Повітряні канатні дороги (ПКД) ред.
Надто круті схили Лисичанської гори не давали змоги підвести залізницю до шахт. Тому, зважаючи на великі обсяги вугілля, для його транспортування вниз, до залізниці, будували повітряні канатні дороги (ПКД). Починаючи з 1892 і закінчуючи 2012 роком, на території Лисичанська діяло 16 повітряно-канатних доріг згальною довжиною близько 50 км :
Шахта «Дагмара» - Донецький содовий завод товариства Любимов, Сольве і К°, 1892 рік, 4 версти. ред.
Шахта Ворошилова - залізниця, Ісаєва балка, 1.5 км. ред.
Шахта Григоровская - залізниця, Дібровка 0.8 км ред.
Шахта Рухимовича (К. Скальковський) - Лисичанська залізнична станція, 1 верста. ред.
Шахта Артема (Привілля) - залізниця,пост Володине, 3.5 версти. ред.
Дорадянська назва - Привольнянскія каменноугольныя копи Николо-Михайловскаго 0бщества стекольной и каменноугольной промышленности.
Отъ шахты № 3 до шахты № 4 уголь доставляется механической откаткой, на разстояніи 365 саж., а отъ шахты № 4 съ обѣихъ шахтъ до поста Володино доставляется по проволочной подвѣсной желѣзной дорогѣ системы Эйхнера и Блейхерта, на разстояніи 4 ½ верстъ. Въ движеніе приводится паровой машиной, въ 45 л. с., занято 120 вагонетокъ, вмѣстимостью по 16 пудовъ.
с.Привілля. Шахта ім.1-го Травня (перша назва Корунд) - Шахта Артема, 1 верста. ред.
Шахта №1-2 Д.Ф. Мельникова (рудник Шмаевих, Рубежная) - залізниця, гирло балки Поганий Лог на Дінці, 2 версти. ред.
Шахта Томаша - Рубіжанський завод Руссо-Краска, 2 версти. ред.
Шахта Новодружеська - шахта Томашевська, 2 версти. ред.
Шахта ім. Титова (Ванда) - склозавод Пролетарій, ½ версти. ред.
Шахта Войкова (Нова, Осьмушенная) - залізниця, станція Переїздна, 2 км. ред.
Шахта Войкова - шахта ОГПУ (Евгеніевская), до бремсберга шахти, 1.5 км. ред.
Донецький содовий завод - шламонакопичувач, 1 верста (шлам). ред.
Крейдяний кар'єр содового заводу - завод, 1905 року, ½ версти (крейда). ред.
Ця дорога була найкоротшою, довжиною у декілька сотень метрів. А побудували її щоб подолати перешкоду у вигляді залізниці. Але досить швидко кар'єр наблизився до житлових будинків і 1925 році будують наступну ПКД до Секменівки. А сегмент перетину залізниці та вузол розвантаження будуть завжди залишатимуться незміним.
Секменівскій крейдяний кар'єр - Донецький содовий завод, 9 верст (крейда). ред.
Працювала з 1925 по 1951 роки. Наступну ПКД у 1954 р. побудують до Білогорівки.
Белогорівскій крейдяний кар'єр - Донецький содовий завод. 16,5 км. ред.
Координати: 48°55′10″ пн. ш. 38°15′11″ сх. д. / 48.919515° пн. ш. 38.253102° сх. д.
У 2013 р. повністю демонтована остання повітряно-канатна дорога "Білогоровська", яка призначалася для доставки сировини (крейди) з Білогорівського крейдяного кар'єру до Лисичанського содового заводу. Вважається, що дорога була збудована у 1954 році, проте, за іншими джерелами, дана дорога вже була позначена на топографічних мапах 1943 року. Кар'єр відкрили після того, як закінчилась крейда у попередньому Секменівському кар'єрі. З 1951 по 1954, доки не побудували ПКД, крейду везли залізницею. Довжина дороги складала 16 563 метра. Швидкість руху вагонеток: 9 км/год. Основу дороги складали 147 металевих опор. Сама дорога складалась з двох ділянок, що з'єднувалися на станції «Кутова» під кутом 20° одна до одної. Для обслуговування дороги був передбачений штат з більш ніж 100 людей у двох бригадах: лисичанській та білогорівській.
Варто відзначити, що декілька кілометрів канатної дороги проходило через житловий район Лисичанська. За деякими джерелами, при будівництві дороги була передбачена 35-ти метрова зона відчуження, яка в подальшому була самовільно заселена. За спогадами місцевих жителів, дорогу вели прямо через подвір'я, а їх власникам содовий завод деякий час виплачував компенсацію.
Після зупинки у 2010 році Лисичанського содового заводу, канатна дорога також припинила функціонування. Наразі, канатна дорога повністю знищена.
Скоріш за все перші дороги були придбані у німецької фірми «Adolf Bleichert & Co.», яка мала представництво у Харкові.
Науковий співробітник ЛМКМ Микола Ломако, 2018 р
Бремсберги ред.
За допомогою бремсберга здійснювався спуск вугілля до залізниці. Усі 5 бремсбергів позначені на картах 1020-1930-х років. Але знайти жодної світлини досі не вдалось. Поодинокі згадки зустрічаються у гірничій газеті 1920-х років.
Шахта ОГПУ -> залізниця ред.
"Возле шахты расположились мастерские: кузнечная, механическая и столярная. Невдалеке стоят жилые помещения. То и дело дергается сигнальная проволока,давая знать, что нужно вытащить па поверхность черное золото. При помощи электричества бесконечный канат тянет вагончики на бремсберг, а оттуда направляется транспортной частью к заводу. 0т старой шахты полуразрушенной, полузатопленной и помину не осталось. С Донсоды подается электричество, которое используется как подъемная сила. Не видно лошадей, крутивших барабаны, и коногонов, погонявших их. Все заменило электричество. Свет проведен во все рабочие квартиры па руднике. Ночью, при электричестве, жизнь на бреймсберге бьет ключом. На руднике имеется 402 рабочих".
Газета Всероссийская кочегарка №114 від 21.05.1924, сторінка 4
Шахта Чорноморка -> залізниця ред.
Шахта Титова(Ванда) ->залізниця ред.
Шахта Войкова -> залізниця ред.
Мешканці, вулиці Змагань разповідають, що бремсберг, який проходив повз їхню садибу, складався з декількох ваганеток, які рухались вниз під власною вагою, а підіймались за допомогою троса. Працював він до 1941 року.
Склозавод -> залізниця ред.
Примітки ред.
- «Воздушная грузовая канатная дорога» [ 8 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- В. Кихтенко, «Легенды Лисичанска» (ISBN 978-966-8061-49-3)
- Багатотонні стовпи можуть розчавити житловий масив //24 вер. 2013 р
Посилання та джерела ред.
Список використаної літератури:
1. Лопатин Н. Город наш Кадиевка — М.: Профиздат, 1964. – 309 с.
2. По Екатерининской железной дороге. Выпуск II-й. Издание Управления Екатерининской железной дороги. — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской железной дороги, 1912. – 344 с.
3. Мефферт Б.Ф. Геологический очерк Лисичанского района Донецкого бассейна — Ленинград: тип. им. Гутенберга, 1924. – 63 с. – (Геологический комитет. Материалы по общей и прикладной геологии. Вып. 65)
- . Шахты и рудники Донбасса. 16.03.2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.(рос.)
- Энциклопедия узкоколейных железных дорог бывшего СССР. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 24 листопада 2016.
- М.Кулишов. . Шахты и рудники Донбасса. https://www.donmining.info. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.(рос.)
- Відео.Самая длинная в Украине подвесная дорога едва не убила людей. ФАКТИ. ICTV. 25.09.2013.(рос.)
- . Интернет-обозрение Главное™. 25.09.2013. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2020.(рос.)