Луїс Альфонсо Бурбонський (фр. Louis Alphonse Gonzalve Victor Emmanuel Marc de Bourbon; ісп. Luis Alfonso Gonzalo Víctor Manuel Marco de Borbón y Martínez-Bordiú; народився 25 квітня 1974 року, Мадрид) — член іспанської королівської родини, претендент на трон Франції. Правнук короля Іспанії Альфонса XIII.
| Луїс Альфонсо, герцог Анжуйський | |
|---|---|
| фр. Louis de Bourbon | |
| Ім'я при народженні | ісп. Luis Alfonso de Borbón y de Martinez |
| Народився | 25 квітня 1974 (49 років) Мадрид, Іспанія |
| Країна | Франція Іспанія |
| Alma mater | Lycée Français de Madridd |
| Знання мов | іспанська і французька |
| Титул | Legitimist pretender to the French throned |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Бурбони |
| Батько | Prince Alfonso de Bourbon, Duke of Cádizd |
| Мати | Carmen Martínez-Bordiú y Franco, 2nd Duchess of Francod |
| Родичі | Francisco Franco, 2nd Lord of Meirásd, Prince Gonzalo de Bourbond, Філіп VI (король Іспанії) і Хуан Карлос I |
| Брати, сестри | Francisco de Asís, Duke of Bourbond |
| У шлюбі з | Марія Маргарита Варгас Сантаеллаd |
| Діти | Eugénie de Bourbond, Louis de Bourbond, Alphonse de Bourbond і Henri de Bourbond |
| Нагороди | |
| | |
|
Луїс Альфонсо народився в Мадриді в 1974 році в сім'ї принца Альфонсо і Марії дель Кармен Мартінес-Бордью і Франко, онуки іспанського диктатора Франсиско Франко. На той момент батько принца Альфонсо Хайме, герцог Анжу і Сеговії, вважався частиною законним претендентом на трон Франції. Після його смерті в 1975 році Альфонсо став главою Французького Королівського Будинку.
7 лютого 1984 старший брат Луїса Альфонсо Франсиско загинув в результаті автокатастрофи. З цього часу Луїс Альфонсо став спадкоємцем свого батька і носив титул герцога Бурбонського. У 1989 році, після загибелі батька, Луїс Альфонсо став главою Дому Бурбонів і претендентом на французький престол; він прийняв титул герцога Анжуйського.
Титули та звання Редагувати
- Титулярний герцог Анжуйський
- Титулярний король Франції
- Титулярний король Наварри
- Глава Дому Бурбонів
- Бальї Великого Хреста Пошани і Відданості Мальтійського ордена
Примітки Редагувати
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Література Редагувати
- Thierry Ardisson. Louis XX. Contre-enquête sur la monarchie., Olivier Orban, 1986, ISBN 2-85565-334-7
- Apezarena, José. Luis Alfonso de Borbón: Un príncipe a la espera. Forthcoming.
- Cassani Pironti, Fabio. Bref crayon généalogique de S.A.R. la Princesse Marie-Marguerite, Duchesse d'Anjou, née Vargas Santaella, Le Lien Légitimiste, n. 16, 2007.
- Opfell, Olga S. 'H.R.H. Louis-Alphonse, Prince of Bourbon, Duke of Anjou: Royal House of France (House of Bourbon, Royalty Who Wait: The 21 Heads of Formerly Regnant Houses of Europe. Jefferson: McFarland & Company, Inc., Publishers, 2001. 11-32.