Ларго (болг. Ларго, скорочено від Ларгото) — архітектурний ансамбль з трьох будівель в стилі сталінського ампіру в центрі Софії, столиці Болгарії, спроектований і побудований в 1950-х як новий центр міста. Сьогодні він вважається одним з кращих прикладів сталінської архітектури в Південно-Східній Європі, а також однією з головних визначних пам'яток Софії.
Ансамбль складається із колишнього Партійного будинку (колишня штаб-квартира нині неіснуючої болгарської Комуністичної партії), що знаходиться в центрі ансамблю і зараз використовується як адміністративна будівля Народних Зборів Болгарії, і двох будівель по сторонах: в одному зараз розміщується і Рада Міністрів Болгарії, а інше зайняте резиденцією Президента, готелем «Балкани» і Міністерством освіти.
Історія
Створення
Рада Міністрів Болгарії у 1951 році видала указ з приводу будівництва Ларго. Багато будівель в центрі міста, які постраждали від бомбардування Софії у Другій Світовій війні, були знесені восени 1952 року щоб почати будівництво нової будівлі. Партійний будинок, колись увінчаний червоною зіркою на шпилі, був розроблений командою під керівництвом архітектора Петсі Златева і відкритий в 1955 році. Місце колишних офісів Міністерства електрифікації зайняла Державна Рада. Адміністрація Президента, роботи Петсо Златева, Петра Загорського та інших архітекторів, була добудована наступного року, а частина будівлі з ЦУМом, спроектована групою архітекторів під керівництвом Кости Ніколова, завершена в 1957 році. Фонтан між адміністрацією президента і старим Національним археологічним музеєм був створений в 1958 році. На Ларго стояв пам'ятник Володимиру Леніну, який пізніше був вилучений і замінений Святою Софією в 2000 році.
Вимощена бруківкою площа навколо ансамблю називається площею Незалежності. Майдан Незалежності утворений на перетині бульвару князя Олександра Дондуков і бульвару царя визволителя, зливаючись на сході і продовжуючись як бульвар Тодора Александрова на захід від Ларго.
Реконструкція
Після демократичних змін 1989 року, символи комунізму були видалені, а самим символічним актом стало зняття червоної зірки зі шпилю колишнього Партійного будинку за допомогою вертольота і його заміна на прапор Болгарії. У 1990-х роках лунали пропозиції перебудувати колишній Партійний будинок, який іноді сприймається як нав'язування залишків минулої ідеології, шляхом введення більш сучасних архітектурних елементів. Згідно з новим архітектурним планом Софії, Майдан Незалежності було реконструйовано. Газон і прапори в центрі були замінені скляними кришками на підлозі, щоб було видно руїни стародавнього Фракійского і Римського міста Сердика, зробивши площу туристичною пам'яткою. Два переходи, один перед Партійним будинком, а інший біля середньовічної церкви Св. Петки, було з'єднано, що полегшило підхід до довколишніх станцій метро.
Галерея
- ЦУМ (ліворуч), колишній Партійний будинок (в центрі) і Президентський палац (праворуч)
- Колишній Партійний будинок
- Президентський палац
- Рада міністрів
- ЦУМ
- Ротонда Св. Георгія
- Охоронці перед головним входом до канцелярії Президента
Примітки
- . monkeytravel.org. Архів оригіналу за 27 лютого 2006. Процитовано 30 вересня 2006.
- Kiradzhiev, Svetlin. Sofia 125 Years Capital 1879-2004 Chronicle. — Sofia : IK Gutenberg, 2006. — .
- Todorov, Petar; Mihail Konstantinov (10 січня 2001). . Demokratsiya. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2006.
- Panchev, Lyubomir (19 серпня 2006). (Bulgarian) . Duma. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 30 вересня 2006.
- Aleksandrova, Nina (4 вересня 2006). (Bulgarian) . Standart News. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 30 вересня 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Largo bolg Largo skorocheno vid Largoto arhitekturnij ansambl z troh budivel v stili stalinskogo ampiru v centri Sofiyi stolici Bolgariyi sproektovanij i pobudovanij v 1950 h yak novij centr mista Sogodni vin vvazhayetsya odnim z krashih prikladiv stalinskoyi arhitekturi v Pivdenno Shidnij Yevropi a takozh odniyeyu z golovnih viznachnih pam yatok Sofiyi Vid na Largo zi shodu Ansambl skladayetsya iz kolishnogo Partijnogo budinku kolishnya shtab kvartira nini neisnuyuchoyi bolgarskoyi Komunistichnoyi partiyi sho znahoditsya v centri ansamblyu i zaraz vikoristovuyetsya yak administrativna budivlya Narodnih Zboriv Bolgariyi i dvoh budivel po storonah v odnomu zaraz rozmishuyetsya i Rada Ministriv Bolgariyi a inshe zajnyate rezidenciyeyu Prezidenta gotelem Balkani i Ministerstvom osviti IstoriyaStvorennya Rada Ministriv Bolgariyi u 1951 roci vidala ukaz z privodu budivnictva Largo Bagato budivel v centri mista yaki postrazhdali vid bombarduvannya Sofiyi u Drugij Svitovij vijni buli zneseni voseni 1952 roku shob pochati budivnictvo novoyi budivli Partijnij budinok kolis uvinchanij chervonoyu zirkoyu na shpili buv rozroblenij komandoyu pid kerivnictvom arhitektora Petsi Zlateva i vidkritij v 1955 roci Misce kolishnih ofisiv Ministerstva elektrifikaciyi zajnyala Derzhavna Rada Administraciya Prezidenta roboti Petso Zlateva Petra Zagorskogo ta inshih arhitektoriv bula dobudovana nastupnogo roku a chastina budivli z CUMom sproektovana grupoyu arhitektoriv pid kerivnictvom Kosti Nikolova zavershena v 1957 roci Fontan mizh administraciyeyu prezidenta i starim Nacionalnim arheologichnim muzeyem buv stvorenij v 1958 roci Na Largo stoyav pam yatnik Volodimiru Leninu yakij piznishe buv viluchenij i zaminenij Svyatoyu Sofiyeyu v 2000 roci Vimoshena brukivkoyu plosha navkolo ansamblyu nazivayetsya plosheyu Nezalezhnosti Majdan Nezalezhnosti utvorenij na peretini bulvaru knyazya Oleksandra Dondukov i bulvaru carya vizvolitelya zlivayuchis na shodi i prodovzhuyuchis yak bulvar Todora Aleksandrova na zahid vid Largo Rekonstrukciya Pislya demokratichnih zmin 1989 roku simvoli komunizmu buli vidaleni a samim simvolichnim aktom stalo znyattya chervonoyi zirki zi shpilyu kolishnogo Partijnogo budinku za dopomogoyu vertolota i jogo zamina na prapor Bolgariyi U 1990 h rokah lunali propoziciyi perebuduvati kolishnij Partijnij budinok yakij inodi sprijmayetsya yak nav yazuvannya zalishkiv minuloyi ideologiyi shlyahom vvedennya bilsh suchasnih arhitekturnih elementiv Zgidno z novim arhitekturnim planom Sofiyi Majdan Nezalezhnosti bulo rekonstrujovano Gazon i prapori v centri buli zamineni sklyanimi krishkami na pidlozi shob bulo vidno ruyini starodavnogo Frakijskogo i Rimskogo mista Serdika zrobivshi ploshu turistichnoyu pam yatkoyu Dva perehodi odin pered Partijnim budinkom a inshij bilya serednovichnoyi cerkvi Sv Petki bulo z yednano sho polegshilo pidhid do dovkolishnih stancij metro GalereyaCUM livoruch kolishnij Partijnij budinok v centri i Prezidentskij palac pravoruch Kolishnij Partijnij budinok Prezidentskij palac Rada ministriv CUM Rotonda Sv Georgiya Ohoronci pered golovnim vhodom do kancelyariyi PrezidentaPrimitki monkeytravel org Arhiv originalu za 27 lyutogo 2006 Procitovano 30 veresnya 2006 Kiradzhiev Svetlin Sofia 125 Years Capital 1879 2004 Chronicle Sofia IK Gutenberg 2006 ISBN 954 617 011 9 Todorov Petar Mihail Konstantinov 10 sichnya 2001 Demokratsiya Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2006 Panchev Lyubomir 19 serpnya 2006 Bulgarian Duma Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 30 veresnya 2006 Aleksandrova Nina 4 veresnya 2006 Bulgarian Standart News Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 30 veresnya 2006