Максим Олегович Тимошенко (20 квітня 1972, Київ) — український науковець-культуролог і мистецтвознавець, громадський діяч, хоровий диригент. Доктор філософії, професор, президент екологічної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні, член ради директорів міжнародного Зеленого Хреста (з жовтня 2017). Професор Академії керівних кадрів культури і мистецтв, Заслужений діяч мистецтв України. З 11 червня 2018 по 1 серпня 2018 — в.о. ректора, а з 13 листопада 2018 — ректор Музичної академії України ім. Чайковського, член-кореспондентом Національної академії мистецтв України., член колегії Міністерства освіти і науки України., Голова Ради Ректорів мистецьких закладів України.,
Тимошенко Максим Олегович | ||
---|---|---|
Народився | 20 квітня 1972 (51 рік) Київ | |
Місце проживання | Київ | |
Країна | Україна | |
Діяльність | науковець, викладач університету | |
Alma mater | Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | |
Галузь | культурологія, педагогіка | |
Заклад | Національна музична академія України імені Петра Чайковського | |
Посада | Ректор | |
Вчене звання | професор | |
Батько | Тимошенко Олег Семенович | |
Мати | Тимошенко Віра Петрівна | |
Діти | донька | |
Нагороди | Лауреат Національного рейтингу «Топ-100 видатних чоловіків Київщини» в номінації «Гордість Київщини»; Орден Христа Спасителя; Посол Миру | |
Тимошенко Максим Олегович у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився 20 квітня 1972 року в Києві.
- 1990 — закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. Лисенка за спеціальністю хорове диригування (клас Виноградової Е. О., Мисько В. І.);
- 1991 — вступив до Київського університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (викладач — Заболотна В. І.);
- 1994 — вступив до Київського економічного університету (магістр «Ділового адміністрування», 1996).
- 2012 — закінчив Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв.
- 1991—1992 — завідувач зовнішньоекономічного відділу Київського фонду культури;
- 1992—1993 — директор Київського фонду культури;
- 1993—1997 — Голова правління АКБ «Незалежність»;
- з 1997 — голова правління Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина» (з 2003 — почесний голова);
- 1999—2000 — лінгвістичний центр «Berlitz Miami», США;
- 2003—2014 — працював в апараті Верховної Ради України;
- з 2007 — старший викладач кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- у 2012 — захистив дисертацію на тему: «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» та отримав науковий ступінь кандидата культурології, доктора філософії;
- з 2013 — на посаді доцента Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- з 2014 — професор Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- з 2015 — професор Кафедри менеджменту соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв'язків в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- з 2016 — професор Кафедри Артменеджменту та івент технологій.
- 27 квітня 2017 року рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання професора кафедри сценічного та аудіовізуального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
- З 3 січня 2018 року — Проректор з міжнародних зв'язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
- З 11 червня 2018 року і до 1 серпня 2018 — в.о. ректора Національної музичної академії України імені Петра Чайковського. Зняття з посади стало несподіванкою для багатьох і викликало обурення, зокрема акції протесту під стінами Мінкульту..
- 26.01.2019 — присвоєно звання почесного професора Хеншуйського університету Китайської Народної Республіки.
- 10.09.2020 — увійшов до складу Атестаційної колегії Міністерство освіти і науки України.
- з 2020 року - почесний президент Хеншуйської Міжнародної академії музики і мистецтв імені П.І. Чайковського (Китай).
- 31 березня 2021 року — присвоєно звання почесного професора Таджицької Національної консерваторії ім. Т. Сатторова — головного мистецького вишу Таджикистану.
- 11 червня 2021 року — обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України
- 19 серпня 2021 року — наказом Міністра освіти і науки України призначений членом колегії Міністерства освіти і науки України.
- 12 жовтня 2021 року — обраний Головою Ради Ректорів мистецьких закладів України.
Громадська діяльність ред.
- з 2006 — президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»;
- з 2012 — президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні;
- у 2013 — обраний дійсним членом Української технологічної Академії по відділенню «Екологія» з присвоєнням звання Академіка;
- з 2014 — Обраний дійсним членом Української академії наук;
- 2 жовтня 2017 обраний членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста — екологічної організації при ООН;
- З травня 2019 року — співголова оргкомітету Всеукраїнської відкритої музичної олімпіади «Голос Країни».
- З липня 2019 року — співголова оргкомітету Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. Прокоф'єва.
- 31 березня 2021 року — присвоєно звання почесного професора Таджицької Національної консерваторії ім. Т. Сатторова.
- 11 червня 2021 року — обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України
- 19 серпня 2021 року — наказом Міністра освіти і науки України призначений членом колегії Міністерства освіти і науки України.
- 12 жовтня 2021 року — обраний Головою Ради Ректорів мистецьких закладів України.
- 2021 ріку — обраний членом Президії Всеукраїнськоі Спілки ректорів закладів вищої освіти та призначений відповідальним за діяльність закладів вищої освіти культури
Ректор НМАУ ред.
У вересні 2018 переміг на виборах ректора консерваторії, випередивши Юрія Чекана та попереднього ректора — Володимира Рожка, і 13 листопада 2018 року призначений ректором за контрактом, як такий, що пройшов за конкурсом, того ж дня новообраного ректора представив Міністр культури України Євген Нищук.
На посаді ректора розпочав довгоочікуваний ремонт даху приміщення, підписав угоду про співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога. Під час візиту з 19.01.2019 по 26.01.2019 до Китайської Народної Республіки (м. Хеншуй) Максиму Тимошенку присвоєно звання почесного професора Хеншуйського університету.
У травні 2020 року завершив ремонт даху та заміну вікон в основній будівлі Академії. Також у травні 2020 року було отримано ліцензію від Міністерства освіти Китаю щодо створення Міжнародної академії музики і мистецтв ім. П. І. Чайковського в КНР.
На посаді ректора вручив звання почесного професора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Рікардо Муті, Пласідо Домінго та Джек Ма.
Наукова діяльність ред.
- Автор понад 20 публікацій з своєї наукової спеціальності (культурології) в академічних збірниках і періодиці. Зокрема, це провідні видання з культурології, затверджені ВАК України: «Культура і сучасність», «Актуальні проблеми теорії, історії та практики художньої культури», «Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (нині «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв»).
- Учасник наукових конференцій. У 2012 захистив дисертацію на тему «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» і отримав науковий ступінь кандидата культурології та доктора філософії.
- Співавтор академічної 5-томної «Української етнокультурологічної енциклопедії» (2013). Співавтор «Української енциклопедії етномистецтвознавства і етнокультурології» (2014) в 5-ти томах. Обидва п'ятитомника випущені під егідою Національної академії мистецтв України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Це єдині в Україні академічні енциклопедичні видання з культурології.
- Автор підручника «Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика.», затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів.
- Рішенням вченої ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 20 квітня 2017 року (протокол № 12) та Рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки від 27 квітня 2017 року (АП № 000082) присвоєно вчене звання професора.
Публікації ред.
- Гуманітарні аспекти державної культурної політики сучасної України [ 27 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Трансформація освіти і культура: традиції та сучасність: Матеріали Міжнар. наук.-творчої конференції, Одеса–Київ–Варшава, 2–3 травня 2012 р. К., 2012. С. 95;
- Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен [ 27 квітня 2015 у Wayback Machine.]: Автореф. дис. … канд. культурології: 26.00.01. К., 2012. 20 с.;
- // Культура і сучасність. К., 2013. № 1. С. 99–104;
- // Культура і сучасність. К., 2014. № 1. C. 77–82.
- Українська етнокультурологічна енциклопедія: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2013. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
- Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2014. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
- Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика // Підручник. Київ, 2015. 160 с.
Відзнаки ред.
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Указ Президента України від 20.01.2006, № 40/2006 «Про відзначення державними нагородами»);
- «Посол миру» [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] — удостоєний 2005 під час спільної конференції Всесвітньої федерації миру і Української ради миру;
- Лауреат Національного рейтингу «Топ-100 видатних чоловіків Київщини» в номінації «Гордість Київщини».
- Почесна відзнака Міністерства культури та мистецтв України — указ № 513 від 16.07.2003;
- Орден «Христа Спасителя» — указ № 50 УПЦ від 15.05.2001;
- Подяка Київського міського голови (24.06.2003, № 14561);
- Спеціальна загальнонаціональної програми «Людина року» (2005);
- Заслужений діяч мистецтв України (Указ Президента № 27/2015 від 22.01.2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»);
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 04.06.2015 № 4404);
- Пам'ятний орден до 30-річчя аварії на Чорнобильській АЕС «За мужність» — за співпрацю та допомогу в Україні (25.04.2016, Виконавчий комітет Славутицької міської ради);
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 01.06.2016 № 623);
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 17.01.2017 № 152);
- Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»;
- 26 березня 2019 року нагороджений медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2011.
- . greencross.org.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
- ↑ . nakkkim.edu.ua. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
- ↑ . zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
- ↑ [1] [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ [2] [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ [3] [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- . nakkkim.edu.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.
- . Асоціація докторів філософії України. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2021.
- . 195.78.68.75. Міністерство культури України. 12 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
- . knmau.com.ua. Архів оригіналу за 26-08-2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Парад «ректорів». Черговий переворот у столичній Консерваторії - Главком. glavcom.ua. оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 4 серпня 2018.
- Півтон Безвухий. Музична скриня: НМАУ: як Ростислав Карандєєв ректорів лобами зіткнув. music-ukr.blogspot.com. оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 4 серпня 2018.
- . Національний рейтинг впливовості відомих особистостей. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 9 квітня 2021.
- . НМАУ. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Максим Тимошенко став Почесним професором Таджицької Національної консерваторії ім. Т. Сатторова. НМАУ. Процитовано 9 квітня 2021.
- . ukrainiandays.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 20 серпня 2013.
- . ГОРДОН. 3 жовтня 2017. Архів оригіналу за 9 листопада 2017.
- . Всеукраїнська відкрита музична олімпіада "Голос Країни". Архів оригіналу за 22 червня 2019.
- [4]
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2019.
- Наказ Міністерства культури України від 12 листопада 2018 № 1108/0/17-18
- . Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
- НМАУ: Перемога над минулим у 12 голосів. music-ukr.blogspot.com. оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2019.
- Візит делегації НМАУ ім. П.І. Чайковського до КНР: нові вектори розвитку у сфері музичної освіти. ukrinform.ua. оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- Представляємо почесних професорів Хеншуйського університету. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського (укр.). 29 січня 2019. Процитовано 17 березня 2019.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Максим Тимошенко. ТРК "Україна". Київська консерваторія надихнула Китай на спільний проєкт. (uk-UA). Процитовано 20 червня 2022.
- Рікардо Муті став Почесним Професором Національної музичної академії ім. П.І.Чайковського. НМАУ (укр.). Процитовано 20 червня 2022.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 20 червня 2022.
- . blogs.korrespondent.net. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- ↑ . nakkkim.edu.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
- green. . greencross.org.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 15 травня 2017.
- . zakon1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015.
- . НМАУ (укр.). 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- . ludinaroku.com.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 28 жовтня 2015.
- . www.cerkva.info. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 жовтня 2015.
- green. 30 років потому. greencross.org.ua. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ . who-is-who.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2018.
- Наказ Міністерства освіти і науки «Про нагородження педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 31.03.2017 № 120-к
- . Національна музична академія України імені П.І. Чайковського (укр.). 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 4 травня 2019.
Посилання ред.
- Максим Тимошенко. ТРК «Україна». Київська консерваторія надихнула Китай на спільний проєкт
- «НИНІ» Максим Тимошенко про «Лебедине озеро», дири на даху та Джека Ма
- Джек Ма став почесним професором НМАУ [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Пласідо Домінго став почесним професором музичної академії України [ 22 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Рікардо Муті став Почесним Професором Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського
Джерела ред.
- Хто є хто в Україні — К.:"К. І. С.", 2006.- с.963;
- Кияни. Біографичній словник.- Київ: «Фенікс», 2004.- с. 370, іл.;
- Імена України 2007.- К.: Фенікс, 2007.- с. 509;
- Тимошенко М. О. [ 30 травня 2016 у Wayback Machine.] // Почесні імена України — еліта держави / [ред. кол.: Драч І. Ф., Матвієнко В. П., Саблук П. Т. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2013. — Т. ІІ. — С. 303. — ISBN 978-966-2457-08-7;
- Тимошенко М. О.// Науковий та інноваційно-інвестиційний потенціал України / [ред. рада : Патон Б. Є., Возіанов О. Ф., Голембієвська Т. М. та ін.]. — К., 2013. — С. 93, 169. — ISBN 978-966-96823-2-1;
- Тимошенко М. О. [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Науковці України — еліта держави / [ред. колегія: Патон Б. Є., Бар'яхтар В. Г., Шевченко В. П., Цимбалюк В. І. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2015. — Т. IV. — С. 301. — ISBN 978-966-2457-15-5.
- Тема дня. Максим Тимошенко [ 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]