«Листоноша» (англ. The Postman) — американський постапокаліптичний фільм режисера й актора у головній ролі Кевіна Костнера на основі однойменного роману 1985 р. Девіда Бріна. У фільмі також знімалися Вілл Петтон, Лоренц Тейт, Олівія Вільямс, Джеймс Руссо та Том Петті.
| Листоноша | |
|---|---|
| The Postman | |
| | |
| Жанр | Постапокаліпсис |
| Режисер | Кевін Костнер |
| Продюсер | Кевін Костнер |
| Сценарист | Ерік Рот |
| На основі | Листоноша (роман) |
| У головних ролях | Кевін Костнер Вілл Петтон Олівія Вільямс Джеймс Руссо |
| Оператор | Стівен Віндонd |
| Композитор | Джеймс Ньютон Говард |
| Кінокомпанія | Tig Productions |
| Дистриб'ютор | Warner Bros. |
| Тривалість | 178 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Рік | 1997 |
| Кошторис | $80 млн |
| Касові збори | $17 626 234 |
| IMDb | ID 0119925 |
Дія фільму відбувається після невизначених апокаліптичних подій, що залишили величезний вплив на людську цивілізацію. Кочові виживанці намагаються відновити мир, оскільки тепер світ поринув у суцільні військові конфлікти.
Фільм випущений на Різдво 1997 р. Warner Bros.
Сюжет ред.
Наприкінці 1990-х рр. цивілізація скалічена, суспільство деградує в постапокаліптичних умовах. У 2013 році приблизно через 15 років після катастрофи в американську пустку приходить загадковий і безіменний кочовик (Кевін Костнер), блукаючи рівнинами штату Орегон. Маючи потребу в їжі і воді, він торгує виступами шекспірівських п'єс. Неофашистська армія управляється Генералом Вифлеємом (Білл Петтон), захоплює Кочівника і вирішує додати його до лав своєї армії.
Кожен член великої армії носить клеймо на руці з цифрою «8». Військовий контроль під безжальним Вифлеємом проводиться спільно через страх і смерть, як єдине покарання для будь-яких порушеннях. Вифлеєм же бачить кочівника не тільки як загрозу, а й потенційно як актив. Незнайомець отримує прізвиська «Шекспір», через його здатність до тетральних сцен.
Викликавши «Шекспіра» до себе, Вифлеємм зізнається, що до війни він був продавцем копіювальної техніки, хоча завжди знав, що народжений бути лідером. «Шекспіра» беруть на полювання і доручають знайти в густих заростях імовірно мертвого (а можливо тільки пораненого) лева. Як зброю на випадок, якщо звір живий, «Шекспіру» дають ніж. Обшукавши зарості, він знаходить лише мертвого мисливця. Повертаючись із заростей, «Шекспір» проходить міст над гірською річкою. Розуміючи, що це, можливо, його єдиний шанс до звільнення, він стрибає з моста.
Пізніше кочівник у формі листоноші відправляється в мандри. Знайшовши раніше листи, які так і не потрапили до своїх адресатів, він задумує грандіозний план. У першому селищі листоноша заявляє, що його делегував відновлений уряд США, який нібито знаходиться тепер у Міннеаполісі, й особисто президент Річард Старкі. Щоб остаточно переконати жителів містечка, він зачитує імена адресатів, поки не називає ім'я однієї з городянок. Це лист, написаний її сестрою з Денвера п'ятнадцять років тому. І хоча деякі ще сумніваються (зокрема, шериф), більшість з радістю вірить у можливість відновлення миру і порядку. Нагодувавши Листоношу, городяни розпитують його про новий уряд і, повіривши розповідям, дають йому нові листи для доставки.
Пізніше Вифлеєм спалює селище, зауважує Еббі, з якою раніше був листоноша, що хоче з нею переспати і просить на це дозвіл у її чоловіка. Отримавши відмову, диктатор убиває його і відвозить жінку силою.
Через деякий час Вифлеєм знову стикається з непокорою, цього разу в містечку Беннінг, штат Орегон. Людей надихнуло на опір оповідання Листоноши, який зараз у їхньому місті. Вифлеєм вирішує взяти місто штурмом. Під час бою Еббі вдається звільнитися, їй до рук потрапляє гвинтівка, і влучними пострілами вона вносить сум'яття в ряди гольністів. З боєм Еббі і Листоноші вдається вирватися і втекти в гори. При цьому Листоноша зазнає серйозного поранення.
Фінальна сцена переносить глядача в 2043 рік. Дочка Листоноші (Мері Стюарт Мастерсон) урочисто відкриває пам'ятник своєму великому батькові. Напис на постаменті пам'ятника свідчить: «Він приніс звістку про надію новому поколінню». Листоноші вдалося відродити цивілізацію, саме за це йому віддають почесті.
Ролі ред.
- Кевін Костнер — Листоноша
- Вілл Петтон — генерал Вифлеєм
- Лоренц Тейт — Форд Лінкольн Мерк'юрі
- Олівія Вільямс — Еббі
- Джеймс Руссо — капітан Айдахо
- Том Петті — мер Брідж-Сіті
- Джованні Рібізі — бандит
- Пеггі Ліптон — Еллен Марч
Саундтрек ред.
| The Postman (Music from the Motion Picture) | |
|---|---|
| Саундтрек-альбом | |
| Композитор | Джеймс Ньютон Говард |
| Виконавець | Джеймс Ньютон Говард |
| Дата випуску | 23 грудня 1997 |
| Жанр | науково-фантастичний фільм, бойовик, драматичний фільм, кіноромантика, постапокаліптичний фільм[d], екранізація роману[d] і фільм-антиутопіяd |
| Тривалість | 177 хв. |
| Лейбл | Warner Sunset/Warner Bros. |
| Продюсер | Warner Brothers, Стів Тішd, Jim Wilsond і Кевін Костнер |
- «Main Titles»
- «Shelter in the Storm»
- «The Belly of the Beast»
- «General Bethlehem»
- «Abby Comes Calling»
- «The Restored United States»
- «The Postman»
- «Almost Home» — Джоно Мансон
- «It Will Happen Naturally» — Джоно Мансон
- "The Next Big Thing — Джоно Мансон
- «This Perfect World» — Джон Койнман
- «Once This Was the Promise Land» — Джон Койнман
- «I Miss My Radio» — Джоно Мансон Джон Койнман
- «Come and Get Your Love» — Джон Койнман
- «You Didn't Have to Be So Nice» — Емі Грант і Кевін Костнер
Примітки ред.
Посилання ред.
- The Postman на сайті IMDb (англ.)
- The Postman на сайті AllMovie (англ.)
- The Postman на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- The Postman: The Movie [ 20 липня 2013 у Wayback Machine.], an impression by the author of the original novel, by David Brin.