Ма́мчур Сергі́й Микола́йович (нар. 3 лютого 1972, Дніпропетровськ, СРСР — пом. 26 грудня 1997, Москва, Росія) — радянський, український та російський футболіст, що виступав на позиції захисника. Відомий завдяки виступам у складі московського ЦСКА та дніпропетровського «Дніпра». Чемпіон Європи серед юнаків (1990), бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу (1991), майстер спорту СРСР (1990). Помер від серцевої недостатності у віці 25 років.
Сергій Мамчур | |||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Мамчур Сергій Миколайович | ||||||||||||||||||
Народження | 3 лютого 1972 | ||||||||||||||||||
Дніпропетровськ, СРСР | |||||||||||||||||||
Смерть | 26 грудня 1997 (25 років) | ||||||||||||||||||
Москва, Росія | |||||||||||||||||||
Поховання | Дніпро | ||||||||||||||||||
Зріст | 179 см | ||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | ||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Україна Росія | ||||||||||||||||||
Позиція | Захисник | ||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Життєпис ред.
Сергій Мамчур — вихованець дніпропетровського «Дніпра», за який почав виступати у 1990 році в чемпіонаті СРСР. Юний футболіст швидко став міцним гравцем ротації і привернув до себе увагу тренерів юнацької та молодіжної збірних СРСР. У 1991 році Мамчур залучався навіть до ігор олімпійської збірної, вийшовши на поле у матчі проти норвежців, що відбувся 27 серпня у Крістіансанні. А за два місяці до того Сергій у ранзі капітана молодіжної збірної СРСР здобув бронзові нагороди молодіжного чемпіонату світу, здолавши у матчі за третє місце австралійців у серії післяматчевих пенальті, де Мамчур підійшов до м'яча четвертим і свою спробу переграти Марка Босніча реалізував.
За часів Незалежності захисник здобув разом з «Дніпром» бронзу першого чемпіонату України і розпочав в Дніпропетровську наступний сезон, однак незабаром вирушив до Росії, де продовжив кар'єру у московському «Асмаралі». Щоправда, цей клуб виявився лише трампліном до наступної сходинки в кар'єрі Мамчура, якою став московський ЦСКА. Загалом, у армійському клубі футболіст провів більше сотні матчів, будучи одним з ключових захисників команди, а у 1994 році його обрали капітаном команди. В цей же час він залучався до молодіжної збірної Росії, брав участь у чемпіонат Європи серед молодіжних команд 1994 року.
26 грудня 1997 року Сергій Мамчур у віці 25 років помер у московській квартирі, виділеній йому клубом, внаслідок серцево-судинної недостатності. До цього про жодні проблеми гравця зі здоров'ям відомостей не було. У футболіста лишилася дружина та дві доньки. Поховано Мамчура у рідному Дніпропетровську.
Досягнення ред.
- Чемпіон Європи серед юнаків (1): 1990
- Бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу (1): 1991
- Бронзовий призер чемпіонату України (1): 1992
- Брав участь у «срібному» (1992/93) сезоні «Дніпра», однак провів замало матчів для отримання медалей
- Фіналіст Кубка федерації футболу СРСР (1): 1990
- Фіналіст Кубка Росії (2): 1992/93, 1993/94
Примітки ред.
- (рос.). «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
- (англ.). Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
- (рос.). «Час». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
Посилання ред.
- (рос.). «Championat.com». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- (рос.). «Allplayers». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
- (рос.). «Footbook». Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
- . «Історія та статистика українського футболу». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
- Профіль гравця (рос.). «Сборная России по футболу». Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 30 жовтня 2013.
- (рос.). «КЛИСФ». Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.