Гле́чики жо́вті, (Nuphar lutea) — багаторічна водяна трав'яниста рослина родини лататтєвих.
Глечики жовті | |
---|---|
Глечики жовті | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Порядок: | Лататтєцвіті (Nymphaeales) |
Родина: | Лататтєві (Nymphaeaceae) |
Рід: | Глечики (рослина) (Nuphar) |
Секція: | |
Вид: | Глечики жовті (N. lutea) |
Біноміальна назва | |
Nuphar lutea |
Етимологія
Латинська назва латаття жовтого — Nuphar lutea. Родова назва походить від арабського слова, яке теж означає «німфа»; видова — жовта., народні назви: лілія жовта водяна, маківка жовта, бабка, збанок, збанята, лотатень жовтий, лопух жовтий, мак водяний, товстушка, водяниця жовта.
Опис
Багаторічна водяна рослина з горизонтальним, м'ясистим, грубим, зі слідами відмерлих листків кореневищем, ззовні — жовтувато-зеленим, а всередині — білим. Завдовжки — до 10 м, завтовшки — від 5 до 15 см. Від кореневища відходить численне коріння.
Надводне листя — плаваюче, майже шкірясте, серцеподібне, темно-зелене. Підводне — ніжне, з коротшими черешками, напівпрозоре.
Квітки — одиничні, великі, двостатеві, жовті, запашні, 4-5 см у діаметрі. Пелюстки — яйцеподібні, знизу — зелені або зеленуваті, зверху — жовті. Квітне — в червні-серпні. Формула квітки:
Плід — до 10 см, голий, зелений, гладенький, соковитий, округло-грушоподібний, у вигляді глечика. Звідси й походить назва рослини. На відміну від латаття білого, плоди жовтих глечиків дозрівають над, а не під водою.
Насіння — з повітроносним мішком, завдяки якому розноситься по воді на далекі відстані.
Поширення
Глечики жовті ростуть в застійних і повільно проточних водоймах — у річках, старицях, озерах. Зазвичай утворюють зарості, площа яких може досягати кількох гектарів. Поширені в Україні (по всій території, крім Криму), в середній смузі, в Сибіру, на Кавказі та в Середній Азії. Найчастіше зустрічаються в лісових і лісостепових районах, досить рідко ростуть в степових районах і плавнях великих річок.
Охоронний статус
В Україні вид перебуває під охороною — його занесено до переліків регіонально рідкісних рослин Дніпропетровської, Донецької, Луганської, , Тернопільської, Харківської і Чернівецької областей.
Формація глечиків жовтих (Nuphareta luteae) занесена до Зеленої книги України (3 категорія охорони, статус угруповання «типові»).
Природні популяції виду скорочуються головним чином через екологічно непродумані гідромеліоративні роботи в долинах річок, несталий режим водосховищ, забруднення водойм та збір рослин для лікарських цілей.
Практичне значення
У сирому вигляді усі частини жовтих глечиків — отруйні. Відвари кореневища здавна застосовували при запальних процесах шлунково-кишкового тракту (в'яжуча дія), , ревматизмі, пропасниці, шкірних хворобах, надмірних місячних та при порушенні статевої функції — імпотенції, . Зовнішньо використовують для при гострих і хронічних трихомонадних кольпітах, ускладнених бактеріальною і грибковою флорою.
У кореневищах є отруйний алкалоїд , дубильні речовини, крохмаль (до 20 %), , , . Великі дози настою жовтих глечиків спричинюють блювання, пронос, сон. Може настати смерть від паралічу центральної нервової системи.
У листках і квітках містяться глікозиди, що сприятливо впливають на діяльність серця.
У харчуванні
Насіння рослини багате на крохмаль (до 44-45 %) і дубильні речовини (близько 4 %). Підсмажене і змелене насіння використовують як сурогат кави.
Перед вживанням кореневище ретельно очищують від шкірки, розрізають на невеличкі шматки та 15-18 годин вимочують у воді, кілька разів міняючи її. Під час вимочування з кореневищ вимиваються дубильні речовини та алкалоїди. Після вимочування кореневища цілком придатні для споживання. Їх варять, печуть у попелі, смажать на олії або тваринному жирі. Висушені на сонці вимочені шматки кореневища подрібнюють крізь м'ясорубку чи товчуть в ступах. Одержане борошно домішують до пшеничного чи житнього борошна під час випікання хліба, коржиків, оладок. З крупи варять каші, юшки, використовують як додаток до овочевих гарнірів.
На Кавказі пастухи печуть кореневища глечиків необчищеними на вогнищах і їдять з картоплею, сухим сиром, бринзою і сіллю. В Японії кореневища використовують для салатів.
Глечики в культурі
В Україні жовті глечики здавна пов'язували з русалками (одна з народних назв рослини — русальна квітка). Вважалося, що рано вранці та у вечірні години жовті квіти не можна ні зривати, ні навіть торкатися їх — бо русалка, яка стереже свою улюблену квітку, може розсердитися, схопити людину за руку і втопити. Вірили також, що у літні місячні ночі найбільше русалок збирається у тих місцях, де найбільше жовтих глечиків.
Примітки
- Nuphar lutea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Верзилин Н. М. По следам Робинзона: Сады и парки мира. — Ленинград, 1964, — 574 с.
- Nuphar lutea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Екофлора України / Відпов. редактор Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2. — С. 16. — 480 с.
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .
- Зелена книга України / Під заг. ред. Я. П. Дідуха. — К. : Альтерпрес, 2009 — 448 с. (с. 305—306). —
- Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 34—35). —
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ: Наукова думка, 1976. — 168 с. — С.85
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.74
- Тороп С. О. Латаття жовте, кубишка жовта (Nuphar lutea) [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]// Про глечики жовті на сайті бібліотечно-інформаційного центру «Слово»: bizslovo.org
Див. також
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Губанов И. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. — С. 535. Nuphar lutea (L.) Smith — Кубышка жёлтая // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3-х томах. — М.: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2003. — Т. 2. Покрытосеменные (двудольные: раздельнолепестные). — С. 185. —
- Екофлора України / Відпов. редактор Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2. — С. 16. — 480 с. —
- Глечики жовті // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 111. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gle chiki zho vti Nuphar lutea bagatorichna vodyana trav yanista roslina rodini latattyevih Glechiki zhovti Glechiki zhovti Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Poryadok Latattyecviti Nymphaeales Rodina Latattyevi Nymphaeaceae Rid Glechiki roslina Nuphar Sekciya Vid Glechiki zhovti N lutea Binomialna nazva Nuphar lutea L Smith 1809 Formaciya glechikiv zhovtih Kahovske vodoshovisheEtimologiyaLatinska nazva latattya zhovtogo Nuphar lutea Rodova nazva pohodit vid arabskogo slova yake tezh oznachaye nimfa vidova zhovta narodni nazvi liliya zhovta vodyana makivka zhovta babka zbanok zbanyata lotaten zhovtij lopuh zhovtij mak vodyanij tovstushka vodyanicya zhovta OpisGlechiki zhovti v knizi Otto Tome Flora Nimechchini Avstriyi ta Shvejcariyi 1885 Bagatorichna vodyana roslina z gorizontalnim m yasistim grubim zi slidami vidmerlih listkiv korenevishem zzovni zhovtuvato zelenim a vseredini bilim Zavdovzhki do 10 m zavtovshki vid 5 do 15 sm Vid korenevisha vidhodit chislenne korinnya Nadvodne listya plavayuche majzhe shkiryaste sercepodibne temno zelene Pidvodne nizhne z korotshimi chereshkami napivprozore Kvitki odinichni veliki dvostatevi zhovti zapashni 4 5 sm u diametri Pelyustki yajcepodibni znizu zeleni abo zelenuvati zverhu zhovti Kvitne v chervni serpni Formula kvitki K 5 C 13 15 A 130 170 G 13 16 displaystyle ast K 5 C 13 15 A 130 170 G underline 13 underline 16 Plid do 10 sm golij zelenij gladenkij sokovitij okruglo grushopodibnij u viglyadi glechika Zvidsi j pohodit nazva roslini Na vidminu vid latattya bilogo plodi zhovtih glechikiv dozrivayut nad a ne pid vodoyu Nasinnya z povitronosnim mishkom zavdyaki yakomu roznositsya po vodi na daleki vidstani PoshirennyaGlechiki zhovti rostut v zastijnih i povilno protochnih vodojmah u richkah staricyah ozerah Zazvichaj utvoryuyut zarosti plosha yakih mozhe dosyagati kilkoh gektariv Poshireni v Ukrayini po vsij teritoriyi krim Krimu v serednij smuzi v Sibiru na Kavkazi ta v Serednij Aziyi Najchastishe zustrichayutsya v lisovih i lisostepovih rajonah dosit ridko rostut v stepovih rajonah i plavnyah velikih richok Ohoronnij statusU Nacionalnomu zapovidniku Horticya V Ukrayini vid perebuvaye pid ohoronoyu jogo zaneseno do perelikiv regionalno ridkisnih roslin Dnipropetrovskoyi Doneckoyi Luganskoyi Ternopilskoyi Harkivskoyi i Cherniveckoyi oblastej Formaciya glechikiv zhovtih Nuphareta luteae zanesena do Zelenoyi knigi Ukrayini 3 kategoriya ohoroni status ugrupovannya tipovi Prirodni populyaciyi vidu skorochuyutsya golovnim chinom cherez ekologichno neprodumani gidromeliorativni roboti v dolinah richok nestalij rezhim vodoshovish zabrudnennya vodojm ta zbir roslin dlya likarskih cilej Praktichne znachennyaU siromu viglyadi usi chastini zhovtih glechikiv otrujni Vidvari korenevisha zdavna zastosovuvali pri zapalnih procesah shlunkovo kishkovogo traktu v yazhucha diya revmatizmi propasnici shkirnih hvorobah nadmirnih misyachnih ta pri porushenni statevoyi funkciyi impotenciyi Zovnishno vikoristovuyut dlya pri gostrih i hronichnih trihomonadnih kolpitah uskladnenih bakterialnoyu i gribkovoyu floroyu U korenevishah ye otrujnij alkaloyid dubilni rechovini krohmal do 20 Veliki dozi nastoyu zhovtih glechikiv sprichinyuyut blyuvannya pronos son Mozhe nastati smert vid paralichu centralnoyi nervovoyi sistemi U listkah i kvitkah mistyatsya glikozidi sho spriyatlivo vplivayut na diyalnist sercya U harchuvanni Nasinnya roslini bagate na krohmal do 44 45 i dubilni rechovini blizko 4 Pidsmazhene i zmelene nasinnya vikoristovuyut yak surogat kavi Pered vzhivannyam korenevishe retelno ochishuyut vid shkirki rozrizayut na nevelichki shmatki ta 15 18 godin vimochuyut u vodi kilka raziv minyayuchi yiyi Pid chas vimochuvannya z korenevish vimivayutsya dubilni rechovini ta alkaloyidi Pislya vimochuvannya korenevisha cilkom pridatni dlya spozhivannya Yih varyat pechut u popeli smazhat na oliyi abo tvarinnomu zhiri Visusheni na sonci vimocheni shmatki korenevisha podribnyuyut kriz m yasorubku chi tovchut v stupah Oderzhane boroshno domishuyut do pshenichnogo chi zhitnogo boroshna pid chas vipikannya hliba korzhikiv oladok Z krupi varyat kashi yushki vikoristovuyut yak dodatok do ovochevih garniriv Na Kavkazi pastuhi pechut korenevisha glechikiv neobchishenimi na vognishah i yidyat z kartopleyu suhim sirom brinzoyu i sillyu V Yaponiyi korenevisha vikoristovuyut dlya salativ Glechiki v kulturiV Ukrayini zhovti glechiki zdavna pov yazuvali z rusalkami odna z narodnih nazv roslini rusalna kvitka Vvazhalosya sho rano vranci ta u vechirni godini zhovti kviti ne mozhna ni zrivati ni navit torkatisya yih bo rusalka yaka sterezhe svoyu ulyublenu kvitku mozhe rozserditisya shopiti lyudinu za ruku i vtopiti Virili takozh sho u litni misyachni nochi najbilshe rusalok zbirayetsya u tih miscyah de najbilshe zhovtih glechikiv PrimitkiNuphar lutea Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Verzilin N M Po sledam Robinzona Sady i parki mira Leningrad 1964 574 s Nuphar lutea Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Ekoflora Ukrayini Vidpov redaktor Ya P Diduh K Fitosociocentr 2004 T 2 S 16 480 s Andriyenko T L Peregrim M M uklad Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidkove vidannya Kiyiv Alterpres 2012 148 s ISBN 978 966 542 512 0 Zelena kniga Ukrayini Pid zag red Ya P Diduha K Alterpres 2009 448 s s 305 306 ISBN 978 966 542 2 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 34 35 ISBN 966 375 018 9 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 85 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 74 Torop S O Latattya zhovte kubishka zhovta Nuphar lutea 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine Pro glechiki zhovti na sajti bibliotechno informacijnogo centru Slovo bizslovo orgDiv takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniDzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Gubanov I A Kiseleva K V Novikov V S Tihomirov V N S 535 Nuphar lutea L Smith Kubyshka zhyoltaya Illyustrirovannyj opredelitel rastenij Srednej Rossii V 3 h tomah M T vo nauchnyh izdanij KMK In t tehnologicheskih issledovanij 2003 T 2 Pokrytosemennye dvudolnye razdelnolepestnye S 185 ISBN 9 87317 128 9 Ekoflora Ukrayini Vidpov redaktor Ya P Diduh K Fitosociocentr 2004 T 2 S 16 480 s ISBN 966 306 009 3 Glechiki zhovti Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 111 ISBN 5 88500 055 7