www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лейпунський Олександр Ілліч Олександр Ілліч Лейпунський 24 листопада 7 грудня 1903 19031207 село Драглі Сокольський пові

Лейпунський Олександр Ілліч

Олександр Ілліч Лейпунський (24 листопада (7 грудня) 1903(19031207), село Драглі, Сокольський повіт, Гродненська губернія — 14 серпня 1972, Москва) — український радянський вчений-фізик. Дійсний член АН УРСР (1934). Герой Соціалістичної Праці (1963). Лауреат Ленінської премії (1960).

Олександр Ілліч Лейпунський
Народився 24 листопада (7 грудня) 1903(1903-12-07)
Драглі, Польща
Помер 14 серпня 1972(1972-08-14) (68 років)
Москва, РРФСР
Поховання
Кончаловський цвинтарd : 

Країна  СРСР
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Ленінградський політехнічний інститут
Галузь експериментальна ядерна фізика
Заклад Український фізико-технічний інститут АН УРСР, Інститут фізики та математики АН УРСР, Інститут фізики АН УРСР
Науковий керівник Йоффе Абрам Федорович
Аспіранти, докторанти Igor Bondarenkod
Ivan Zhezherund
Членство НАН України
Російська академія наук
Брати, сестри Dora Leypunskayad
Ovsey Leypunskyd
Нагороди
 Лейпунський Олександр Ілліч у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лейпунський.

Директор Інституту фізики АН УРСР; здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками (1932); праці з атомної фізики та ядерної техніки.

Біографія Редагувати

Народився в багатодітній єврейській родині. 1926 року закінчив Ленінградський політехнічний інститут (фізико-механічний факультет).

У 1929—1941 роках працював в Українському фізико-технічному інституті АН УРСР (сучасна назва — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»), спочатку «старшим фізиком з виконанням обов'язків заступника директора», а з 1933 року — директором. Першим науковим і організаційним досягненням Лейпунського стала переорієнтація в середині 1931 року Високовольтної бригади Інституту на ядерну тематику та створення необхідного експериментального обладнання. Це дозволило йому 1932 року спільно з Антоном Карловичем Вальтером, Кирилом Дмитровичем Синельниковим і Георгієм Дмитровичем Латишевим уперше в СРСР здійснити розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками.

У квітні 1934 відряджений на стажування до Німеччини та Великої Британії. Працював у Е. Резерфорда в Кавендіській лабораторії Кембриджського університету. В жовтні 1935 повернувся до Харкова, у грудні поновлений на посаді директора ХФТІ. За «єжовщини» у вересні 1937 знятий з посади директора, заарештований як агент німецької розвідки, згодом звільнений у зв'язку з припиненням справи (див. Справа УФТІ).

У 1941–1949 роках — директор Інституту фізики та математики АН УРСР, директор Інституту фізики АН УРСР, завідувач сектору Інституту теоретичної та експериментальної фізики АН СРСР, завідувач кафедри і декан Московського інженерно-фізичного інституту.

Від 1949 року Олександр Ілліч у Обнінському фізико-енергетичному інституті, від 1950 року — науковий керівник програми створення в державі ядерних реакторів на швидких нейтронах. Під його керівництвом було розроблено й доведено до практичної реалізації серію дослідницьких і перший в СРСР промисловий реактор на швидких нейтронах у Казахстані.

Основні праці з атомної та ядерної фізики, ядерної техніки.

Гурій Марчук згадує історію, що нею поділився з ним Лейпунський:

У 1945 році Олександру Іллічу було доручено зберегти для наукових цілей декілька грамів радію, здобутих неймовірною працею. В ту пору це був чи не єдиний практично використовуваний інтенсивний радіоізотоп, ціни якому, як тепер картинам Леонардо да Вінчі, просто не було. І ось для зберігання радію йому виділили в одному з інститутів Москви маленьку кімнатку. В неї помістили сейф з радієм. Кімнату опечатали, а близько дверей організували цілодобове чергування. Вартові, змінюючись, під розписку в журналі здавали цінне майно. Через рік чи два під час інвентаризації дорогоцінних металів вирішили перевірити запаси радію. Розкрили печатку, відкрили двері і побачили… велику світлу кімнату з канцелярськими столами. Сейфа з радієм у кімнаті не було. Виявилося, що інститут, проводячи ремонт, зробив деяке перепланування. Маленьку кімнатку приєднали до великої, стіну знесли, а сейф «з якимись склянками» викинули, куди — ніхто не знав. Сотні наукових співробітників ретельно обшукали всі звалища і смітники столиці, але нічого не знайшли. Пошук був припинений, а Лейпунський знятий з роботи і «засланий» до Києва. І лише через кілька років, коли Обнінську знадобилися вчені вищого класу, Олександра Ілліча запросили в лабораторію «В», де під його керівництвом було створено новий напрямок, пов'язаний з реакторами на швидких нейтронах. За ці роботи вченого удостоїли Ленінської премії та інших високих нагород. Нічого цього могло не бути, якби він був засланий у табори.

Сім'я Редагувати

Дружина — вчена-фізик, академік АН УРСР Антоніна Прихотько (1906—1995). Донька — археолог Ніна Лейпунська (1930—2008). Онук — фізик Юрій Рєзніков (1953—2016).

Вшанування пам'яті Редагувати

1996 року Державному науковому центру Російської Федерації «Фізико-енергетичний інститут» надано ім'я Лейпунського.

У 2007 р. Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені О. І. Лейпунського, яка вручається Відділенням ядерної фізики та енергетики НАН України за видатні наукові роботи в галузі ядерної енергетики.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Секретоноситель

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Oleksandr Illich Lejpunskij 24 listopada 7 grudnya 1903 19031207 selo Dragli Sokolskij povit Grodnenska guberniya 14 serpnya 1972 Moskva ukrayinskij radyanskij vchenij fizik Dijsnij chlen AN URSR 1934 Geroj Socialistichnoyi Praci 1963 Laureat Leninskoyi premiyi 1960 Oleksandr Illich LejpunskijNarodivsya 24 listopada 7 grudnya 1903 1903 12 07 Dragli PolshaPomer 14 serpnya 1972 1972 08 14 68 rokiv Moskva RRFSRPohovannya Konchalovskij cvintard Krayina SRSRDiyalnist fizik vikladach universitetuAlma mater Leningradskij politehnichnij institutGaluz eksperimentalna yaderna fizikaZaklad Ukrayinskij fiziko tehnichnij institut AN URSR Institut fiziki ta matematiki AN URSR Institut fiziki AN URSRNaukovij kerivnik Joffe Abram FedorovichAspiranti doktoranti Igor Bondarenkod Ivan ZhezherundChlenstvo NAN Ukrayini Rosijska akademiya naukBrati sestri Dora Leypunskayad Ovsey LeypunskydNagorodi Lejpunskij Oleksandr Illich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lejpunskij Direktor Institutu fiziki AN URSR zdijsniv rozsheplennya atomnogo yadra shtuchno priskorenimi chastinkami 1932 praci z atomnoyi fiziki ta yadernoyi tehniki Zmist 1 Biografiya 1 1 Sim ya 2 Vshanuvannya pam yati 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v bagatoditnij yevrejskij rodini 1926 roku zakinchiv Leningradskij politehnichnij institut fiziko mehanichnij fakultet U 1929 1941 rokah pracyuvav v Ukrayinskomu fiziko tehnichnomu instituti AN URSR suchasna nazva Nacionalnij naukovij centr Harkivskij fiziko tehnichnij institut spochatku starshim fizikom z vikonannyam obov yazkiv zastupnika direktora a z 1933 roku direktorom Pershim naukovim i organizacijnim dosyagnennyam Lejpunskogo stala pereoriyentaciya v seredini 1931 roku Visokovoltnoyi brigadi Institutu na yadernu tematiku ta stvorennya neobhidnogo eksperimentalnogo obladnannya Ce dozvolilo jomu 1932 roku spilno z Antonom Karlovichem Valterom Kirilom Dmitrovichem Sinelnikovim i Georgiyem Dmitrovichem Latishevim upershe v SRSR zdijsniti rozsheplennya atomnogo yadra shtuchno priskorenimi chastinkami U kvitni 1934 vidryadzhenij na stazhuvannya do Nimechchini ta Velikoyi Britaniyi Pracyuvav u E Rezerforda v Kavendiskij laboratoriyi Kembridzhskogo universitetu V zhovtni 1935 povernuvsya do Harkova u grudni ponovlenij na posadi direktora HFTI Za yezhovshini u veresni 1937 znyatij z posadi direktora zaareshtovanij yak agent nimeckoyi rozvidki zgodom zvilnenij u zv yazku z pripinennyam spravi div Sprava UFTI U 1941 1949 rokah direktor Institutu fiziki ta matematiki AN URSR direktor Institutu fiziki AN URSR zaviduvach sektoru Institutu teoretichnoyi ta eksperimentalnoyi fiziki AN SRSR zaviduvach kafedri i dekan Moskovskogo inzhenerno fizichnogo institutu Vid 1949 roku Oleksandr Illich u Obninskomu fiziko energetichnomu instituti vid 1950 roku naukovij kerivnik programi stvorennya v derzhavi yadernih reaktoriv na shvidkih nejtronah Pid jogo kerivnictvom bulo rozrobleno j dovedeno do praktichnoyi realizaciyi seriyu doslidnickih i pershij v SRSR promislovij reaktor na shvidkih nejtronah u Kazahstani Osnovni praci z atomnoyi ta yadernoyi fiziki yadernoyi tehniki Gurij Marchuk zgaduye istoriyu sho neyu podilivsya z nim Lejpunskij 1 nbsp U 1945 roci Oleksandru Illichu bulo dorucheno zberegti dlya naukovih cilej dekilka gramiv radiyu zdobutih nejmovirnoyu praceyu V tu poru ce buv chi ne yedinij praktichno vikoristovuvanij intensivnij radioizotop cini yakomu yak teper kartinam Leonardo da Vinchi prosto ne bulo I os dlya zberigannya radiyu jomu vidilili v odnomu z institutiv Moskvi malenku kimnatku V neyi pomistili sejf z radiyem Kimnatu opechatali a blizko dverej organizuvali cilodobove cherguvannya Vartovi zminyuyuchis pid rozpisku v zhurnali zdavali cinne majno Cherez rik chi dva pid chas inventarizaciyi dorogocinnih metaliv virishili pereviriti zapasi radiyu Rozkrili pechatku vidkrili dveri i pobachili veliku svitlu kimnatu z kancelyarskimi stolami Sejfa z radiyem u kimnati ne bulo Viyavilosya sho institut provodyachi remont zrobiv deyake pereplanuvannya Malenku kimnatku priyednali do velikoyi stinu znesli a sejf z yakimis sklyankami vikinuli kudi nihto ne znav Sotni naukovih spivrobitnikiv retelno obshukali vsi zvalisha i smitniki stolici ale nichogo ne znajshli Poshuk buv pripinenij a Lejpunskij znyatij z roboti i zaslanij do Kiyeva I lishe cherez kilka rokiv koli Obninsku znadobilisya vcheni vishogo klasu Oleksandra Illicha zaprosili v laboratoriyu V de pid jogo kerivnictvom bulo stvoreno novij napryamok pov yazanij z reaktorami na shvidkih nejtronah Za ci roboti vchenogo udostoyili Leninskoyi premiyi ta inshih visokih nagorod Nichogo cogo moglo ne buti yakbi vin buv zaslanij u tabori nbsp Sim ya Redaguvati Druzhina vchena fizik akademik AN URSR Antonina Prihotko 1906 1995 Donka arheolog Nina Lejpunska 1930 2008 Onuk fizik Yurij Ryeznikov 1953 2016 Vshanuvannya pam yati Redaguvati1996 roku Derzhavnomu naukovomu centru Rosijskoyi Federaciyi Fiziko energetichnij institut nadano im ya Lejpunskogo U 2007 r Nacionalnoyu Akademiyeyu nauk Ukrayini bula zasnovana Premiya NAN Ukrayini imeni O I Lejpunskogo yaka vruchayetsya Viddilennyam yadernoyi fiziki ta energetiki NAN Ukrayini za vidatni naukovi roboti v galuzi yadernoyi energetiki Div takozh RedaguvatiPremiya NAN Ukrayini imeni O I LejpunskogoPrimitki Redaguvati SekretonositelDzherela ta literatura RedaguvatiSajt Institutu yadernih doslidzhen NAN Ukrayini Arhivovano 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Yu O Hramov Lejpunskij Oleksandr Illich Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 102 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Posilannya RedaguvatiLejpunskij Oleksandr Illich ukr Aleksandr Ilich Lejpunskij Biografiya na sajti Psevdologiya Arhivovano 1 veresnya 2011 u Wayback Machine Fateha Vergasova ros MIFI ru A I Lejpunskij do 100 richchya z dnya narodzhennya Arhivovano 12 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Lejpunskij Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lejpunskij Oleksandr Illich amp oldid 40638346