І гор Васи льович Луньо в нар 25 квітня 1962 19620425 український кадровий військовослужбовець генерал лейтенант Збройни

І́гор Васи́льович Луньо́в (нар. 25 квітня 1962(19620425)) — український кадровий військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України.

Луньов Ігор Васильович

Генерал-лейтенант

Загальна інформація

Народження

25 квітня 1962 (62 роки)

Alma Mater

Одеське вище артилерійське командне училище

Військова служба

Приналежність

Україна

Вид ЗС

Збройні сили

Війни / битви

Війна на сході України

Бої за Донецький аеропорт

Командування

2016 — 2020

Командувач ССО

2015 —2016

Начальник штабу — перший заступник командувача ВДВ

???? —2015

Заступник командувача ВДВ з бойової підготовки

???? —????

6-й АК, заступник начальника штабу

2001 —2003

25 ОПДБр, командир бригади

Нагороди та відзнаки


Легіон Заслуг (Легіонер) (США)

Луньов Ігор Васильович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луньов.

Життєпис

Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище.

У 2001—2003 роках — командир 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. Згодом — заступник начальника штабу 6-го армійського корпусу.

Станом на червень 2014 — заступник командувача Високомобільних десантних військ з бойової підготовки. Станом на серпень 2015 — начальник штабу — перший заступник командувача ДШВ.

Здійснював планування й керівництво підрозділами десантних військ під час звільнення від російсько-терористичних угруповань населених пунктів Слов'янськ, Краматорськ, Дебальцеве, Вуглегірськ, Жданівка, Нижня Кринка, а також особисто очолював операції зі знищення бойовиків на блокпостах і в районах їхнього базування.

З 3 жовтня 2014 року безпосередньо керував угрупованням сил і засобів, що обороняли міжнародний аеропорт «Донецьк». Підрозділи під його безпосереднім керівництвом щоденно відбивали до 6-ти атак супротивника. За весь період оборони аеропорту знешкоджено до 5-ти складів боєприпасів російсько-терористичних угруповань, понад 6 вогневих точок мінометів та бойових машин. Знешкоджено понад 70 % особового складу підрозділів терористів «Гіві» та «Мотороли».

З моменту створення Сил спеціальних операцій у січні 2016 року призначений командувачем ССО.

	Мова йшла про ту людину, яка могла б очолити процес формування сил спеціальних операцій, яка б мала для цього відповідний досвід у тому числі і бойовий, яка має відповідний організаційний досвід, вольові якості і теоретичні знання. Виходячи із цих критерій — зупинилися на кандидатурі Луньова.
— Начальник Генштабу Віктор Муженко

Під час інавгурації президента Зеленського Луньов не віддав йому військове вітання, як це передбачується Статутом. В липні 2019-го генерал-лейтенант пояснив цю ситуацію «рефлекторною необережністю», пояснивши, що не варто шукати додаткового змісту в цій події.

25 серпня 2020 року, згідно Указу Президента України № 357/2020 був звільнений з посади командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.

Серед вірогідних причин відставки називалася незадовільна діяльність генерала Луньова на посту командувача ССО.

	Останні два роки Сили спеціальних операцій буксували на місці, а безініціативність попереднього командувача генерал-лейтенанта Ігоря Луньова призвела до того, що багато фахівців почало звільнятися із ССО... вплив на розвиток ССО у генерала Луньова був мінімальний, кожна частина ССО «варилася у власному соусі», а заступникам він не давав працювати, оточивши себе відданими, але непрофесійними людьми.
— Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України генерал Сергій Кривонос

Сім'я

Разом із дружиною виховує доньку.

Військові звання

полковник
генерал-майор (14.10.2015)
генерал-лейтенант (05.12.2017)

Нагороди

Орден Богдана Хмельницького II ступеня (28 червня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Легіон Заслуг (США), легіонер (29 квітня 2021).
Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (10 липня 2002) — За вагомий особистий внесок у забезпечення обороноздатності України, зразкове виконання військового обов'язку.

Примітки

. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
Командувачем Сил спеціальних операцій призначений генерал-майор І.Луньов
. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
Останні два роки сили спеціальних операцій буксували на місці - генерал Кривонос^{[недоступне посилання]}
Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»
Указ Президента України від 5 грудня 2017 року № 404/2017 «Про присвоєння військових звань»
Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 366/2015 «Про відзначення державними нагородами України»;
Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
Указ Президента України від 10 липня 2002 року № 629/2002 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»;

Джерела

(збережено на archive.org)
Присяга призовників [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
Пишаймося такими дітьми!^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Командувачем ССО Міноборони став генерал ВДВ Луньов [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.

[2] Командувачем Сил спеціальних операцій призначений генерал-майор І.Луньов

[3] . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.

[4] . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.

[5] Останні два роки сили спеціальних операцій буксували на місці - генерал Кривонос^{[недоступне посилання]}

[6] Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»

[7] Указ Президента України від 5 грудня 2017 року № 404/2017 «Про присвоєння військових звань»

[8] Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 366/2015 «Про відзначення державними нагородами України»;

[9] Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;

[10] . Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.

[11] Указ Президента України від 10 липня 2002 року № 629/2002 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»;