Ігор Васильович Малихін (6 червня 1969, Харків, Українська РСР) — радянський хокеїст, захисник. Гравець збірної Радянського Союзу.
| Ігор Малихін | |
|---|---|
| Народився | 6 березня 1969 (54 роки) Харків |
| Зріст | 185 см |
| Позиція | захисник |
| Кидок | лівий |
| Проф. клуби | «Динамо» (Харків) ЦСКА (Москва) «Адірондак Ред Вінгз» «Калеван Палло» «Кассель Гаскіс» «Торпедо» (Ярославль) «Крила Рад» (Москва) ТХК (Твер) |
| Нац. збірна | СРСР |
| Драфт НХЛ | 142-й загальний, 1991 «Детройт Ред Вінгз» |
| Ігрова кар'єра | 1986 — 2003 |
Спортивна кар'єра ред.
Хокеєм почав займатися у 12 років. Грав за дитячу, юнацьку і молодіжну команди Харкова. В сезоні 1986/1987 захищав кольори «Динамо». Влітку перейшов до найтитулованішого клубу СРСР і Європи — московського ЦСКА. У команді Віктора Тихонова двічі ставав чемпіоном країни, двічі здобував Кубок європейських чемпіонів, переможцем кубка СРСР і кубка Шпенглера.
У жовтні-листопаді 1987 року провів дів гри у складі збірної СРСР. Обидва товариські матчі проти команди Чехословаччини завершилися внічию. У складі юнацької збірної здобував срібну і бронзову медалі на чемпіонатах Європи (у 1988 і 1987 відповідно). З молодіжною командою став віце-чемпіоном світу 1988 року, а наступного сезону — переможцем світової першості.
На драфті Національної хокейної ліги 1991 року був обраний клубом «Детройт Ред Вінгз» у сьомому раунді під загальним 142-м номером. 1992 року переїхав до Північної Америки і в першому сезоні виступав за фарм-клуб «Детройта» з Американської хокейної ліги «Адірондак Ред Вінгз». Менеджер клубу Браєн Мюррей був задоволений грою Малихіна і обіцяв місце в головній команді. Але навесні 1993 року «Детройт» вилетів у першому раунді кубка Стенлі, Мюррея звільнили, а Малихін отримав статус вільного агента. Наступні три сезони грав за колективи з Інтернаціональної хокейної ліги: «Форт-Вейн Кометс», «Детройт Вайперс» і «Лас-Вегас Тандер».
1996 року повернувся до Європи і по одному сезону захищав кольори клубів «Калеван Палло» (Фінляндія), «Кассель Гаскіс» (Німеччина) і «Торпедо» (Ярославль, Росія). У розпалі сезону 1998/1999 повернувся до Америки, грав знову за «Форт-Вейн Кометс» і «Маскігон Ф'юрі» в Об'єднаній хокейній лізі, яка замінила ІХЛ. В сезоні 2002/2003 завершив ігрову кар'єру у російських командах «Крила Рад» (Москва) і ТХК (Твер).
Досягнення ред.
- Чемпіон СРСР (2): 1988, 1989
Статистика ред.
У юніорській і молодіжній збірних:
| Рік | Команда | Турнір | І | Г | П | 0 | Штр |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1986 | СРСР (юніорська) | ЮЧЄ | 5 | 0 | 0 | 0 | 10 |
| 1987 | СРСР (юніорська) | ЮЧЄ | 7 | 1 | 3 | 4 | 2 |
| 1988 | СРСР (молодіжна) | МЧС | 7 | 0 | 3 | 3 | 10 |
| 1989 | СРСР (молодіжна) | МЧС | 7 | 0 | 5 | 5 | 8 |
У національній збірній:
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
Посилання ред.
- Малихін Ігор Васильович на сайті EliteProspects.com (англ.)
- По-прежнему не теряю надежду закрепиться в НХЛ [ 27 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профиль на сайті cska.in [ 27 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профиль на сайті cska-hockey.ru [ 27 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профиль на сайті Российский хоккей (рос.)
- Профіль на сайті Chidlovski.net [ 23 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Свої серед чужих [ 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]