Ластівка Петро Петрович 4 січня 1957 Ужгород український театральний режисер актор театру і кіно Заслужений діяч мистецт

Ластівка Петро Петрович (4 січня 1957, Ужгород) — український театральний режисер, актор театру і кіно. Заслужений діяч мистецтв України (2009). З 2017 р. — директор-художній керівник Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Григоровича Шевченка.

Ластівка Петро Петрович

Народився	4 січня 1957(1957-01-04) (66 років) Ужгород, УРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Батьки	Божко-Ластівка Марія Олександрівна, Ластівка Петро Трохимович
IMDb	ID 6444332
Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ластівка.

Життєпис ред.

Народився в Ужгороді на Закарпатті в акторській родині Ластівок. Батько, Ластівка Петро Трохимович — український актор театру і кіно, літератор. Заслужений артист УРСР (1972), Народний артист УРСР (1980). Мати, Божко-Ластівка Марія Олександрівна — українська театральна актриса.

З 1961 р. проживає у Тернополі, де вже з 5 років був знайомий з театральною сценою: активно бере участь у виставах режисера Володимира Грипича «Циганка Аза» М. Старицького (1956 р., інсценізація В. Грипича), та «Північна мадонна» П. Л. Тур в постановці Ярослава Геляса на сцені Тернопільського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

Освіта ред.

У 1974 році Петро Петрович вступив на режисерське відділення до Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого (нині Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім І. Карпенка-Карого). Художнім керівником курсу був Михайло Рудін (Шерман), а перейняв режисерське мистецтво у викладача — Володимира Неллі-Влада та Володимира Ткаченка. Навчаючись у Києві, майбутній режисер часто їздив в Москву, був там асистентом у Ю. Любімова, А. Ефроса, О. Єфремова, А. Гончарова, в Петербурзі — у Г. Товстоногова. Пізніше стажувався у творчій лабораторії художника Михайла Френкеля при Національній спілці театральних діячів у Києві. Тоді режисер мав змогу дивитися вистави театрів Єревану, Тбілісу, Риги, Вільнюсу, Каунасу, Панєвєжису.

Дипломна робота режисера — постановка у 1979 р. «Дикого ангела» Олексія Коломійця в Одеському театрі ім. Жовтневої революції (нині Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька).

Співпраця з театрами ред.

1979—1988 рр. — режисер-постановник Чернігівського (нині академічний обласний український) музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка.
1988—1992 рр. — головний режисер Тернопільського обласного (нині академічного) драматичного театру ім. Тараса Шевченка.
З 1993 році до 2011 р. Петро Петрович пішов з театру, так би мовити, «на вільні хліби».
З 1996 до 2005 року — директор радіостанції ТОВ «Радіо Тон» 103.5FM (Тернопіль).
З 1 квітня 2011 року до 2016 року — художній керівник Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Григоровича Шевченка.
З 8 лютого 2017 року — директор-художній керівник Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Григоровича Шевченка.

Постановки в театрах ред.

Чернігівський музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка ред.

1984 — «Мартин Боруля» (І. Карпенко-Карий)
1986 — «Ромео і Джульєтта» (В. Шекспір)
1987 — «Театр часів Нерона і Сенеки» (Е Радзинський)
1987 — «Серце Луїджі» (І. Буковчан)

Тернопільський драматичний театр ім. Тараса Шевченка ред.

1989 — «Сон» (О. Беляцький, З. Сагалов за Тарасом Шевченком)
1989 — «Народний Малахій» (М. Куліш)
1990 — «Гамлет» (В. Шекспір)
1991 — «Гетьман Дорошенко» (Л. Старицька-Черняхівська)
1992 — «Іван Сірко» («Про що тирса шелестіла…») (С. Черкасенко)
1998 — «Вікторина» (Ф. Метлінг).

Постановки в інших театрах ред.

Кишинівський російський театр імені Антона Чехова (Кишинів, Молдова) — 1993 — «Калігула» (А. Камю)
Миколаївський театр драми та музкомедії (Миколаїв, Україна)- 1993 — «Чорт і шинкарка» (С. Кшивошевский)
Перший український театр для дітей та юнацтва — 1993 — «Перстень спокуси» за Іваном Франком
Запорізький молодіжний театр (Запоріжжя, Україна) — 1994 — «Приборкання норовливої» (В. Шекспір)
Орловський молодіжний театр (Орел, Росія) — 1994 — «Приборкання норовливої» (В. Шекспір)
Дніпропетровський театр юного глядача (Дніпропетровськ, Україна) — 1993 — «Калігула» (А. Камю)
Тернопільський обласний (нині академічний) драматичний театр ім. Тараса Шевченка — 1996 — «Марія Тюдор» (В. Гюго)
Перший український театр для дітей та юнацтва — 1996 — «На полі крові» («Юда»)(С. Черкасенко)
Тернопільський обласний (нині академічний) драматичний театр ім. Тараса Шевченка — 1999 — «Філумена Мартурано» (Едуардо де Філіппо)
Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. В. Г. Магара — 2006 — «Ромео і Джульєтта» (В. Шекспір)
Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка — 2010 — «Назар Стодоля» (Т. Шевченко)

Волинський музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка ред.

2004 — «Мартин Боруля» (І. Карпенко-Карий)
2004 — «Вісім люблячих жінок» (Р. Тома)
2005 — «Приборкання норовливої» (В. Шекспір)
2005 — «Без вини винні» (О. Островський)
2005 — «Северин Наливайко» Петра Ластівки за мотивами творів Спиридона Черкасенка
2006 — «Тригрошова опера» (Б. Брехт)
2007 — «Калігула» (А. Камю)
2007 — «Дерева помирають стоячи» (А. Касони)
2008 — «Моя чарівна леді», лібрето та вірші А. Дж. Лернера, муз. Ф. Лоу, за п'єсою Б. Шоу «Пігмаліон»
2009 — «Кармен», п'єса Петра Ластівки за новелою Проспера Меріме
2009 — «Одкровення від Мазепи» (Петро Ластівка за мотивами драми Олелька Островського)
2010 — «Гамлет» (В. Шекспір)
2011 — «Дон Жуан» (Ж.-Б. Мольєр)
2012 — «За двома зайцями» Михайла Старицького, Івана Нечуя-Левицького «На Кожум'яках», сценічна версія Петра Ластівки
2013 — «Ромео і Джульєтта» (В. Шекспір)
2014 — «Хорунжий Назар Стодоля та його любовні поневіряння» за Т. Шевченком

Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка ред.

2017 — «Наталка Полтавка» (І. Котляревський)
2017 — «Бувальщина… Українські водевілі» («Дійшов до розуму» (М.Кропивницький), «На чужий коровай очей не поривай» (А.Велисовський))
2017 — Арт-шоу «Україна-Європа»
2017 — «Козацький концерт»
2018 — Різдвяний концерт «Коляда»

Ролі у кіно ред.

1987 — Заболотний — «Державний кордон» (шоста серія) — Білорусьфільм
1976 — Радик Руднєв — «Дума про Ковпака» — фільм-епопея в чотирьох серіях — Одеська кіностудія ім. Довженка.
1972 — Боря Штепа: головна роль — «Вершники» — двосерійний телевізійний художній фільм — Одеська кіностудія ім. Довженка.
1970 — Петько (син коменданта) — «Чортова дюжина» — Одеська кіностудія

Грамоти, дипломи і подяки ред.

Подяка Луцького міського голови «За сприяння в організації і проведенні святкових заходів з нагоди 16-ї річниці Незалежності України і Дня міста Луцька, проявлену творчу активність режисеру театралізованого дійства „Древнє місто над Стиром“».
Почесна грамота Голови НСТДУ «За успішне проведення всеукраїнського фестивалю „Леся Українка на сцені“, вірність театральній справі в Україні».
Диплом Голови НСТДУ «Премія імені Володимира Блавацького (США, Україна)».
Подяка директора Волинського Краєзнавчого музею, завідувача художнього музею "За розвиток українського театру, самовіддане служіння українській національній ідеї, правдивість трактування вітчизняної історії в постановці спектаклю «Одкровення від Мазепи».
Диплом лауреата мистецької премії «Бронек» за постановку вистави «Гамлет».
Дипломи «За найкращу режисуру» та «За найкращу виставу» (Фестиваль «Прем'єри сезону — 2005» (м. Івано-Франківськ) за виставу «Мартин Боруля».
Диплом лауреата премії ЛМВ НСТД України «Галицька Мельпомена» за виставу «Гамлет».
1 грудня 2009 року — присвоєно звання «Заслуженого діяча мистецтв України».

Джерела та посилання ред.

Шишко Л. Петро Ластівка: Я режисер важкої руки [електронний ресурс] / Людмила Шишко. — Режим доступу: http://vidomosti-ua.com/news/11342 [ 25 травня 2014 у Wayback Machine.] . — 01.04 2010. — Відомості-UA.com .
Іванова К. Петро Ластівка: «Голодний митець може тільки захворіти» [електронний ресурс] / Катерина Іванова. — Режим доступу: http://www.volynnews.com/news/analytic/petro_lastivka_holodnyy_mytets_mozhe_tilky_zakhvority/. - 03.04.2012. — Волинські новини.
Максименко С. «Вільний режисер» [електронний ресурс] /Світлана Максименко. — Режим доступу: . — 28.02. 2008. — Газета «День».
Інформація зі сайту Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Тараса Григоровича Шевченка. — Режим доступу: http://www.teatr.volyn.ua/ [ 25 травня 2014 у Wayback Machine.].