| Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Код банку, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з липня 2019. |
МФО — 6-значний код, який використовується для ідентифікації банківських установ в Україні.
Включений до довідника банківських установ України.
У нормативно-правових актах Національного банку визначено під назвою «код банку», зокрема, в «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» та «Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» як умовна шестизначна числова ознака, що ідентифікує банк, філію, іншу установу, розраховується Національним банком і є обов'язковим реквізитом Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і Довідника учасників СЕП.
Походження скорочення МФО Редагувати
За часів СРСР було три головних банки: Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Зовнішекономбанк СРСР), Державний банк СРСР, Ощадбанк СРСР. Найбільш масовою філіальною фінансовою установою був Ощадбанк. Система розрахунків між філіями Ощадбанку представляла собою обмін меморіальними ордерами. Для позначення коду філії банку, як учасника міжфіліальних оборотів, почали використовувати саме абревіатуру МФО.МФО — Міжфіліальні обороти.
Як визначити? Редагувати
Знайти МФО можна у Довіднику банківських установ України.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . НБУ. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30 липня 2019.
- Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».
- Постанова Правління Національного банку України від 16.08.2006 року № 320 «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті».
- . 12 квітня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018.
Посилання Редагувати
- Довідник банківських установ [ 23 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Національного банку України