Луцій Тарквіній Коллатін (лат. Lucius Tarquinius Collatinus) — один з двох перших консулів Стародавнього Риму (разом з Луцієм Юнієм Брутом), родич останнього римського царя Тарквінія Гордого, один з натхненників повстання, що призвів до вигнання царя.
| Луцій Тарквіній Коллатін | |
|---|---|
| лат. Lucius Tarquinius Collatinus | |
| Портрет зі збірки біографій Promptuarii Iconum Insigniorum (1553) | |
| Ім'я при народженні | Луцій Тарквіній |
| Народився | 6 століття до н. е. невідомо |
| Помер | невідомо невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | римський державний діяч, консул |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[d] |
| Посада | давньоримський сенатор[d] і консул |
| Батько | Єгер |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Tarquinia[d] |
| У шлюбі з | Лукреція |
|
Про ранні роки життя Коллатіна нічого не відомо. У 509 до н. е. під час облоги Ардей на бенкеті у старшого сина царя Секста Тарквінія вийшла суперечка про переваги дружин бенкету. Для того, щоб вирішити суперечку, розпалені вином бенкетуючі скочили на коней і вирушили по черзі в будинок кожного. Лише дружину Коллатіна Лукрецію застали за роботою, в той час як дружини інших віддавалися забавам у колі ровесниць. На наступний вечір Секст повернувся в будинок свого родича. Вночі, погрожуючи жінці зброєю, він збезчестив її, після чого — зник. Негайно Лукреція послала гінця до батька Спурія Лукреція Триципітіна і чоловіка. Коли вони прибули у супроводі Луція Юнія Брута і Публія Валерія, вона повідала їм про події, після чого наклала на себе руки. Тіло Лукреції винесли на вулиці, демонструючи злочин царської влади. Піднявши народ в Коллації повсталі прямують у Рим. Там вони також надихають народ на боротьбу, після чого приймається рішення про вигнання царя.
Першими консулами республіки були обрані Луцій Юній Брут і Луцій Тарквіній Коллатін. Але незабаром народ став знову перейматися іменем Тарквінія, оскільки той належав до царського дому. Щоб не стати жертвою народного роздратування і послухавши умовляння друзів Коллатін добровільно відправився у вигнання в Лавіній. Замість нього консулом став Публій Валерій Публікола.
Посилання Редагувати
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ http://www.strachan.dk/family/tarquinius.htm