Ліпопротеїни високої густини, ЛПВГ[джерело?] (англ. High-density lipoproteins, HDL) — клас ліпопротеїнів плазми крові, які мають велику густину (мг/дл або ммоль/л). ЛПВГ мають антиатерогенні властивості. Оскільки висока концентрація ЛПВГ суттєво знижує ризик атеросклерозу і серцево-судинних захворювань, холестерин ЛПВГ іноді називають «хорошим холестерином» (альфа-холестерином) на відміну від «поганого холестерину» ЛПНГ, який, навпаки, підвищує ризик розвитку атеросклерозу. ЛПВГ мають максимальну серед ліпопротеїнів густину через високий рівень білка відносно ліпідів. Частинки ЛПВГ — найдрібніші серед ліпопротеїнів, 8-11 нм у діаметрі.
Структура та функції Редагувати
Частинки ЛПВГ синтезуються у печінці з аполіпопротеїнов А1 та А2 , пов'язаних з фосфоліпідами. Такі частинки також називають дисками через їх дископодібну форму. У крові ці частинки взаємодіють з іншими ліпопротеїнами і з клітинами, швидко захоплюючи холестерин і набуваючи зрілу сферичну форму. Холестерин локалізується на ліпопротеїні на його поверхні разом із фосфоліпідами. Однак фермент лецитинхолестеринацилтрансфераза (ЛХАТ, КФ 2.3.1.43, англ. Lecithin-cholesterol acyltransferase, LCAT) етерифікує холестерин до ефіру холестерину, який через високу гідрофобність проникає у ядро частинки, звільняючи місце на поверхні.
Рекомендовані норми концентрації Редагувати
Нижче наведені рекомендації щодо концентрації холестерину ЛПВГ відповідно до прийнятих Американською Серцевою Асоціацією (англ. American Heart Association).
Концентрація мг/дл | Концентрація ммоль/л | Примітки |
<40 | <1,03 | Низький холестерин ЛПВГ, підвищений ризик сердцево-судинних захворювань(<50 мг/дл для жінок) |
40-59 | 1,03-1,52 | Середній рівень ЛПВГ |
>60 | >1,55 | Високий рівень ЛПВГ, протективний проти розвитку сердцево-судинних захворювань |
Більш детальний аналіз ЛПВГ, що демонструє розподіл підкласів ЛПВГ, є більш точним діагностичним параметром. Більші підкласи ЛПВГ мають вищу протективну здатність.
Наведені «рекомендовані концентрації» отримані на підставі популяційного підходу, на обмеженій вибірці осіб, які мають схильність до атеросклерозу і серцево-судинних захворювань. Слід зазначити, що у деяких індивідуумів можуть спостерігатися низькі концентрації ЛПВГ, що не корелюють з будь-яким ризиком[джерело?].
У березні 2016 року співробітники Медичної школи Перельмана Пенсильванського університету повідомили про виявлення значимого підвищення ризику атеросклерозу у пацієнтів з дуже високим рівнем ХС ЛПВГ. Спочатку у мишей, а згодом у людей з дефектом гену SCARB1, який кодує рецептор B1-Scavenger (SR-B1) — основний рецептор ЛПВГ на клітинних мембранах, було виявлено швидке прогресування атеросклерозу та асоційованих з ним ускладнень при дуже високих рівнях ХС ЛПВГ: близько 1500 мг/л при рекомендованих 500—600 мг/л (загальноприйнятої верхньої межі норми станом на серпень 2017 року немає). Співвідношення ризику склало 1,79. При мутації гена SCARB1 гепатоцити не у змозі забезпечувати на належному рівні елімінацію з плазми крові часточок ЛПВГ, вони накопичуються в крові, прискорюючи процеси атеросклерозу. Один з дослідників (Daniel J. Rader, MD) висловив припущення, що терапевтична методика, основана на збільшенні експресії або активності гену SCARB1, може стати новим способом зниження ризику серцево-судинних захворювань, навіть якщо це зменшить рівень ЛПВГ в крові.
Засоби підвищення рівня ЛПВГ Редагувати
Як було зазначено вище, високий і дуже високий рівень ЛПВГ не свідчить про низький рівень ризику атеросклеротичного ураження артерій та про зниження ризику серцево-судинних подій, а коефіцієнт атерогенності не є прямо пропорційним ступеню ризику. Тому підвищення концентрації ЛПВГ доцільне лише в осіб з початково низьким їх рівнем.
Підвищенню рівня ЛПВГ сприяє прийом полікозанолу. У пацієнтів, що приймали препарати з полікозанолом протягом 2 місяців, спостерігалося збільшення концентрації ЛПВГ до 10-25 %.
Також підвищити концентрацію ЛПВГ вдавалося за допомогою ніацину (нікотинової кислоти) і фібратів.
Дієта та фізичні вправи Редагувати
Певні зміни у раціоні та фізичні вправи можуть позитивно влинути на рівень ЛПВГ:
- Зниження споживання простих вуглеводів
- Аеробні фізичні навантаження
- Зниження маси тіла
- Добавки магнію підвищують рівень HDL-C
- Додавання харчових волокон до раціону
- Споживання омега-3 жирних кислот, що містяться, зокрема, у риб'ячому жирі або лляній олії
- Споживання фісташок горіхів
- Збільшення споживання цис-ненасичених жирів
- Споживання тригліцеридів із середньою довжиною ланцюга (MCT), таких як капронова кислота, каприлова кислота, капрінова кислота і лауринова кислота
- Відмова від трансжирних кислот у раціоні
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Рекомендации ЕОК/ЕОА по лечению дислипидемий. [ 16 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки Редагувати
- Penn Study Shows a Form of Genetically Elevated «Good» Cholesterol May Actually be Bad [ 29 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- I. Gouni-Berthold, H. K. Berthold, Rotenburg an der Fulda and Bonn, Germany. Policosanol: Clinical pharmacology and therapeutic signifi cance of a new lipid-lowering agent American Heart Journal, Volume 143, Number 2, 2002; 354—365.
- Noa M, Mas R, Mesa R. Eff ect of policosanol on intimal thickening in rabbit cuff ed carotid artery. Int. J. Cardiol. 1998.
- Noa M, et al. Eff ect of policosanol on lipofundin-induced atherosclerotic lesions in rats. J Pharm Pharmacol. 1995.
- Batista J., Stusser I. L., Penichet M. and Uguet E. (1995): Doppler-ultrasound pilot studyof thecff ects of long-term policosanol therapy on carotid-vertebral atherosclerosis. Curr. Ther. Res. 1995.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
- Mensink, Ronald P.; Zock, Peter L.; Kester, Arnold DM; Katan, Martijn B. (1 травня 2003). . The American Journal of Clinical Nutrition (англ.) 77 (5). с. 1146–1155. ISSN 0002-9165. PMID 12716665. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 23 листопада 2017.
- Ma, Yunsheng; Li, Youfu; Chiriboga, David E.; Olendzki, Barbara C.; Hebert, James R.; Li, Wenjun; Leung, Katherine; Hafner, Andrea R. та ін. (April 2006). . Journal of the American College of Nutrition 25 (2). с. 155–163. ISSN 0731-5724. PMC PMC1479303. PMID 16582033. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- Siri-Tarino, Patty W.; Sun, Qi; Hu, Frank B.; Krauss, Ronald M. (March 2010). . The American Journal of Clinical Nutrition 91 (3). с. 502–509. ISSN 1938-3207. PMC PMC2824150. PMID 20089734. doi:10.3945/ajcn.2008.26285. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- Krauss, Ronald M.; Blanche, Patricia J.; Rawlings, Robin S.; Fernstrom, Harriett S.; Williams, Paul T. (May 2006). . The American Journal of Clinical Nutrition 83 (5). с. 1025–1031; quiz 1205. ISSN 0002-9165. PMID 16685042. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 23 листопада 2017.
- Spate-Douglas, T.; Keyser, R. E. (June 1999). . Archives of Physical Medicine and Rehabilitation 80 (6). с. 691–695. ISSN 0003-9993. PMID 10378497. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 23 листопада 2017.
- Hausenloy, D. J.; Yellon, D. M. (June 2008). . Heart (British Cardiac Society) 94 (6). с. 706–714. ISSN 1468-201X. PMID 18480348. doi:10.1136/hrt.2007.125401. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- Rosanoff, Andrea; Seelig, Mildred S. (October 2004). . Journal of the American College of Nutrition 23 (5). с. 501S–505S. ISSN 0731-5724. PMID 15466951. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- Hermansen, Kjeld; Dinesen, Bo; Hoie, Lars H.; Morgenstern, Eve; Gruenwald, Joerg (January 2003). . Advances in Therapy 20 (1). с. 50–78. ISSN 0741-238X. PMID 12772818. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- . Cleveland Clinic (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 23 листопада 2017.
- . WebMD (амер.). Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 23 листопада 2017.
- Aksoy, Nur; Aksoy, Mehmet; Bagci, Cahit; Gergerlioglu, H. Serdar; Celik, Hakim; Herken, Emine; Yaman, Abdullah; Tarakcioglu, Mehmet та ін. (May 2007). . The Tohoku Journal of Experimental Medicine 212 (1). с. 43–48. ISSN 0040-8727. PMID 17464102. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- Mensink, Ronald P.; Zock, Peter L.; Kester, Arnold D. M.; Katan, Martijn B. (May 2003). . The American Journal of Clinical Nutrition 77 (5). с. 1146–1155. ISSN 0002-9165. PMID 12716665. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 23 листопада 2017.
- . Mayo Clinic (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 23 листопада 2017.