Малігнізация (лат. Malignus — шкідливий, згубний) — набуття клітинами нормальної або патологічно зміненої тканини організму (у тому числі доброякісної пухлини) властивостей злоякісної пухлини. У основі малігнізації лежать порушення процесів диференціювання і проліферації клітин.
Процес малігнізації багатостадійний. Розпочинається з навіть не пухлинної, а передпухлинної хвороби, коли розпочинається підвищена мутабільність в якійсь групі клітин або з однієї при спадковій хворобі.
Це викликає порушення у різних генах, зокрема і в тих, які зумовлюють проліферацію. Клітини мають дуже багато систем, що запобігають розвитку таких подій. І в переважній більшості випадків все повертається до норми. Але бувають випадки, надзвичайно рідкі, коли з геном-мутатором, який утворився з нормального гена, регуляторні механізми клітини не можуть справитися. Тоді мутації продовжують накопичуватися.
Мутовані клітини, які не ідентифікував імунний нагляд клітин, при розмноженні утворюють нові похідні клітини. Збільшується частина клітин, яка ще гірше розпізнаватиметься імунним наглядом. Таким чином залишаються не знищені клітини, яких система імунітету все менше розпізнає. Пухлинна клітина, яка з'явилася, не завжди утворює пухлину. Пухлина виникає лише тоді, коли утворюються клітини, «невидимі» для імунного нагляду.
Джерело Редагувати
- Малігнізація [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Кордюм В. У світлі молекулярної генетики (Сучасні уявлення про основні механізми онкогенезу) [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.] / В. Кордюм // Вісн. НАН України. — 2002. — № 9. — С. 29-44.
Посилання Редагувати
- МАЛІГНІЗАЦІЯ [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
| Це незавершена стаття з онкології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |