www.wikidata.uk-ua.nina.az

Литвин Михайло Йосипович Михайло Йосипович Литвин 1892 1892 Забайкальська область тепер Російська Федерація 12 листопада

Литвин Михайло Йосипович

Михайло Йосипович Литвин (1892(1892), Забайкальська область, тепер Російська Федерація — 12 листопада 1938, місто Ленінград) — радянський діяч, співробітник НКВС СРСР, начальник секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР, начальник УНКВС по Ленінградській області, комісар державної безпеки 3-го рангу (20.01.1938). Активний учасник Великого терору. Член ЦК КП(б)У в червні 1933 — травні 1937 р. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК КП(б)У в червні 1933 — січні 1934 р. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У в січні 1934 — травні 1937 р. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Литвин Михайло Йосипович
Народився 1892
Забайкальська область, Російська імперія
Помер 20 листопада 1938(1938-11-20)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання комісар державної безпеки 3-го рангу
Партія Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Литвин.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Литвин Михайло.

Біографія ред.

Народився в єврейській родині візника. У 1905 році закінчив початкову школу в місті Іркутську.

У червні 1905 — березні 1906 року — учень складача Іркутської типографії. У квітні 1906 — лютому 1907 року — робітник рибного промислу Селенгінського повіту Забайкальської області. У березні 1907 — липні 1915 року — складач типографій у Верхньоудинську та Красноярську.

У серпні 1915 — липні 1916 року — рядовий 15-го піхотного полку російської царської армії.

У серпні 1916 — липні 1917 року — складач типографії, голова заводського комітету Спілки друкарів у Красноярську.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

У серпні 1917 — травні 1918 року — голова Красноярської Спілки друкарів, співробітник Єнісейського губернського раднаргоспу, комісар типографії (друкарні) Красноярської міської ради, червоногвардієць. У червні 1918 року був заарештований білими військами адмірала Колчака.

У червні 1918 — листопаді 1919 року — в'язень тюрм і таборів військовополонених у містах Маріїнську, Томську, Красноярську та селищі Імані. У грудні 1919 — лютому 1920 року — на підпільній роботі в типографії, партизан партизанського загону в Хабаровську. У березні — жовтні 1920 року — військовий комісар партизанського полку на Далекому Сході. У жовтні — грудні 1920 року — слідчий військового контролю Амурського фронту. У грудні 1920 — лютому 1921 року — військовий комісар оперативного управління штабу Далекосхідного фронту.

У лютому — червні 1921 року — заступник завідувача відділу управління Єнісейського губернського виконавчого комітету у місті Красноярську.

У червні 1921 — жовтні 1922 року — начальник агентури Особливого відділу ДПУ при головнокомандувачі Далекосхідного фронту в місті Читі.

У жовтні 1922 — грудні 1923 року — відповідальний секретар Далекосхідного бюро ВЦРПС.

У грудні 1923 — квітні 1926 року — голова Орловської губернської ради профспілок.

У квітні 1926 — березні 1929 року — голова Казахстанської крайової ради профспілок у місті Кзил-Орді.

У березні 1929 — 1930 року — голова Середньоазійського бюро ВЦРПС у Ташкенті.

У 1930 — квітні 1931 року — завідувач відділу кадрів, завідувач розподільного бюро Середньоазійського бюро ВКП(б) у Ташкенті.

У квітні 1931 — серпні 1932 року — заступник завідувача і завідувач сектору кадрів адміністративних органів відділу розподілу адміністративно-господарських і профспілкових кадрів ЦК ВКП(б) у Москві. У серпні 1932 — лютому 1933 року — заступник завідувача відділу розподілу адміністративно-господарських і профспілкових кадрів ЦК ВКП(б).

У лютому 1933 — лютому 1934 року — завідувач відділу кадрів ЦК КП(б)У в Харкові. У березні 1934 — серпні 1935 року — завідувач промислово-транспортного відділу ЦК КП(б)У в Києві. У вересні 1935 — вересні 1936 року — завідувач сільськогосподарського відділу ЦК КП(б)У.

У вересні — жовтні 1936 року — 2-й секретар Харківського обласного комітету КП(б)У.

Великий терор ред.

З жовтня 1936 по червень 1937 рр. — начальник відділу кадрів ГУДБ НКВС СРСР у Москві, у травні-червні 1937 року підписував сталінські розстрільні списки. У червні 1937 — січні 1938 року — начальник IV (Секретно-політичного) відділу ГУДБ НКВС СРСР.

З 20 січня по листопад 1938 року — начальник Управління НКВС по Ленінградській області. За 1938 рік у Ленінграді було розстріляно 20 769 осіб. У ленінградських чекістів з'явився похмурий жарт: «При Заковському були квіточки, а при Литвині — ягідки». Восени 1938, як найближчий ставленик Єжова, Литвин потрапив під удар. У доносі начальника УНКВД Івановської області В. П. Журавльова, адресованому особисто Сталіну, Литвин називався в числі співробітників НКВС, що покривали «ворогів народу», зокрема, П. П. Постишева. Після денної телефонної розмови з Єжовим Литвин ввечері мав виїхати у Москву. 12 листопада 1938 за годину до відходу поїзда він застрелився у себе на квартирі. Цей факт в НКВД намагалися приховати: Литвин був похований таємно. Офіційний наказ про зняття з посади виданий 14 листопада. Постановою Президії Верховної ради СРСР від 29 березня 1941 року позбавлений всіх звань і нагород. Не реабілітований.

Звання ред.

  • старший майор держбезпеки (22.12.1936)
  • комісар держбезпеки 3-го рангу (20.01.1938)

Нагороди ред.

  • орден Леніна (22.07.1937).
  • медаль «ХХ років РСЧА» (22.02.1938)
  • знак «Почесний працівник ВЧК—ГПУ (XV)» (9.05.1938)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mihajlo Josipovich Litvin 1892 1892 Zabajkalska oblast teper Rosijska Federaciya 12 listopada 1938 misto Leningrad radyanskij diyach spivrobitnik NKVS SRSR nachalnik sekretno politichnogo viddilu GUDB NKVS SRSR nachalnik UNKVS po Leningradskij oblasti komisar derzhavnoyi bezpeki 3 go rangu 20 01 1938 Aktivnij uchasnik Velikogo teroru Chlen CK KP b U v chervni 1933 travni 1937 r Kandidat u chleni Organizacijnogo byuro CK KP b U v chervni 1933 sichni 1934 r Chlen Organizacijnogo byuro CK KP b U v sichni 1934 travni 1937 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Litvin Mihajlo JosipovichNarodivsya 1892 Zabajkalska oblast Rosijska imperiyaPomer 20 listopada 1938 1938 11 20 Leningrad RRFSR SRSRDiyalnist politikPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya komisar derzhavnoyi bezpeki 3 go ranguPartiya Rosijska social demokratichna robitnicha partiya bilshovikiv NagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Litvin Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Litvin Mihajlo Zmist 1 Biografiya 2 Velikij teror 3 Zvannya 4 Nagorodi 5 PosilannyaBiografiya red Narodivsya v yevrejskij rodini viznika U 1905 roci zakinchiv pochatkovu shkolu v misti Irkutsku U chervni 1905 berezni 1906 roku uchen skladacha Irkutskoyi tipografiyi U kvitni 1906 lyutomu 1907 roku robitnik ribnogo promislu Selenginskogo povitu Zabajkalskoyi oblasti U berezni 1907 lipni 1915 roku skladach tipografij u Verhnoudinsku ta Krasnoyarsku U serpni 1915 lipni 1916 roku ryadovij 15 go pihotnogo polku rosijskoyi carskoyi armiyi U serpni 1916 lipni 1917 roku skladach tipografiyi golova zavodskogo komitetu Spilki drukariv u Krasnoyarsku Chlen RSDRP b z bereznya 1917 roku U serpni 1917 travni 1918 roku golova Krasnoyarskoyi Spilki drukariv spivrobitnik Yenisejskogo gubernskogo radnargospu komisar tipografiyi drukarni Krasnoyarskoyi miskoyi radi chervonogvardiyec U chervni 1918 roku buv zaareshtovanij bilimi vijskami admirala Kolchaka U chervni 1918 listopadi 1919 roku v yazen tyurm i taboriv vijskovopolonenih u mistah Mariyinsku Tomsku Krasnoyarsku ta selishi Imani U grudni 1919 lyutomu 1920 roku na pidpilnij roboti v tipografiyi partizan partizanskogo zagonu v Habarovsku U berezni zhovtni 1920 roku vijskovij komisar partizanskogo polku na Dalekomu Shodi U zhovtni grudni 1920 roku slidchij vijskovogo kontrolyu Amurskogo frontu U grudni 1920 lyutomu 1921 roku vijskovij komisar operativnogo upravlinnya shtabu Dalekoshidnogo frontu U lyutomu chervni 1921 roku zastupnik zaviduvacha viddilu upravlinnya Yenisejskogo gubernskogo vikonavchogo komitetu u misti Krasnoyarsku U chervni 1921 zhovtni 1922 roku nachalnik agenturi Osoblivogo viddilu DPU pri golovnokomanduvachi Dalekoshidnogo frontu v misti Chiti U zhovtni 1922 grudni 1923 roku vidpovidalnij sekretar Dalekoshidnogo byuro VCRPS U grudni 1923 kvitni 1926 roku golova Orlovskoyi gubernskoyi radi profspilok U kvitni 1926 berezni 1929 roku golova Kazahstanskoyi krajovoyi radi profspilok u misti Kzil Ordi U berezni 1929 1930 roku golova Serednoazijskogo byuro VCRPS u Tashkenti U 1930 kvitni 1931 roku zaviduvach viddilu kadriv zaviduvach rozpodilnogo byuro Serednoazijskogo byuro VKP b u Tashkenti U kvitni 1931 serpni 1932 roku zastupnik zaviduvacha i zaviduvach sektoru kadriv administrativnih organiv viddilu rozpodilu administrativno gospodarskih i profspilkovih kadriv CK VKP b u Moskvi U serpni 1932 lyutomu 1933 roku zastupnik zaviduvacha viddilu rozpodilu administrativno gospodarskih i profspilkovih kadriv CK VKP b U lyutomu 1933 lyutomu 1934 roku zaviduvach viddilu kadriv CK KP b U v Harkovi U berezni 1934 serpni 1935 roku zaviduvach promislovo transportnogo viddilu CK KP b U v Kiyevi U veresni 1935 veresni 1936 roku zaviduvach silskogospodarskogo viddilu CK KP b U U veresni zhovtni 1936 roku 2 j sekretar Harkivskogo oblasnogo komitetu KP b U Velikij teror red Z zhovtnya 1936 po cherven 1937 rr nachalnik viddilu kadriv GUDB NKVS SRSR u Moskvi u travni chervni 1937 roku pidpisuvav stalinski rozstrilni spiski U chervni 1937 sichni 1938 roku nachalnik IV Sekretno politichnogo viddilu GUDB NKVS SRSR Z 20 sichnya po listopad 1938 roku nachalnik Upravlinnya NKVS po Leningradskij oblasti Za 1938 rik u Leningradi bulo rozstrilyano 20 769 osib U leningradskih chekistiv z yavivsya pohmurij zhart Pri Zakovskomu buli kvitochki a pri Litvini yagidki Voseni 1938 yak najblizhchij stavlenik Yezhova Litvin potrapiv pid udar U donosi nachalnika UNKVD Ivanovskoyi oblasti V P Zhuravlova adresovanomu osobisto Stalinu Litvin nazivavsya v chisli spivrobitnikiv NKVS sho pokrivali vorogiv narodu zokrema P P Postisheva Pislya dennoyi telefonnoyi rozmovi z Yezhovim Litvin vvecheri mav viyihati u Moskvu 12 listopada 1938 za godinu do vidhodu poyizda vin zastrelivsya u sebe na kvartiri Cej fakt v NKVD namagalisya prihovati Litvin buv pohovanij tayemno Oficijnij nakaz pro znyattya z posadi vidanij 14 listopada Postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 29 bereznya 1941 roku pozbavlenij vsih zvan i nagorod Ne reabilitovanij Zvannya red starshij major derzhbezpeki 22 12 1936 komisar derzhbezpeki 3 go rangu 20 01 1938 Nagorodi red orden Lenina 22 07 1937 medal HH rokiv RSChA 22 02 1938 znak Pochesnij pracivnik VChK GPU XV 9 05 1938 Posilannya red Litvin na sajti Hronos Arhivovano 25 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Litvin na sajti Memorial Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Litvin na sajti protivpytok org Arhivovano 6 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Dovidnik z istoriyi KPRS Arhivovano 21 sichnya 2016 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Litvin Mihajlo Josipovich amp oldid 39248085