Володи́мир Іва́нович Ложешніков — солдат резерву, капітан міліції у відставці, Міністерство внутрішніх справ України.
Ложешніков Володимир Іванович | ||
---|---|---|
Капітан | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 23 травня 1962 (Воркута) | |
Смерть | 31 серпня 2014 (52 роки) (Іловайськ) | |
Alma Mater | (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) | |
(Псевдо) | «Ест» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | ||
Формування | («Донбас») | |
Війни / битви |
| |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Біографія
Його батьки були робочими. 1979 року закінчив школу в (Псковській області), служив в РА, з 1984-го в органах МВС СРСР. 1989 року з відзнакою закінчив Талліннську спеціальну школу міліції, 1997-го — (Національну академію ім. Ярослава Мудрого). З 1990 року працював в Черкасах у підрозділах карного розшуку, був замісником начальника відділу карного розшуку (Соснівського району Черкас). Після звільнення із міліції займався підприємництвом. Кандидував в депутати до Черкаської міської ради.
Після початку російсько-української війни з іншими волонтерами займався формуванням загонів самооборони в Черкасах.
Доброволець, старший оператор протитанкового взводу, (2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»).
Першого поранення зазнав у Іловайську 18 серпня. Брав участь в «лобовій» атаці на «Таврії» з гранатами танкових підрозділів російських частин. Важкопоранений 29 серпня в (Червоносільському) Амвросіївського району під час обстрілу російськими терористами. Помер 31 серпня в (Кутейниковому), перебуваючи у полоні терористів. Смерть настала не від отриманих ран — від байдужості російських військових лікарів. Ложешнікову не ввели антисептики, почалась гангрена, через дві доби він помер.
Вдома лишилася дружина та троє дітей. Похований в селі (Свидівок) Черкаського району.
Нагороди
За особисту (мужність) і (героїзм), виявлені у захисті державного (суверенітету) та територіальної цілісності України, вірність військовій (присязі) під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014, посмертно).
17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою («Почесний громадянин міста Черкаси»).
Вшанування пам'яті
23 травня 2015 року відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на його честь — встановлено біля входу до будівлі Соснівського райвідділу міліції.
22 лютого 2016 року, в рамках процесу (декомунізації), вулицю (Крупської) у Черкасах було перейменовано на (вулицю Володимира Ложешнікова).
4 червня 2016-го на стіні будинку черкаського залізничного вокзалу відкрито меморіальну дошку на честь Володимира Ложешнікова.
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- Міський голова декомунізував 62 черкаські вулиці та провулки (перелік) [ 2 травня 2016 у Wayback Machine.], «ІнфоМІСТ», 22/02/2016
Джерела
- Указ Президента України від 27 листопада 2014 року року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Ложешніков Володимир Іванович [ 1 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Гуменний: Загинув Герой. Його ім'я — Володимир Іванович Ложешніков [ 7 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- В Черкасах відкрито меморіальну дошку на честь загиблого героя
Це незавершена стаття про (військового) чи (військову) Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет