Ліщук Віталій Леонідович нар 14 травня 1986 Зоря Володимир Волинський район Волинська область Українська РСР СРСР пом 22

Народився Віталій Ліщук 14 травня 1986 року в селі Зоря Володимир-Волинського району. Виховувався у багатодітній родині, де окрім нього були ще три сестри. Після закінчення Зорянської загальноосвітньої школи працював у фермерському господарстві сусіднього села Білин. Строкову армійську службу проходив у Червонограді. Повернувшись, працював на Володимир-Волинському цукровому заводі, потім — на фермерському господарстві, а в останні роки — у приватного підприємця. Проживав із матір'ю, працював також на власному господарстві та допомагав сусідам і знайомим по роботі у приватному господарстві.

З початком російської збройної агресії з села Зоря мобілізували одинадцять чоловік, Віталія Ліщука в списках не було, хоча він і відслужив в армії. Разом із своїм товаришем він на початку березня 2014 року пішов до військкомату добровольцем.

Солдат, навідник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський. Проходив підготовку на Рівненському полігоні, 3-го травня побував удома, після чого відбув на Схід України у Донецьку область.

Разом із підрозділом у травні 2014 року ніс службу на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району. Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року блокпост був атакований проросійськими сепаратистами «ДНР», які під'їхали на інкасаторських машинах, та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, мінометів, РПГ, ПЗРК. В результаті обстрілу здетонував боєкомплект в одній з бойових машин, що призвело до збільшення людських втрат внаслідок вибуху. У цьому бою загинули 16 бійців 51-ї бригади. 14 жовтня в госпіталі від поранень помер 17-й боєць. Віталій був серед чотирьох солдатів, які згоріли в підірваній ворогом бойовій машині піхоти. Його ідентифікували за залишками форми та військовим квитком, який частково вцілів, ховали у закритій труні, що пізніше спричинило чутки у селі, що він буцімто живий, лише лікується в госпіталі.

Удома залишилась мати Марія Іванівна та три сестри Ірина, Ліда і Наталія, які проживають окремо, батько Віталія помер кілька років тому.

27 травня Віталія поховали на кладовищі рідного села Зоря.

Нагороди та вшанування ред.

4 червня 2015 року Указом Президента України разом із іншими бойовими побратимами, які загинули із Віталієм Ліщуком у бою під Волновахою, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

27 червня у селі Зоря відбувся футбольний матч пам'яті загиблих героїв російсько-української війни між збірною командою Володимир-Волинського району та збірною учасників АТО, який присвячений пам'яті загиблих на війні жителів району та зокрема мешканцю Зорі Віталію Ліщуку.

На сайті Зорянської школи створено сторінку «Гордість школи» у пам'ять випускника школи Віталія Ліщука, який пішов добровольцем до Збройних сил та віддав своє життя за незалежність України.

Примітки ред.

(рос.). «Дзеркало тижня». 22 травня 2014. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2017.
. Корреспондент.net. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 22 червня 2017.
. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 9 вересня 2015.

Джерела ред.

Ліщук Віталій Леонідович [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
На війну попросився добровольцем… [ 21 червня 2018 у Wayback Machine.] // «День». 29-05.2014.
Володимирщина у жалобі, не співає й птаха. Пам'ять житиме в словах: ранок, обстріл, Волноваха… // Архів. «Рідне місто». 22-05-2015.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (рос.). «Дзеркало тижня». 22 травня 2014. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 22 червня 2017.

[2] . Корреспондент.net. 22 травня 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 2 червня 2014.

[3] . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 22 червня 2017.

[4] . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 22 червня 2017.

[5] . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.

[6] . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.

[7] . Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 9 вересня 2015.