Лланвайр-Пуллґвінґілл або Ханвайр-Пухґвінґіх (валл. Llanfair Pwllgwyngyll) — село в Уельсі, на острові Анґлсі, біля протоки Менай. Неофіційна, але відоміша назва цього села — Лланвайрпуллґвінґілґоґерихвирндробуллллантісіліоґоґоґох (валл. Llanfairpwllgwyngyllgogerychwyrndrobwllllantysiliogogogoch).
| Лланвайр-Пуллґвінґілл валл. Llanfair Pwllgwyngyll | |
|---|---|
| | |
| | |
| Основні дані | |
| 53°13′24″ пн. ш. 4°11′58″ зх. д. / 53.22333° пн. ш. 4.19944° зх. д. | |
| Країна | Велика Британія |
| Регіон | Уельс |
| Населення | 3,040 (2001) |
| Висота НРМ | 38 м |
| Міста-побратими | І, Е, Енна |
| Телефонний код | (+44) 01248 |
| Часовий пояс | UTC+0 |
| GeoNames | 2644080 |
| OSM | ↑10991951 ·R (Llanfair Pwllgwyngyll) |
| Поштові індекси | LL61 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | llanfairpwllgwyngyllgogerychwyrndrobwllllantysiliogogogoch.co.uk |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Лланвайр-Пуллґвінґілл у Вікісховищі |
Згідно з переписом 2001 р. населення громади становило 3040 осіб, 76 % з яких вільно володіють валлійською. Найбільше носіїв мови спостерігається в групі 10-14-річних мешканців села (97.1 %).
Головним туристичним об'єктом є вивіска залізничної станції, під якою обов'язково фотографуються гості села. Окрім того, туристи ставлять спеціальний штамп у місцевих крамницях і туристичному центрі.
У селі також встановлена 27-метрова колона — монумент, що увічнив подвиг Генрі Вільяма Педжета, 2-го графа Аксбриджа у битві при Ватерлоо.
Назва ред.
Довга назва села більша за офіційно визнану назву у Великій Британії і є однією з найдовших у світі, маючи 58 літер (51 літера валлійською, у якій ll, ng та ch — диграфи, і розглядаються як одна буква).
Назва не зовсім відповідає правилам побудови валлійських топонімів. Штучна назва була присуджена станції у 1860-ті роки — ранній приклад рекламного трюку, метою якого була спроба перетворити село на комерційний і туристичний центр. Село завдячує своєю назвою шевцеві з Менай-Бриджа. Згідно з валлійським філологом Джоном Морісом-Джонсом (1864–1929), назву вигадав місцевий кравець (за іншими відомостями, шинкар), чиє ім'я залишилося невідомим.
Значення назви ред.
Назва означає «Церква св. Марії (Llanfair) в улоговині (pwll) білої ліщини (gwyngyll) біля (goger) бурхливого виру (y chwyrndrobwll) і церкви св. Тісіліо (llantysilio), що поруч з червоною печерою ([a]g ogo goch)».
Проте село офіційно називається Llanfair Pwllgwyngyll або Llanfairpwllgwyngyll. Існує також коротка назва — Llanfair PG, яка відрізняє населений пункт від інших валлійських сіл зі словом Llanfair в їх назві.
Llanfair Pwllgwyngyll перекладається як «Церква св. Марії в улоговині білої ліщини». Pwllgwyngyll — назва середньовічного містечка, на території якого розташоване село.
Вимова ред.
Повна назва села — Llanfairpwllgwyngyllgogerychwyrndrobwllllantysiliogogogoch, яка вимовляється як [ˌɬan.vair.puɬ.ˌgwɪ̈n.ɡɪ̈ɬ.ɡo.ˌger.ə.ˌχwərn.ˌdro.buɬ.ˌɬan.tɪ̈.ˌsil.jo.ˌgo.ɡo.ˈgoːχ]).
Загальноприйнятих правил щодо написання і вимови українською кельтських назв немає. Диграф ch — глухий язичковий фрикативний, як німецький алофон [x]. Ll — глухий альвеолярний латеральний спірант [ɬ], звук, який не має українського відповідника і приблизно вимовляється як [х(л)] або [ш(л)], залежно від акценту носія мови. Приблизна вимова назви українською звучить як Ханвейрпухґвінґіхґоґерикхвирндробоххантисільйоґоґоґох.
Історія ред.
На місці села виявлено поселення епохи неоліту, мешканці якого займалися примітивним сільським господарством і рибальством. У римську добу острів Анґлсі захопили римляни на чолі з Гаєм Светонієм Пауліном, що воював з кельтською королевою Боудікою.
Після виведення римських військ, область потрапила під контроль Королівства Ґвінет, одного з кельтських королівств середньовічного Уельса. Відтак мешканці відбували феодальні повинності на користь короля. Населення села становило лише близько 80 осіб.
З XVI ст. велика частина землі острова була включена до графства Аксбридж, яким володів маркіз Анґлсі. У наслідок обгороджування селяни були позбавлені права на володіння і користування землею.
Згідно з переписом 1801 р. чисельність населення села становила 385 осіб.
У 1826 р. село було з'єднано з іншою частиною Уельсу Підвісним мостом через Менай, спроектованим Томасом Телфордом, а у 1850 р. — мостом Британія і залізницею, що з'єднала порт Голігед з Лондоном.
Село розділене на Верхнє село (Pentre Uchaf), у якому розташовані переважно старі будинки і ферми, і нове Нижнє село (Pentre Isaf), яке побудоване навколо залізничної станції і складається в основному з крамниць і майстерень. Село поступово перетворилося на центр торгівлі всього Північного Уельсу.
Останнім часом село розрослося і стало північним передмістям Банґора.
Побратимами села є французький муніципалітет І та нідерландське село Е.
Конкурентні назви ред.
Село Llanfynydd у графстві Кармартеншир прийняло неофіційну назву Llanhyfryddawelllehynafolybarcudprindanfygythiadtrienusyrhafnauole (Тихе красиве село, історичне місце з рідкісними рудими шуліками, що знаходяться під загрозою бути вбитими жалюгідними лезами) на знак протесту проти будівництва вітрових електростанцій.
До 2007 р. залізнична станція Ґольф Холт Ферборнської залізниці у Ґвінеті на півночі Уельсу називалася Ґорсаваутакхаідраіґодангетоґлетохонпенрінареірдраіскередіґіон.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Melville Richards, 'Place Names', in An Atlas of Anglesey (Anglesey Community Council. Llangefni, 1972).
Посилання ред.
- Сайт села [ 13 вересня 2005 у Wayback Machine.](англ.) Його назва визнана найдовшим доменним ім'ям у світі
- Вимова назви[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
- Фотографії [ 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на Flickr
- Пісенька про те, як вимовляти назву на YouTube