Максунуоха (Муксунуоха) — річка в Росії, протікає територією Усть-Янського району Якутії. Довжина річки — 267 км, площа водозбірного басейну становить 3660 км2.
| Максунуоха | |
|---|---|
| 71°51′34″ пн. ш. 139°49′28″ сх. д. / 71.8594444444717766° пн. ш. 139.82444444446775833° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 71°34′30″ пн. ш. 141°13′27″ сх. д. / 71.5750000000277851° пн. ш. 141.22420000002776419° сх. д. |
| Гирло | Море Лаптєвих |
| • координати | 71°51′30″ пн. ш. 139°49′03″ сх. д. / 71.85860000002777781° пн. ш. 139.817500000027763463° сх. д. |
| Країни: | Росія |
| Регіон | Саха |
Починається в багатій озерами частково заболоченій місцевості. Від витоку тече в східному напрямку, північніше від озера Урюнг-Улах повертає на північ, а потім на північний захід. В середній течії меандрує, береги обривисті. Ближче до гирла входить у зону боліт. Вище від впадіння Мурукана ширина річки становить 95 м, глибина — 2 м. Впадає в Селяхську губу моря Лаптєвих північніше від села Юкагир, утворюючи дельту.
Басейн річки входить до складу ключової орнітологічної території «Басейн Санга-Юрях», є територією линяння білолобої гуски і гуменника.
В долині річки виявлено кілька туш плейстоценових тварин, зокрема мамонта. У вічній мерзлоті в районі озера Микита і річки Максунуоха методом ехолокації знайшли дві ноги мамонта віком приблизно 20-40 тис. років.
Притоки ред.
Об'єкти перелічено в порядку від гирла до витоку.
- 12 км: Арга-Бирахчання (лв)
- 32 км: Куку (лв)
- 34 км: Мурукан (пр)
- 56 км: Тохон (пр)
- 65 км: Ілін-Бирахчання (лв)
- 75 км: Ус-Булгуннях (пр)
- 144 км: Онной (пр)
- 165 км: Бульчут-Юрюєте (лв)
- 175 км: Чалимаги-Юрюєте (лв)
Дані водного реєстру ред.
За даними державного водного реєстру Росії належить до Ленського басейнового округу, річковий басейн — Яна, водогосподарська ділянка — річки басейну моря Лаптєвих від межі басейну річки Яна на заході до межі басейну Східносибірського моря (мис Святий Ніс) на сході.
Код об'єкта в державному водному реєстрі Росії — 18040300412117700031762.
Примітки ред.
- GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Аркуш карти R-54-III,IV оз. Урюнг-Улах. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- ↑ Максунуоха / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Аркуш карти R-54-I,II Юкагир. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- Государственная геологическая карта Российской федерации. Масштаб 1:1000000 (третье поколение). Серия Лаптево-Сибироморская. Лист S–53 (о. Столбовой), 54 (Ляховские о-ва). Объяснительная записка. — СПб. : Картографическая фабрика ВСЕГЕИ, 2016. — С. 258.
- Питулько В.В., Павлова Е.Ю. Местонахождения Урез-22 и Озеро Никита: новые свидетельства расселения человека в Сибирской Арктике в финальном плейстоцене // Записки ИИМК РАН. — 2014. — № 10 (17 листопада). — С. 3—15. з джерела 15 січня 2022. Процитовано 9 лютого 2021.
- Якутский мамонт оказался непригодным для клонирования [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.], 14 мая 2003 г.