець Вадим Манько // Суспільне Новини. — 2022. — 19 серпня.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |