Лі́сники — село в Україні, у Обухівському районі Київської області.
село Лісники | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Замкова гора | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Обухівський | ||||
Рада | Феодосіївська сільська громада | ||||
Облікова картка | Лісники | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1665 | ||||
Населення | 1513 | ||||
Площа | 1,2 км² | ||||
Густота населення | 1260,83 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08172 | ||||
Телефонний код | +380 4598 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°18′14″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.30389° пн. ш. 30.51583° сх. д.Координати: 50°18′14″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.30389° пн. ш. 30.51583° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 124 м | ||||
Найближча залізнична станція | Лісники | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08172, Київська обл., Обухівський р-н, с. Лісники, пров. Шкільний, 22 | ||||
Карта | |||||
Лісники | |||||
Лісники | |||||
Мапа | |||||
Лісники у Вікісховищі |
Історія
За свідченням Києво-Печерського Патерика, давньоруський письменник та один з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря Феодосій (бл. 1036—1074) «имел пещеру в селе Лесниках и живал в оной через весь великий пост» (ім'я Феодосія Печерського, як вважають, носить сусіднє село Ходосівка). Десь на межі ХІ—ХІІ ст. поруч з Лісниками, на відстані 1—2 км у бік Дніпра був заснований великий і колись добре відомий Гнилецький монастир, який занепав і запустів внаслідок монгольської навали. Лише 1498 р. історичні джерела вдруге згадують про існування Лісників. То був лист Семена Скалковича в актовій книзі Києво-Печерської Лаври, у якому той зобов'язався «за себе й нащадків своїх платити Печерській Лаврі по копі грошей з маєтностей Лісник». Один із пізніших власників Лісників — Адам Іванович Богуфал 1 серпня 1596 року продав лісницьку маєтність князеві Юхиму (Якиму) Корецькому та його дружині Ганні, уродж. Хоткевич. Хоча за свідченням Печерського монастиря у 1595 році монастирське село Лісники озброєними наїздами захопив волинський воєвода Корецький. Часи Корецьких були, мабуть, найяскравішим періодом в історії цього поселення (яке на той час у документах називалось містом). Історик Е. Руліковський писав, що князь Юхим ціле життя присвятив лицарському заняттю, а поки він водив загони з походу в похід, то його заповзятлива дружина вдома пильно дбала про господарство, тож рік у рік їхнє багатство зростало.
У Лісниках Корецькі мали свій замок на одній з гір над селом (і досі цей горбок називають «Замкова гора»). Скориставшись сприятливою ситуацією, княгиня приєднала до своїх володінь також сусідні урочища: Гнилеччину, Куликів і Кольний луги, які були власністю Софійського та Видубицького монастирів (на той час вони належали до уніатів) і, не зважаючи на постанову суду в Любліні, силою утримала їх у своїй власності, а потім передала у спадщину нащадкам. Відомо, що один з її синів — Кароль Корецький за один тільки 1633 р. отримав від Лісник з Ходосівкою 200 золотих чиншу та 800 — оренди. У 1620 р. рішенням Сигізмунда III село повернуто Печерській Лаврі.
У роки визвольної війни XVII ст. лісничани мали самоврядування на чолі з отаманом, про що дізнаємося з листа Богдана Хмельницького до київського полковника Антона Ждановича (25 травня 1654 р. із забороною мешканцям Лісників та Ходосівки ловити рибу у водоймах, що належали Видубицькому монастирю. Козацький устрій, поширившись більшістю українських земель, був прийнятий і в Лісниках. Місцеве населення вважало себе козаками, виряджало загони на захист Батьківщини. Навіть тепер, через три з половиною століття, серед їхніх далеких нащадків живе спогад про те, що село було колись козацьким.
Проте тривале воєнне лихоліття забрало безліч життів, дуже підірвало господарство, призвело до ослаблення та спустошення українських міст і сіл. Смерть і руїна не минули і Лісники, чисельність населення різко скоротилась, у полум'ї ворожих наїздів був знищений замок Корецьких. 19 грудня 1670 р. гетьман Петро Дорошенко передав «село, або колись бувше містечко Лісники з усіма належностями» Видубицькому монастирю, «дозволяючи їм людей там обирати і осаджувати, всякі звідти відбирати повинності і пожитки». Відтоді до 1786 р. ліснічани були монастирськими селянами.
Внаслідок секуляризації, проведеною Катериною II, мешканці Лісників стали економічними селянами. На той час у 27 хатах мешкало 127 душ.
Багатьма цінними відомостями про те, яким було це село в середині XIX ст., ми зобов'язані Домініку П'єру Де ля Флізу (1787—1861) — колишньому військовому медику армії Наполеона, який згодом був старшим лікарем по відомству державних маєтностей Київської губернії. Де ля Фліз також залишив виконаний ним акварельний малюнок з панорамою Лісник. У селі з 1836 р. і до 1851 року служив у місцевій Преображенській дерев'яній церкві дід великого історика і громадського діяча Михайла Грушевського — Федір Васильович Грушевський. Федір Грушевський сприяв відкриттю першої церковно-приходської школи.
Священники церкви: Андрієвський Кресконт (1862); Данилевський Стефан Павлович (1833-1834); Добровольський Семен Євстахійович (1780); Маляревський Іоанн (1894-1896); Мондзолевський Яків (1855); Пясецький Климентій (1903); Сопківській Прокопій (1792)
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Преображення Господнього с. Лісники (приписні с.* Віта) XVIII ст. - Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; XIX ст. - Гвоздівської (Хотівської) волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/lisn_001.xml [ 18 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Протягом 1929-1935 років у Чернечому лісі на південній околиці села було споруджено ДОТи та інші об'єкти Київського укріпрайону. 4 серпня 1941 року, під час генерального штурму, німецькі війська з боями подолали цей рубіж.
22 вересня 2021 року поблизу села був обстріляний автомобіль Сергія Шефіра. В автомобіль влучило 19 куль. Водія поранено.
Населення
Населення становить 1513 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1452 | 95.97% |
російська | 54 | 3.57% |
вірменська | 5 | 0.33% |
білоруська | 2 | 0.13% |
Усього | 1513 | 100% |
Наука
У селі розташована Спостережна станція Лісники астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Пам'ятки
- У 2008 році у селі встановлено .
- У селі знаходиться могила Федора Грушевського, діда Михайла Грушевського. Він був священником місцевої Преображенської церкви і похований біля її стін. Під час Другої світової війни цю могилу разом з церквою і усім старим кладовищем знищили, і лише через довгий час виявилося, що надгробок Грушевського поставили на могилу невідомого солдата в сусідньому селі Круглик. 2001 року надгробок повернули на місце, оновлену пам'ятку урочисто відкрили.
- У Лісниках є братська могила радянських воїнів, загиблих у Другій світовій війні.
- В XVI—XVII сторіччях у селі на Замковій горі стояв замок князів Корецьких. Рештки його земляних укріплень — терасу та ескарп понині видно на південному схилі гори. У 2008 році Замкова гора була забудована приватною садибою.
Об'єкти природно-заповідного фонду
В Лісниках існує 4 об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), оголошені 2005 року:
- ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Кірикове»
- ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Безодня»
- ботанічний заказник місцевого значення «Урочище Гора Козинська»
- ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ясен звичайний».
2007—2008 року планувалося створити заказники і "Урочище «Панське» та дендропарк імені М. В. Олексієнко — загиблої голови сільради, за керівництва якої були створені попередні об'єкти ПЗФ. Стосовно всіх цих об'єктів ухвалили погодження про створення. Також були підготовлені обґрунтування для розширення заказників «Урочище Безодня» та «Гора Козинська». Але за нового голови сільрада скасувала всі видані погодження, а також здійснила спроби надання ділянок на вже заповіданих землях. У відповідь на це активісти розгорнули кампанію за створення заказника «Чернечий ліс». Ця боротьба за створення об'єкта ПЗФ стала безпрецедентно потужною для Київщини, були залучені ЗМІ, народні депутати, МВС, і знято документальний фільм. Проте домогтися від влади значних поступок не вдалося і частину Чернечого лісу пустили під забудову. Після цього громадські організації та науковці ініціювали оголошення Чернечого лісу та інших ділянок національним природним парком . Робота з його створення триває.
Символіка
у зеленому полі з відділеної зубчасто срібної основи виростають два золоті дуби, над якими золотий лапчастий хрест. Хрест — важливий символ християнства, введений в Україні Володимиром Великим. Відбудовуються церкви, повертається віра, відроджується духовність, реабілітуються сплюндровані пам'ятники, а хрест має своє місце і на місцевості, і в житті села. Він має свою історію, свою духовну та культурну місію. Хрест вказує на приналежність сільських земель до церковних володінь, зубчасте січення — на оборонне значення містечка та його давні укріплення, і тут був побудований замок Корецьких. Зелений колір і дуби — уособлюють назву поселення та підкреслюють його розташування серед лісів. Білий колір означає світлі помисли наших жителів села і щасливе майбутнє Лісників. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний червоною міською короною, що свідчить про історичний міський статус поселення. До речі, Україна протягом століть зберегла традиційний поділ населених пунктів на міста, містечка (тепер селища міського типу) та села.
Квадратне полотнище, що складається з двох горизонтальних частин — верхня зелена (шириною 2/3 сторони прапора), у її центрі — жовтий лапчастий хрест (розмах рамен рівний 1/3 сторони прапора) у верхніх кутах — по жовтому жолудю з двома листочками; нижня частина прапора біла, відділена зубчасто.
Відомі люди
- Бобровський Анатолій Вікторович (1935—2005) — український режисер, актор. Заслужений артист УРСР.
- Калістратенко Микита Якович (1900—1935) — український хоровий диригент, фольклорист, дійсний член Музичного товариства імені Миколи Леонтовича, організатор музичних радіопередач.
- Рубан Василь Федорович (1942) — поет, прозаїк, дисидент, уродженець села
- Федір Грушевський 1794–1851 — Дід Михайла Грушевського. У 1836—1851 рр. був священником Преображенської церкви с. Лісники. Збереглась могила в центрі села.
Галерея
- В'їзд до села
- Центр села
- Церква в с. Лісники
-
- Могила Федора Грушевського
- Братська могила воїнів Радянської Армії
-
- Замкова гора
- Урочище Безодня (ботанічний заказник)
- Озеро Безодня
- Урочище Гора Козинська (ботанічний заказник)
- Вікове дерево ясеня
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- Стріляли у авто першого помічника Зеленського, поранений водій [ 22 вересня 2021 у Wayback Machine.], УП, 22 вересня 2021
- Микола Кучеренко. «І все тут повно для мене не тільки історичних, але й родинних споминів». Лісники. Всеукраїнська асоціація музеїв. оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- Готун І., Козюба В., Чекановський А., Чміль Л. . Спілка археологів України. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — 338 с., з дод. — с. 27-28. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 8 травня 2018.
- . Українська правда. 17 березня 2010. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 травня 2018.
- . Україна кримінальна ((рос).) . 19 грудня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 травня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2018. Процитовано 8 травня 2018.
Посилання
- Микола Кучеренко. «І все тут повно для мене не тільки історичних,але й родинних споминів». Лісники. Всеукраїнська асоціація музеїв. оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 8 травня 2018.
- Проект землеустрою об'єктів природно-заповідного фонду с. Лісники [ 7 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li sniki selo v Ukrayini u Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti selo Lisniki Gerb Lisnikiv Prapor Lisnikiv Zamkova goraZamkova gora Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Obuhivskij Rada Feodosiyivska silska gromada Oblikova kartka Lisniki Osnovni dani Zasnovane 1665 Naselennya 1513 Plosha 1 2 km Gustota naselennya 1260 83 osib km Poshtovij indeks 08172 Telefonnij kod 380 4598 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 18 14 pn sh 30 30 57 sh d 50 30389 pn sh 30 51583 sh d 50 30389 30 51583 Koordinati 50 18 14 pn sh 30 30 57 sh d 50 30389 pn sh 30 51583 sh d 50 30389 30 51583 Serednya visota nad rivnem morya 124 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Lisniki Misceva vlada Adresa radi 08172 Kiyivska obl Obuhivskij r n s Lisniki prov Shkilnij 22 Karta Lisniki Lisniki Mapa Lisniki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lisniki IstoriyaZa svidchennyam Kiyevo Pecherskogo Paterika davnoruskij pismennik ta odin z pershih igumeniv Kiyevo Pecherskogo monastirya Feodosij bl 1036 1074 imel pesheru v sele Lesnikah i zhival v onoj cherez ves velikij post im ya Feodosiya Pecherskogo yak vvazhayut nosit susidnye selo Hodosivka Des na mezhi HI HII st poruch z Lisnikami na vidstani 1 2 km u bik Dnipra buv zasnovanij velikij i kolis dobre vidomij Gnileckij monastir yakij zanepav i zapustiv vnaslidok mongolskoyi navali Lishe 1498 r istorichni dzherela vdruge zgaduyut pro isnuvannya Lisnikiv To buv list Semena Skalkovicha v aktovij knizi Kiyevo Pecherskoyi Lavri u yakomu toj zobov yazavsya za sebe j nashadkiv svoyih platiti Pecherskij Lavri po kopi groshej z mayetnostej Lisnik Odin iz piznishih vlasnikiv Lisnikiv Adam Ivanovich Bogufal 1 serpnya 1596 roku prodav lisnicku mayetnist knyazevi Yuhimu Yakimu Koreckomu ta jogo druzhini Ganni urodzh Hotkevich Hocha za svidchennyam Pecherskogo monastirya u 1595 roci monastirske selo Lisniki ozbroyenimi nayizdami zahopiv volinskij voyevoda Koreckij Chasi Koreckih buli mabut najyaskravishim periodom v istoriyi cogo poselennya yake na toj chas u dokumentah nazivalos mistom Istorik E Rulikovskij pisav sho knyaz Yuhim cile zhittya prisvyativ licarskomu zanyattyu a poki vin vodiv zagoni z pohodu v pohid to jogo zapovzyatliva druzhina vdoma pilno dbala pro gospodarstvo tozh rik u rik yihnye bagatstvo zrostalo U Lisnikah Korecki mali svij zamok na odnij z gir nad selom i dosi cej gorbok nazivayut Zamkova gora Skoristavshis spriyatlivoyu situaciyeyu knyaginya priyednala do svoyih volodin takozh susidni urochisha Gnilechchinu Kulikiv i Kolnij lugi yaki buli vlasnistyu Sofijskogo ta Vidubickogo monastiriv na toj chas voni nalezhali do uniativ i ne zvazhayuchi na postanovu sudu v Lyublini siloyu utrimala yih u svoyij vlasnosti a potim peredala u spadshinu nashadkam Vidomo sho odin z yiyi siniv Karol Koreckij za odin tilki 1633 r otrimav vid Lisnik z Hodosivkoyu 200 zolotih chinshu ta 800 orendi U 1620 r rishennyam Sigizmunda III selo povernuto Pecherskij Lavri U roki vizvolnoyi vijni XVII st lisnichani mali samovryaduvannya na choli z otamanom pro sho diznayemosya z lista Bogdana Hmelnickogo do kiyivskogo polkovnika Antona Zhdanovicha 25 travnya 1654 r iz zaboronoyu meshkancyam Lisnikiv ta Hodosivki loviti ribu u vodojmah sho nalezhali Vidubickomu monastiryu Kozackij ustrij poshirivshis bilshistyu ukrayinskih zemel buv prijnyatij i v Lisnikah Misceve naselennya vvazhalo sebe kozakami viryadzhalo zagoni na zahist Batkivshini Navit teper cherez tri z polovinoyu stolittya sered yihnih dalekih nashadkiv zhive spogad pro te sho selo bulo kolis kozackim Prote trivale voyenne liholittya zabralo bezlich zhittiv duzhe pidirvalo gospodarstvo prizvelo do oslablennya ta spustoshennya ukrayinskih mist i sil Smert i ruyina ne minuli i Lisniki chiselnist naselennya rizko skorotilas u polum yi vorozhih nayizdiv buv znishenij zamok Koreckih 19 grudnya 1670 r getman Petro Doroshenko peredav selo abo kolis buvshe mistechko Lisniki z usima nalezhnostyami Vidubickomu monastiryu dozvolyayuchi yim lyudej tam obirati i osadzhuvati vsyaki zvidti vidbirati povinnosti i pozhitki Vidtodi do 1786 r lisnichani buli monastirskimi selyanami Vnaslidok sekulyarizaciyi provedenoyu Katerinoyu II meshkanci Lisnikiv stali ekonomichnimi selyanami Na toj chas u 27 hatah meshkalo 127 dush Bagatma cinnimi vidomostyami pro te yakim bulo ce selo v seredini XIX st mi zobov yazani Dominiku P yeru De lya Flizu 1787 1861 kolishnomu vijskovomu mediku armiyi Napoleona yakij zgodom buv starshim likarem po vidomstvu derzhavnih mayetnostej Kiyivskoyi guberniyi De lya Fliz takozh zalishiv vikonanij nim akvarelnij malyunok z panoramoyu Lisnik U seli z 1836 r i do 1851 roku sluzhiv u miscevij Preobrazhenskij derev yanij cerkvi did velikogo istorika i gromadskogo diyacha Mihajla Grushevskogo Fedir Vasilovich Grushevskij Fedir Grushevskij spriyav vidkrittyu pershoyi cerkovno prihodskoyi shkoli Svyashenniki cerkvi Andriyevskij Kreskont 1862 Danilevskij Stefan Pavlovich 1833 1834 Dobrovolskij Semen Yevstahijovich 1780 Malyarevskij Ioann 1894 1896 Mondzolevskij Yakiv 1855 Pyaseckij Klimentij 1903 Sopkivskij Prokopij 1792 Metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkvi Preobrazhennya Gospodnogo s Lisniki pripisni s Vita XVIII st Kiyivskoyi sot i p z 1781 r Kiyivskogo pov i nam z 1797 r Kiyivskogo pov i gub XIX st Gvozdivskoyi Hotivskoyi volosti Kiyivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini http cdiak archives gov ua baza geog pok church lisn 001 xml 18 grudnya 2018 u Wayback Machine Protyagom 1929 1935 rokiv u Chernechomu lisi na pivdennij okolici sela bulo sporudzheno DOTi ta inshi ob yekti Kiyivskogo ukriprajonu 4 serpnya 1941 roku pid chas generalnogo shturmu nimecki vijska z boyami podolali cej rubizh 22 veresnya 2021 roku poblizu sela buv obstrilyanij avtomobil Sergiya Shefira V avtomobil vluchilo 19 kul Vodiya poraneno NaselennyaNaselennya stanovit 1513 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1452 95 97 rosijska 54 3 57 virmenska 5 0 33 biloruska 2 0 13 Usogo 1513 100 NaukaU seli roztashovana Sposterezhna stanciya Lisniki astronomichnoyi observatoriyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Pam yatkiU 2008 roci u seli vstanovleno U seli znahoditsya mogila Fedora Grushevskogo dida Mihajla Grushevskogo Vin buv svyashennikom miscevoyi Preobrazhenskoyi cerkvi i pohovanij bilya yiyi stin Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cyu mogilu razom z cerkvoyu i usim starim kladovishem znishili i lishe cherez dovgij chas viyavilosya sho nadgrobok Grushevskogo postavili na mogilu nevidomogo soldata v susidnomu seli Kruglik 2001 roku nadgrobok povernuli na misce onovlenu pam yatku urochisto vidkrili U Lisnikah ye bratska mogila radyanskih voyiniv zagiblih u Drugij svitovij vijni V XVI XVII storichchyah u seli na Zamkovij gori stoyav zamok knyaziv Koreckih Reshtki jogo zemlyanih ukriplen terasu ta eskarp ponini vidno na pivdennomu shili gori U 2008 roci Zamkova gora bula zabudovana privatnoyu sadiboyu Ob yekti prirodno zapovidnogo fonduV Lisnikah isnuye 4 ob yekti prirodno zapovidnogo fondu PZF ogolosheni 2005 roku landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Kirikove botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Bezodnya botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Gora Kozinska botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Yasen zvichajnij 2007 2008 roku planuvalosya stvoriti zakazniki i Urochishe Panske ta dendropark imeni M V Oleksiyenko zagibloyi golovi silradi za kerivnictva yakoyi buli stvoreni poperedni ob yekti PZF Stosovno vsih cih ob yektiv uhvalili pogodzhennya pro stvorennya Takozh buli pidgotovleni obgruntuvannya dlya rozshirennya zakaznikiv Urochishe Bezodnya ta Gora Kozinska Ale za novogo golovi silrada skasuvala vsi vidani pogodzhennya a takozh zdijsnila sprobi nadannya dilyanok na vzhe zapovidanih zemlyah U vidpovid na ce aktivisti rozgornuli kampaniyu za stvorennya zakaznika Chernechij lis Cya borotba za stvorennya ob yekta PZF stala bezprecedentno potuzhnoyu dlya Kiyivshini buli zalucheni ZMI narodni deputati MVS i znyato dokumentalnij film Prote domogtisya vid vladi znachnih postupok ne vdalosya i chastinu Chernechogo lisu pustili pid zabudovu Pislya cogo gromadski organizaciyi ta naukovci iniciyuvali ogoloshennya Chernechogo lisu ta inshih dilyanok nacionalnim prirodnim parkom Robota z jogo stvorennya trivaye SimvolikaGerb u zelenomu poli z viddilenoyi zubchasto sribnoyi osnovi virostayut dva zoloti dubi nad yakimi zolotij lapchastij hrest Hrest vazhlivij simvol hristiyanstva vvedenij v Ukrayini Volodimirom Velikim Vidbudovuyutsya cerkvi povertayetsya vira vidrodzhuyetsya duhovnist reabilituyutsya splyundrovani pam yatniki a hrest maye svoye misce i na miscevosti i v zhitti sela Vin maye svoyu istoriyu svoyu duhovnu ta kulturnu misiyu Hrest vkazuye na prinalezhnist silskih zemel do cerkovnih volodin zubchaste sichennya na oboronne znachennya mistechka ta jogo davni ukriplennya i tut buv pobudovanij zamok Koreckih Zelenij kolir i dubi uosoblyuyut nazvu poselennya ta pidkreslyuyut jogo roztashuvannya sered lisiv Bilij kolir oznachaye svitli pomisli nashih zhiteliv sela i shaslive majbutnye Lisnikiv Gerb zgidno z pravilami suchasnogo ukrayinskogo miscevogo gerbotvorennya vpisano u dekorativnij kartush uvinchanij chervonoyu miskoyu koronoyu sho svidchit pro istorichnij miskij status poselennya Do rechi Ukrayina protyagom stolit zberegla tradicijnij podil naselenih punktiv na mista mistechka teper selisha miskogo tipu ta sela Prapor Kvadratne polotnishe sho skladayetsya z dvoh gorizontalnih chastin verhnya zelena shirinoyu 2 3 storoni prapora u yiyi centri zhovtij lapchastij hrest rozmah ramen rivnij 1 3 storoni prapora u verhnih kutah po zhovtomu zholudyu z dvoma listochkami nizhnya chastina prapora bila viddilena zubchasto Vidomi lyudiBobrovskij Anatolij Viktorovich 1935 2005 ukrayinskij rezhiser aktor Zasluzhenij artist URSR Kalistratenko Mikita Yakovich 1900 1935 ukrayinskij horovij dirigent folklorist dijsnij chlen Muzichnogo tovaristva imeni Mikoli Leontovicha organizator muzichnih radioperedach Ruban Vasil Fedorovich 1942 poet prozayik disident urodzhenec sela Fedir Grushevskij 1794 1851 Did Mihajla Grushevskogo U 1836 1851 rr buv svyashennikom Preobrazhenskoyi cerkvi s Lisniki Zbereglas mogila v centri sela GalereyaV yizd do sela Centr sela Cerkva v s Lisniki Lisnicka silrada Mogila Fedora Grushevskogo Bratska mogila voyiniv Radyanskoyi Armiyi Botanichna pam yatka Yasen zvichajnij Zamkova gora Urochishe Bezodnya botanichnij zakaznik Ozero Bezodnya Urochishe Gora Kozinska botanichnij zakaznik Vikove derevo yasenyaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki Arhiv originalu za 22 veresnya 2021 Procitovano 22 veresnya 2021 Strilyali u avto pershogo pomichnika Zelenskogo poranenij vodij 22 veresnya 2021 u Wayback Machine UP 22 veresnya 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Mikola Kucherenko I vse tut povno dlya mene ne tilki istorichnih ale j rodinnih spominiv Lisniki Vseukrayinska asociaciya muzeyiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018 Gotun I Kozyuba V Chekanovskij A Chmil L Spilka arheologiv Ukrayini Arhiv originalu za 5 kvitnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018 Vasilyuk O Kostyushin V Norenko K Pliga A Prekrasna Ye Kolomicev G Fatikova M Prirodno zapovidnij fond Kiyivskoyi oblasti K NECU 2012 338 s z dod s 27 28 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 8 travnya 2018 Ukrayinska pravda 17 bereznya 2010 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 travnya 2018 Ukrayina kriminalna ros 19 grudnya 2009 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 travnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 9 travnya 2018 Procitovano 8 travnya 2018 PosilannyaMikola Kucherenko I vse tut povno dlya mene ne tilki istorichnih ale j rodinnih spominiv Lisniki Vseukrayinska asociaciya muzeyiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 8 travnya 2018 Proekt zemleustroyu ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu s Lisniki 7 serpnya 2018 u Wayback Machine