Малюта Іван Трохимович

Малюта Іван Трохимович (нар. 16 квітня 1943, с. Цибулівка, Тростянецький район, Вінницька область) — український журналіст, публіцист, поет, краєзнавець. Заслужений журналіст України, член НСПУ, член Національної спілки краєзнавців України (2014).

Малюта Іван Трохимович
Народився	16 квітня 1943(1943-04-16) (80 років) Цибулівка, Тростянецький район, Вінницька область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст
Відомий завдяки	Журналіст, публіцист, поет, краєзнавець
Членство	НСЖУ і НСПУ

Біографічні відомості

Родом із села Цибулівка Тростянецького району, що на Вінниччині. Народився у селянській родині, вже по смерті батька.

1960 р. закінчив із відзнакою Цибулівську середню школу.

У 1962—1968 роках навчався в Одеському полі­технічному інституті на факультеті автоматики і промелектроніки. Там у літературній студії познайомився з Олексою Різниковим, котрий став для нього «прикладом національного свідомого українця».^{[джерело?]}

З 1969-го — редактор Одеської студії телебачення, а потім — редактор у книжковому видавництві «Маяк». Звільнений за відмову свідчити в 1971—1972 роках проти трьох ув'язнених правозахисників. Також надалі Малюті не дали можливості отримати квартиру, не дозволили видати книжку. До розпаду СРСР перебував під наглядом репресивних органів.^{[джерело?]} У часи незалежності в архіві СБУ перечитав «одеську кримінальну страву», добрим словом обмовився про слідчого лейтенанта Володимира Пристайка за його приховану прихильність до правозахисників.^{[джерело?]}

З 1989 року — заввідділу редакції журналу «Українська культура» та Національного газетно-журнального видавництва, літературознавець, поет, автор книги «Агов!». Відтоді працює в газетно-журнальному видавництві Міністерства культури — в редакціях журналів «Українська культура», «Пам'ятки України», газети «Культура і життя».

Творчість

Автор численних краєзнавчих статей, документальних публікацій про голодомори, досліджень про інакодумців, політв'язнів радянського тоталітарного режиму.

Є автором збірки поезій «Під знаком калини» (1996), документально-публіцистичної книги «Агов!» (Видавництво ім. Олени Теліги, 2012), історико-краєзнавчого нарису про рідне село «Одна із трьох» (2013) і краєзнавчої книги «Роївня» (Видавництво ім. Олени Теліги, 2015).

Заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України, з жовтня 2014 — член Національної спілки краєзнавців України.

Нагороди

• Почесна грамота Національної спілки журналістів України в номінації «Золоте перо» (2009).
• Лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Василя Юхимовича (2014).
• Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2018).
• Почесний громадянин с. Цибулівки на Вінниччині.
• Літературно-мистецька премія імені Володимира Забаштанського (2021).
• Літературна премія імені Тодося Осьмачки (2022) за повість «Двічі не вмирати».

Примітки

1. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 20 вересня 2016. 
2. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 вересня 2016. 
3. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 вересня 2016. 
4. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
5. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021. 
6. . Прочерк. 16 травня 2022. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022. 

Джерела

• Букет Є. Книга-поклик і заклик // Слово Просвіти. - 2013. — 18 квітня [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.].
• Вітаємо! // Культура і життя. — 2014. — 31 жовтня — 6 листопада. — № 44 (4615). — С. 10 [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.].