Лебедєв Олексій Володимирович матір Народився 25 січня 1950 1950 01 25 73 роки КиївКраїна СРСР УкраїнаAlma mater Націона

|матір=

Лебедєв Олексій Володимирович
Народився	25 січня 1950(1950-01-25) (73 роки) Київ
Країна	СРСР → Україна
Alma mater	Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Заклад	Інститут електрозварювання імені Євгена Патона НАН України
Посада	провідний науковий співробітник відділу зварювання і споріднених технологій у медицині та екології (з 2008 по 2016)
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Батько	Лебедєв Володимир Костянтинович
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєв.

Олексі́й Володи́мирович Ле́бедєв (* 1950) — український науковець у галузі зварювання, доктор технічних наук (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004).

Життєпис ред.

Народився 1950 року в Києві у родині науковця Володимира Лебедєва.

1973 року закінчив Київський політехнічний інститут. Протягом 1972—2002 років працював в Інституті електродинаміки НАН України.

1991 року здобув наукове звання доктора технічних наук.

В 2002–2004-х роках — провідний науковий співробітник, з 2004 по 2008 рік — завідувач відділу електричних процесів, від 2008 року — провідний науковий співробітник відділу зварювання і споріднених технологій у медицині та екології Інституту електрозварювання НАН України.

Лауреат Державної премії України 2004 року — за розробку та впровадження в клінічну практику хірургічних методів електрозварювання живих, м'яких тканин; разом з Ю. М. Захарашем, О. М. Івановою, В. В. Лебедєвим, М. Ю. Ничитайлом, А. В. Макаровим, Б. Є. Патоном, С. Є. Подпрятовим, Ю. О. Фурмановим.

Напрями наукових досліджень: автоматичне керування та джерела живлення для зварювання металів і біологічних тканин.

Серед робіт:

«Автоматизація зварювальних процесів», 1986 (співавтор)
«Automatic control of Arc Welding», 1998
«Максимальна міцність шва при пересіченні артерії за допомогою електрозварювання» (співавтор)
«Застосування електричного зварювання в хірургії», 2008 (співавтори Ю. П. Буштедт, А. Г. Дубко, Н. А. Шелест, В. А. Васильченко, Д. Ф. Сидоренко, В. Я. Сазонов, Д. В. Масалов, В. К. Лебедєв)
«Транзисторні джерела струму для дугової сварки», 2012.

Джерела ред.

ЕСУ [ 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
Гугл-академія [ 8 січня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.