Андрі́й Степа́нович Лукашу́к (нар. 21 січня 1986 — пом. 1 вересня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Лукашук Андрій Степанович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 21 січня 1986 Преображенка |
| Смерть | 1 вересня 2014 (28 років) Лутугине |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис Редагувати
Проживав у місті Київ. Шкільні роки пройшли у селі Курівка Хмельницької області — там проживає його мама. Під час строкової служби служив у караулі Президента. По тому працював на київському підприємстві ПАТ завод ЗБК «Бетон Ковальської».
19 червня 2014 року мобілізований Святошинським військкоматом, солдат, механік-водій танкового батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.
Загинув близько 5-ї години ранку 1 вересня внаслідок численних кульових поранень, яких зазнав у бою. Тоді ж поліг лейтенант Олександр Марчук.
Без Андрія лишились дружина і двоє синів, 2009 та 2013 року народження.
Похований 6 вересня 2014-го в селі Курівка.
Нагороди та вшанування Редагувати
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
Примітки Редагувати
- Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання Редагувати
- Лукашук Андрій Степанович [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |