Владислава Валеріївна Магалецька (Рутицька) (24 листопада 1978, Київ) — українська громадська та політична діячка. Кандидат технічних наук (2005). З 4 листопада 2020 року — Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.
Магалецька Владислава Валеріївна | |
---|---|
Народилася | 24 листопада 1978 (44 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | громадська діячка, політична діячка |
Alma mater | Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2001) і Единбурзька школа бізнесу |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Заклад | Міністерство аграрної політики та продовольства України, Спілка українських підприємців і Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів |
З 17 вересня 2014 року по 13 липня 2016 року працювала на посаді заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції. З 2016 року — член Національної ради реформ. У 2019—2020 роках — віце-президент Спілки українських підприємців та співголова комітету з питань агропродовольчого бізнесу Спілки українських підприємців.
Освіта ред.
Закінчила школу із золотою медаллю.
У 2001 році з відзнакою закінчила факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, отримавши ступінь кандидата технічних наук.
У 2005 році отримала науковий ступінь кандидата технічних наук.
З 2011 по 2014 роки навчалась в Единбурзькій бізнес-школі, де отримала ступінь магістра ділового адміністрування та магістра економіки управління.
У 2013—2014 роках проходила навчання за програмою Агро МВА.
З 2014 року бере участь у програмі «Аспен-Україна».
Кар'єра ред.
З 2004 до 2007 року входила до Ради Директорів компанії «Пальміра-Рута» (гуртова та роздрібна торгівля), з 2007 до 2010 року була членом правління «Київської інвестиційної групи» (український фінансово-промисловий холдинг), де відповідала за стратегічне управління.
З 2009 року працювала на керуючих позиціях в агропромисловій галузі.
У 2014 році була призначена заступником Міністра аграрної політики та продовольства України. Займалася розробкою стратегій та впровадженням проєктів з відкриття нових ринків, аграрного страхування, діджиталізації, співпраці з міжнародними інститутами.
У 2016 році працювала радником Міністра аграрної політики та продовольства України та координувала діяльність із захисту інтересів українських виробників на закордонних ринках.
З 2016 року була віце-президентом SigmaBleyzer Investment Group та віце-президентом AgroGeneration.
Розпорядженням Кабінету міністрів України № 1369-р від 04.11.2020 призначена головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
1 лютого 2022 року подала заяву на звільнення з посади голови Держпродспоживслужби за власним бажанням.
Громадська діяльність ред.
Владислава Магалецька була членом Національної ради реформ України, куди її запросили як експерта з питань аграрного сектору, інфраструктури, впровадження нових технологій у стратегічний сектор української економіки, членом координаційної ради Аспен-Україна, членом асоціації реформаторів REMBUS.
З липня 2019 року була віце-президентом Спілки українських підприємців, з травня 2020 року — співголовою комітету з питань агропродовольчого бізнесу Спілки українських підприємців.
З лютого 2019 року - Член Наглядової Ради освітнього проєкту "Агрокебети" на базі факультету аграрного менеджменту НУБіП України, яка дає змогу отримати диплом державного зразка.
Бере участь у проєктах благодійного фонду «Дар» та багатьох інших.
У 2021 році увійшла до рейтингу G100 Global Chair – Farming & Agritourism.
Сімейний стан ред.
Заміжня, має трьох синів. Перший чоловік — Сергій Чорноіван, розлучились 2016 року, від якого має сина Андрія. Другий чоловік — Костянтин Магалецький.
Примітки ред.
- ↑ . zakon.rada.gov.ua. 13 липня 2016. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 13 січня 2021.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 13 січня 2021.
- . irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- . Latifundist.com (рос.). 14 березня 2013. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- . zakon.rada.gov.ua. 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 13 січня 2021.
- Владислава Рутицька представила основні проекти в рамках Стратегії на 2015-2020 роки (презентація). agro.me.gov.ua (ua). Процитовано 13 січня 2021.
- . agro.me.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 13 січня 2021.
- . Seeds (укр.). 17 лютого 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 13 січня 2021.
- . biz.ligazakon.net. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- . me.gov.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 18 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- . agropolit.com. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 13 січня 2021.
- . Infagro(UA) (укр.). 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 9 листопада 2020.
- . yur-gazeta.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 13 січня 2021.
- . agrokebety.com. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- . G100 | Group of 100 Global Women Leaders (амер.). Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- . PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- . PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 18 січня 2021.
Посилання ред.
- Сайт Держпродспоживслужби [ 29 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Електронна декларація [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Профіль на investory.news
- Хто така Владислава Магалецька — zn.ua [ 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Публікації на сайті «Українська правда» [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Публікації на сайті «НВ» [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.]