Максимцов Ростислав Семенович (17 березня 1912, Київ — 2 серпня 1988, Київ) — радянський український звукооператор. Нагороджений медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
| Максимцов Ростислав Семенович | |
|---|---|
| Дата народження | 17 березня 1912 |
| Місце народження | Київ, Російська імперія |
| Дата смерті | 2 серпня 1988 (76 років) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Російська імперія СРСР |
| Alma mater | Київський коледж зв'язку (1931) |
| Професія | звукооператор |
| Членство | НСКУ |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0538800 |
Життєпис ред.
Народився в родині службовця. Закінчив Київський політехнікум зв'язку (1931).
З 1932 р. працював на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка: радіотехніком, конструктором цеху звукотехніки, начальником звукотехнічної лабораторії; з 1953 р. — звукооператором.
Був членом Спілки кінематографістів України.
Фільмографія ред.
Оформив стрічки:
- 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами»
- 1954: «Наші чемпіони»
- 1954: «„Богатир“ іде в Марто»
- 1955: «Зірки на крилах»
- 1956: «300 років тому…»
- 1956: «Безвісти зниклий»
- 1957: «Партизанська іскра»
- 1958: «НП. Надзвичайна подія»
- 1959: «Чумацький шлях»
- 1960: «Спадкоємці»
- 1961: «За двома зайцями»
- 1962: «У мертвій петлі»
- 1963: «Їхали ми, їхали...»
- 1963: «Наймичка»
- 1964: «Сон»
- 1965: «Перевірено — мін немає»
- 1966: «На самоті з ніччю»
- 1968: «Втікач з „Янтарного“|»
- 1968: «Експеримент доктора Абста»
- 1970: «В'язні Бомона»
- 1971: «Олеся»
- 1971: «Людина в прохідному дворі»
- 1972: «Випадкова адреса»
- 1974: «Весілля»
- 1975: «Хвилі Чорного моря»
- 1976: «Припустимо — ти капітан...» та ін.
Література ред.
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.99.
Посилання ред.
- Максимцов Ростислав на сайті IMDb (англ.)
- Енциклопедія кіно 2010: Максимцов Ростислав Семенович [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
| Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |