www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лендзяни лендичі назва слов янського племені котре мешкало у басейні Дніпра та було данником Київської Русі 1 З огляду н

Лендзяни

Лендзяни, лендичі — назва слов'янського племені, котре мешкало у басейні Дніпра та було данником Київської Русі. З огляду на обмаль джерел, ідентичність, місце проживання, політичне позиціонування і автентична назва племені є об'єктом дискусій в середовищі науковців, а також (переважно польської) націо-наративної публіцистики.[джерело?]

Джерела Редагувати

Вперше лендичі, під назвою Lendizi згадані у праці під назвою "Опис городів і земель на північ від Дунаю" ("Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii"), котра, як вважається, була написана приблизно у 870 -х роках. Автор "Опису", згодом отримав умовну назву "Географа Баварського". В тексті "Опису" лише вказано, що Lendizi володіли досить малою, у порівнянні з іншими племенами, кількістю городів - 98, та не повідомляється жодної інформації про місце їх проживання чи рід діяльності. В переліку Географа Баварського лендичі згадані під 33-м номером, поряд із хозирозами (Chozirozi) - 32 номер, котрі володіли 250-ма городами та тафнезами (Thafnezi) - номер 34, котрі володіли 257 -ма городами.

Під назвою лензаноі (грец. Λεγζανοι), лендичі двічі згадані у трактаті візантійського імператора Константина VII Багрянородного "Про управління імперією", котрий був написаний коло 950-го року. В описі Русі, імператор згадує лензаноі як данників Київських князів, котрі сплавляють до Києва човни-однодеревки, бо всі ріки у їх місцевості впадають у Дніпро. В описі печенізьких володінь, імператор знову згадує лензаноі, як сусідів печенізької феми (племені) Явдіартим. Відтак, обидва фрагменти із твору Констянтина Багрянородного, що є основним джерелом знань про лендичів-лендзян, розташовують лензеної в басейні Дніпра, на межі із степом де кочували печеніги.

Історіографічні інтерпретації Редагувати

Спроби конкретизації місця проживання лендзян почались у наукових колах із половини ХІХ століття. Широкого поширення набула версія М. Барсова про їх волинське розташування, зокрема тотожність із лучанами, яку згодом підтримав також М. Грушевський.

У 1920-х роках, Г. Ільїнським, було висунуто версію про тотожність слів лендзяни та ляхи. В основі аргументації Ільїнського лежала схожість кореня "ленд" із означеннями поляків в угорській - lengien та литовській - lenkas мовах. Виводячи корінь "ленд" від слов'янського слова "ляда", що означало необроблене поле, він екстраполював його на означення "лядський", що є прикметниковою формою, згадуваного у "Повісті Временних Літ" слова "ляхи". Однак, вадою такої версії була неможливість лендзян-ляхів межувати із печенігами і жити у басейні Дніпра, як про це пише Констянтин Багрянородний. Для уникнення цих труднощів, Ільїнський пропонує ототожнювати лендзян із, не згаданими Багрянородним, радимичами, які у "Повісті Временних Літ" називаються плем'ям, що походило від ляхів. Оскільки радимичі не межували із печенігами, Ільїнський розглядає можливість розмістити іншу частину лендзян в районі між верхів'ями Вісли та Дністра, куди могли досягати печеніги. У зв'язку із тим, що згодом, зв'язок радимичів та в'ятичів із ляхами чи західними слов'янами не був підтверджений археологічними, топонімічними та іншими даними, в польській історіографії версія Ільїнського була розвинута шляхом збільшення на Схід території проживання ляхів із району верхів'я Вісли і Сяну. За рахунок збільшення ймовірної території проживання лендзян на північний схід вони досягали верхів'їв Прип'яті - тобто басейну Дніпра, а за рахунок збільшення на південних-схід - печенізьких кочовищ.

У 1930-х роках польським істориком К. Тименецьким було висловлено версію тотожності лендзян із літописними полянами, котрі також не згадані у трактаті Багрянородного. В цьому випадку збігались усі необхідні умови, адже вони жили у басейні Дніпра та межували із печенігами. Крім того виконувалась інша умова, не задоволена попередніми гіпотезами - примикання до території уличів та деревлян. Ця версія була згодом підтримана істориком І. Кончею, котрий відзначив також той факт, що якби данники Русі - лендзяни означали згаданих у літописі ляхів, то вони б і у майбутньому вважались природними підданими Русі, а Польща територією на яку київські (чи взагалі руські князі) мали законні права. Крім того, підтвердженням вірогідності ототожнення лендзян із наддніпрянськими полянами може служити лист хазарського єврея, написаний у середині Х століття, в якому коротко переказано історію каганату і згадано народ "לוזניו" - "лаусане". "Лаусане" виступають як західні сусідами хазар, що відповідає місцю проживання полян.

Цитати Редагувати

  1. "Слов'яни ж русам підлеглі, а саме - криветеїни, лензаніни та інші слов'яни - вирубують у своїх горах однодеревки зимою і спорядивши їх, із настанням весни відправляють у сусідні водоймища. Оскільки вони всі впадають до ріки Дніпра то і вони звідти дістаються до цієї ж ріки і відправляються до Києва; там витягають їх і продають русам."
  2. "Решта чотири племені містяться по цей бік Дніпра, у напрямку більш західних і північних країв. А саме плем'я Гіязіхопон сусідить із Боггарією, плем'я нижньої Гили межує з Угорщиною, плем'я Харавої межує із Руссю, плем'я Явдіертим межує із областями підданих Русі, а саме ультінами, дервленінами, лензенінами та іншими слов'янами"

Література Редагувати

  • Michał Parczewski — «Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach», Kraków 1991
  • Krzysztof Tomasz Witczak, Z problematyki Słowiańszczyzny plemiennej, część 2: Lędzanie i Wierzbianie (Βερβίανοι) — dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu, «Slavia Occidentalis» T. 48/49, 1991/1992, s. 249—260
  • Krzysztof Tomasz Witczak, O dwóch plemionach prapolskich, zasiedlających Ziemię Przemyską i Chełmską — Lędzanach i Wierzbianach, «Acta Archaeologica Carpatica» R. 38, 2003, s. 157—172

Примітки Редагувати

  1. ↑ Константин Багрянородный. Об управлении империей: Текст, перевод,комментарий / Под ред. Г. Г. Литаврина, А. П. Новосельцева. – М., 1991. – 496 с.
  2. Horak B. Travnicek D. Descriptio civitatum ad septentrionalem plagam Danubii (t. zv. Bavarski geograf) Rozpravy ceskoslovenske Akademie ved. – Praha, 1956. – R. 66. – Ses. 2.
  3. Potocki J. Fragment historiques et geographiques sur Scythie, Sarmatie et les Slaves. – Brunsvic, 1796
  4. Барсов Н. Очерки русской исторической географии. - Варшава, 1885.
  5. Грушевський М. Історія України- Руси. - Т. 1. - К., 1991.
  6. Ильинский Г. Кто были Λεγζανοι Константина Багрянородного? // Slavia. - Т. IV. - 1925 - 1926. - S. 315-319.
  7. Ильинский Г. Кто были Λεγζανοι Константина Багрянородного? // Slavia. - Т. IV. - 1925 - 1926. - S. 317.
  8. Седов В. Восточные славяне в VI—XIII вв. - М., 1982.
  9. Kuczynski S. Nieznany traktat polsko-ruski roku 1039 //Slavia Antiqua. - 1956. - T. V. - S. 67 3 4.
  10. Tymieniecki К. Ledzicze (Lechici), chyli Wielkopolska w wieku IX // Przeglnd Wielkopolski. -No 6. - 1946.
  11. Конча С. "Лендзяни" в контексті Київської Русі // Збірник наукових праць НДІУ. Україна-історія, том XV, - Київ. -С. 267
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lendzyani lendichi nazva slov yanskogo plemeni kotre meshkalo u basejni Dnipra ta bulo dannikom Kiyivskoyi Rusi 1 Z oglyadu na obmal dzherel identichnist misce prozhivannya politichne pozicionuvannya i avtentichna nazva plemeni ye ob yektom diskusij v seredovishi naukovciv a takozh perevazhno polskoyi nacio narativnoyi publicistiki dzherelo Zmist 1 Dzherela 2 Istoriografichni interpretaciyi 3 Citati 4 Literatura 5 PrimitkiDzherela RedaguvatiVpershe lendichi pid nazvoyu Lendizi zgadani u praci pid nazvoyu Opis gorodiv i zemel na pivnich vid Dunayu Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii kotra yak vvazhayetsya bula napisana priblizno u 870 h rokah 2 Avtor Opisu zgodom otrimav umovnu nazvu Geografa Bavarskogo 3 V teksti Opisu lishe vkazano sho Lendizi volodili dosit maloyu u porivnyanni z inshimi plemenami kilkistyu gorodiv 98 ta ne povidomlyayetsya zhodnoyi informaciyi pro misce yih prozhivannya chi rid diyalnosti V pereliku Geografa Bavarskogo lendichi zgadani pid 33 m nomerom poryad iz hozirozami Chozirozi 32 nomer kotri volodili 250 ma gorodami ta tafnezami Thafnezi nomer 34 kotri volodili 257 ma gorodami Pid nazvoyu lenzanoi grec Legzanoi lendichi dvichi zgadani u traktati vizantijskogo imperatora Konstantina VII Bagryanorodnogo Pro upravlinnya imperiyeyu kotrij buv napisanij kolo 950 go roku V opisi Rusi imperator zgaduye lenzanoi yak dannikiv Kiyivskih knyaziv kotri splavlyayut do Kiyeva chovni odnoderevki bo vsi riki u yih miscevosti vpadayut u Dnipro a 1 V opisi pechenizkih volodin imperator znovu zgaduye lenzanoi yak susidiv pechenizkoyi femi plemeni Yavdiartim b 1 Vidtak obidva fragmenti iz tvoru Konstyantina Bagryanorodnogo sho ye osnovnim dzherelom znan pro lendichiv lendzyan roztashovuyut lenzenoyi v basejni Dnipra na mezhi iz stepom de kochuvali pechenigi Istoriografichni interpretaciyi RedaguvatiSprobi konkretizaciyi miscya prozhivannya lendzyan pochalis u naukovih kolah iz polovini HIH stolittya Shirokogo poshirennya nabula versiya M Barsova pro yih volinske roztashuvannya zokrema totozhnist iz luchanami 4 yaku zgodom pidtrimav takozh M Grushevskij 5 U 1920 h rokah G Ilyinskim bulo visunuto versiyu pro totozhnist sliv lendzyani ta lyahi V osnovi argumentaciyi Ilyinskogo lezhala shozhist korenya lend iz oznachennyami polyakiv v ugorskij lengien ta litovskij lenkas movah Vivodyachi korin lend vid slov yanskogo slova lyada sho oznachalo neobroblene pole vin ekstrapolyuvav jogo na oznachennya lyadskij sho ye prikmetnikovoyu formoyu zgaduvanogo u Povisti Vremennih Lit slova lyahi 6 Odnak vadoyu takoyi versiyi bula nemozhlivist lendzyan lyahiv mezhuvati iz pechenigami i zhiti u basejni Dnipra yak pro ce pishe Konstyantin Bagryanorodnij Dlya uniknennya cih trudnoshiv Ilyinskij proponuye ototozhnyuvati lendzyan iz ne zgadanimi Bagryanorodnim radimichami yaki u Povisti Vremennih Lit nazivayutsya plem yam sho pohodilo vid lyahiv Oskilki radimichi ne mezhuvali iz pechenigami Ilyinskij rozglyadaye mozhlivist rozmistiti inshu chastinu lendzyan v rajoni mizh verhiv yami Visli ta Dnistra kudi mogli dosyagati pechenigi 7 U zv yazku iz tim sho zgodom zv yazok radimichiv ta v yatichiv iz lyahami chi zahidnimi slov yanami ne buv pidtverdzhenij arheologichnimi toponimichnimi ta inshimi danimi 8 v polskij istoriografiyi versiya Ilyinskogo bula rozvinuta shlyahom zbilshennya na Shid teritoriyi prozhivannya lyahiv iz rajonu verhiv ya Visli i Syanu Za rahunok zbilshennya jmovirnoyi teritoriyi prozhivannya lendzyan na pivnichnij shid voni dosyagali verhiv yiv Prip yati tobto basejnu Dnipra a za rahunok zbilshennya na pivdennih shid pechenizkih kochovish 9 U 1930 h rokah polskim istorikom K Timeneckim bulo vislovleno versiyu totozhnosti lendzyan iz litopisnimi polyanami kotri takozh ne zgadani u traktati Bagryanorodnogo 10 V comu vipadku zbigalis usi neobhidni umovi adzhe voni zhili u basejni Dnipra ta mezhuvali iz pechenigami Krim togo vikonuvalas insha umova ne zadovolena poperednimi gipotezami primikannya do teritoriyi ulichiv ta derevlyan Cya versiya bula zgodom pidtrimana istorikom I Koncheyu kotrij vidznachiv takozh toj fakt sho yakbi danniki Rusi lendzyani oznachali zgadanih u litopisi lyahiv to voni b i u majbutnomu vvazhalis prirodnimi piddanimi Rusi a Polsha teritoriyeyu na yaku kiyivski chi vzagali ruski knyazi mali zakonni prava Krim togo pidtverdzhennyam virogidnosti ototozhnennya lendzyan iz naddnipryanskimi polyanami mozhe sluzhiti list hazarskogo yevreya napisanij u seredini H stolittya v yakomu korotko perekazano istoriyu kaganatu i zgadano narod לוזניו lausane Lausane vistupayut yak zahidni susidami hazar sho vidpovidaye miscyu prozhivannya polyan 11 Citati Redaguvati Slov yani zh rusam pidlegli a same kriveteyini lenzanini ta inshi slov yani virubuyut u svoyih gorah odnoderevki zimoyu i sporyadivshi yih iz nastannyam vesni vidpravlyayut u susidni vodojmisha Oskilki voni vsi vpadayut do riki Dnipra to i voni zvidti distayutsya do ciyeyi zh riki i vidpravlyayutsya do Kiyeva tam vityagayut yih i prodayut rusam Reshta chotiri plemeni mistyatsya po cej bik Dnipra u napryamku bilsh zahidnih i pivnichnih krayiv A same plem ya Giyazihopon susidit iz Boggariyeyu plem ya nizhnoyi Gili mezhuye z Ugorshinoyu plem ya Haravoyi mezhuye iz Russyu plem ya Yavdiertim mezhuye iz oblastyami piddanih Rusi a same ultinami dervleninami lenzeninami ta inshimi slov yanami Literatura RedaguvatiMichal Parczewski Poczatki ksztaltowania sie polsko ruskiej rubiezy etnicznej w Karpatach Krakow 1991 Krzysztof Tomasz Witczak Z problematyki Slowianszczyzny plemiennej czesc 2 Ledzanie i Wierzbianie Berbianoi dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu Slavia Occidentalis T 48 49 1991 1992 s 249 260 Krzysztof Tomasz Witczak O dwoch plemionach prapolskich zasiedlajacych Ziemie Przemyska i Chelmska Ledzanach i Wierzbianach Acta Archaeologica Carpatica R 38 2003 s 157 172Primitki Redaguvati a b v Konstantin Bagryanorodnyj Ob upravlenii imperiej Tekst perevod kommentarij Pod red G G Litavrina A P Novoselceva M 1991 496 s Horak B Travnicek D Descriptio civitatum ad septentrionalem plagam Danubii t zv Bavarski geograf Rozpravy ceskoslovenske Akademie ved Praha 1956 R 66 Ses 2 Potocki J Fragment historiques et geographiques sur Scythie Sarmatie et les Slaves Brunsvic 1796 Barsov N Ocherki russkoj istoricheskoj geografii Varshava 1885 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T 1 K 1991 Ilinskij G Kto byli Legzanoi Konstantina Bagryanorodnogo Slavia T IV 1925 1926 S 315 319 Ilinskij G Kto byli Legzanoi Konstantina Bagryanorodnogo Slavia T IV 1925 1926 S 317 Sedov V Vostochnye slavyane v VI XIII vv M 1982 Kuczynski S Nieznany traktat polsko ruski roku 1039 Slavia Antiqua 1956 T V S 67 3 4 Tymieniecki K Ledzicze Lechici chyli Wielkopolska w wieku IX Przeglnd Wielkopolski No 6 1946 Koncha S Lendzyani v konteksti Kiyivskoyi Rusi Zbirnik naukovih prac NDIU Ukrayina istoriya tom XV Kiyiv S 267 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lendzyani amp oldid 38190590