Австралійська лейбористська партія (АЛП) (англ. Australian Labor Party) — найстаріша австралійська політична партія. Її витоки — у австралійському профспілковому русі, з яким вона підтримує тісні зв'язки. Партія є членом Соціалістичного інтернаціоналу.
Австралійська лейбористська партія Australian Labor Party | |
|---|---|
| Країна | Австралія |
| Голова партії | Ентоні Албанізі |
| Дата заснування | 1890-і |
| Штаб-квартира | Канберра |
| Ідеологія | Соціал-демократія |
| Молодіжна організація | Australian Young Labord |
| Членство в міжнародних організаціях | Прогресивний альянс |
| Кількість членів | 53 930 |
| Місць у Палаті представників | 55 / 150 |
| Місць у Сенаті | 25 / 76 |
| Офіційний сайт | Australian Labor Party |
У партії існує індивідуальне і колективне членство (аффільовані профспілки, які спільно визначають політику партії, обирають керівні органи і визначають кандидатів на державні пости). Більшість профспілок аффільовані з АЛП, та їхні членські внески складають значну частину фінансів партії. У партії також присутні приблизно 50 тис. індивідуальних членів.
Лідера партії обирають парламентарі, які входять до лейбористської фракції.
У партії завжди були ліве і праве крила, але з 1970-х вони сформувались в офіційні фракції. Найбільшими з них є:
- «Labor Unity» (праве) — підтримує принципи вільного ринку і союз із США
- «National Left» (ліве) — виступає за збільшення державного втручання до економіки і проти союзу зі США.
Починаючи з 1980-х років, Лейбористська партія наближається за своїми поглядами з ліберально-національною коаліцією, тому відмінності між ними полягають, практично, у незначних нюансах.
Специфіка підходу Лейбористської партії Редагувати
- підтримка державного втручання до економіки і суспільного життя. Держава має забезпечити базові прибутки і «пристойний рівень життя» для усіх членів суспільства, якісне і доступне житло, освіта і охорона здоров'я.
- підтримка принципів вільного ринку, зниження торговельних перешкод, дерегулювання промисловості. При цьому лейбористи обіцяють пом'якшувати наслідки цих заходів для простих людей і здійснювати їх більш повільними темпами.
- підтримка більш високих рівнів імміграції, захист прав аборигенів, додаткових прав сексуальних меншин, права на аборт і евтаназію.
- критика деяких аспектів відносин Австралії із США і Великою Британією. При цьому партія офіційно підтримує збереження тісного альянсу з США. Лейбористи виступили проти вторгнення США до Іраку (2003), але підтримали вторгнення до Афганістану (2001).
- Підтримка тіснішої інтеграції з країнами Азії.
Лідери Лейбористської партії Редагувати
- Кріс Вотсон 1901-08 (прем'єр-міністр 1904)
- Ендрю Фішер 1908-15 (прем'єр-міністр 1908-09, 1910-13, 1914-15)
- Біллі Г'юз 1915-16 (прем'єр-міністр 1915-23, виключений з партії у 1916 і створив Націоналістичну партію Австралії)
- Френк Тьюдор 1916-22
- Метью Чарлтон 1922-28
- Джеймс Скаллін 1928-35 (прем'єр-міністр 1929-32)
- Джон Кертін 1935-45 (прем'єр-міністр 1941-45)
- Бен Чіфлі 1945-51 (прем'єр-міністр 1945-49)
- Ґерберт Еватт 1951-60
- Артур Колвелл 1960-67
- Го Вітлем 1967-77 (прем'єр-міністр 1972-75)
- Білл Гейден 1977-83
- Боб Говк 1983-91 (прем'єр-міністр 1983-91)
- Пол Кітінг 1991-96 (прем'єр-міністр 1991-96)
- Кім Бізлі 1996—2001
- Саймон Крін 2001-03
- Марк Лейтем 2003-05
- Кім Бізлі 2005-06
- Кевін Радд 2006-10 (прем'єр-міністр 2007-10)
- Джулія Гіллард 2010—2013 (прем'єр-міністр 2010—2013)
- Кевін Радд 2013 (прем'єр-міністр 2013)
- Білл Шортен 2013—2019
- Ентоні Албанізі з 2019 (прем'єр-міністр з 2022)
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]