Маквільямс Арройо Асеведо (англ. McWilliams Arroyo Acevedo, 5 грудня 1985, Сейба) — пуерториканський професійний боксер, чемпіон світу серед аматорів, чемпіон Панамериканських ігор та Ігор Центральної Америки і Карибського басейну.
| Маквільямс Арройо | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Маквільямс Арройо Асеведо (англ. McWilliams Arroyo Acevedo) |
| Громадянство | Пуерто-Рико |
| Народився | 5 грудня 1985 (37 років) Сейба |
| Вагова категорія | перша найлегша вага найлегша вага |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 163 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 27 лютого 2010 |
| Останній бій | 19 листопада 2021 |
| Боїв | 26 |
| Перемог | 21 |
| Перемог нокаутом | 16 |
| Поразок | 4 |
| Нічиїх | 0 |
| Не відбулося | 1 |
| Спортивні медалі | ||
|---|---|---|
| Чемпіонат світу | ||
| Золото | Мілан 2009 | до 51 кг |
| Панамериканські ігри | ||
| Золото | Ріо-де-Жанейро 2007 | до 51 кг |
| Ігри Центральної Америки і Карибського басейну | ||
| Золото | Картагена 2006 | до 48 кг |
Маквільямс — брат-близнюк Макджо Арройо, теж професійного боксера.
Брати Макджо і Маквільямс Арройо — єдині у світі брати-близнюки, які завойовували медалі на чемпіонатах світу з боксу серед аматорів.
Аматорська кар'єра ред.
Брати Макджо і Маквільямс Арройо займалися боксом з дванадцяти років і відразу домовилися ніколи у офіційних поєдинках не битися один з одним.
2006 року Маквільямс став чемпіоном Ігор Центральної Америки і Карибського басейну, вигравши у півфіналі у Яна Бартелемі (Куба) і у фіналі у Оділіона Салета (Мексика).
2007 року став чемпіоном Панамериканських ігор, вигравши у фіналі у Хуана Карлоса Паяно (Домініканська республіка) — 12-11.
На Олімпійських іграх 2008 в першому бою переміг Норберта Калуци (Угорщина), а в другому програв Андрі Лаффіта (Куба) — 2-11.
На чемпіонаті світу 2009 став чемпіоном.
- В 1/16 фіналу переміг Юн К'янг Міна (Південна Корея) — RSCO 2
- В 1/8 фіналу переміг Норберта Калуци (Угорщина) — RSCO 3
- В 1/4 фіналу переміг Ямп'єра Ернандеса (Куба) — 6-2
- У півфіналі переміг Ронні Бебліка (Німеччина) — 9-7
- У фіналі переміг Нямбаярин Тегсцогт (Монголія) — 18-2
Професіональна кар'єра ред.
Дебютував на профірингу 27 лютого 2010 року.
10 вересня 2014 року Маквільямс Арройо вийшов на бій за титул чемпіона світу за версією IBF у найлегшій вазі проти Амната Руенроенг (Таїланд) і програв розділеним рішенням.
23 квітня 2016 року вийшов на бій за титул чемпіона світу за версією WBC у найлегшій вазі проти Романа Гонсалеса (Нікарагуа) і програв йому одностайним рішенням.
24 лютого 2018 року переміг Карлоса Куадраса (Мексика) і завоював титул WBC Silver у другій найлегшій вазі, однак в наступному бою втратив цей титул, програвши Казуто Іока (Японія).
19 листопада 2021 року Маквільямс Арройо вийшов на бій за титул чемпіона світу за версією WBC у найлегшій вазі проти Хуліо Сезар Мартінеса (Мексика). Бій, у якому в першому раунді обидва бійці побували в нокдаунах, був визнаний таким, що не відбувся через випадкове зіткнення головами у другому раунді і неможливість Арройо продовжувати бій.
Посилання ред.
- Маквільямс Арройо(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Результати змагань на amateur-boxing.strefa [ 10 січня 2021 у Wayback Machine.]