Микола Іванович Лапата (2 квітня 1921, Кремінна — 30 травня 1977, Москва) — Герой Радянського Союзу, гвардії полковник, кандидат військових наук, доцент.
| Лапата Микола Іванович | |
|---|---|
| Народження | 2 квітня 1921 Кремінна, Новоглухівська волость, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Українська СРР |
| Смерть | 30 травня 1977 (56 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Кунцевське кладовище |
| Звання | полковник |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
біографія ред.
У збройних силах з 1938 року. У 1940 році закінчив артилерійське технічне училище в місті Ленінграді. У роки Другої світової війни командир дивізіону 122-го гвардійського артилерійського полку 51-ї стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту. Гвардії капітан Лапата відзначився при прориві оборони і форсуванні річки Західна Двіна в червні 1944 року.
З 1952 року працював у Військово-технічній Академії імені Дзержинського на посадах — викладач, старший викладач, начальник кафедри.
Нагороди ред.
- Герой Радянського Союзу;
- орден Леніна;
- орден Червоного Прапора;
- орден Олександра Невського;
- орден Вітчизняної війни II ступеня;
- два ордени Червоної Зірки;
- медалі.
Література ред.
- Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / Министерство обороны РФ; Гл. ред.: И.Д. Сергеев, В.Н. Яковлев, Н.Е. Соловцов. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1999. — 632 с. — 8500 прим. — ISBN 5-85270-315-X.. — С.266—267.
Посилання ред.
- Лапата Микола Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).