www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лао Ше Примітки Псевдонім Lao SheНародився 3 лютого 1899 1899 02 03 ПекінПомер 24 серпня 1966 1966 08 24 67 років Пекін

Лао Ше

Лао Ше
Лао Ше
Псевдонім Lao She
Народився 3 лютого 1899(1899-02-03)
Пекін
Помер 24 серпня 1966(1966-08-24) (67 років)
Пекін, КНР
·утоплення
Поховання Революційне кладовище Бабаошаньd
Країна  КНР
Діяльність письменник
Alma mater Q10868435? і Beijing Normal Universityd
Мова творів путунгуа і англійська
Роки активності з 1919
У шлюбі з Hu Xieqingd
Діти Shu Yid і Shu Yud
 Лао Ше у Вікісховищі

Ла́о Ше (кит. 老舍, Lǎo Shě; 3 лютого 1899(18990203), Пекін — 24 серпня 1966), справжнє ім'я Шу Шеюй, друге ім'я Шу Цінчунь (кит.: 舒慶春, Shū Qìngchūn) — китайський письменник.

Майбутній письменник народився у Пекіні, в маньчжурської сім'ї. Його батько, солдат, був убитий під час Іхетуаньського (Боксерського) повстання 1899—1901 рр. Мати працювала прачкою, щоб забезпечувати сім'ю та оплатити навчання сина.

У 1918 р. Лао Ше закінчив учительську семінарію. У 1924—1929 рр. він викладав китайську мову в Лондонському університеті. У Великій Британії Лао Ше написав свої перші соціальні романи «Філософія шановного Чжана» (1926 р.), «Чжао Цзиюе» (1927 р.), «Двоє Ма» (1928 р.), в яких відображений розвиток буржуазних відношень у феодальному Китаї.

Після повернення до батьківщини в 1930 р., Лао Ше працював викладачем китайської мови в університетах та продовжив свою літературну діяльність. В 1933 р. він створив сатирико-фантастичний роман «Нотатки про котяче місто». В романах «Розлучення» (1933 р.), «Верблюд Сян-цзи» (1935 р., у перекладі відомий як «Рикша») та інших творах Лао Ше описав долю «маленької людини».

Під час японської окупації (1937—1945 рр.) Лао Ше був головою «Всекитайської асоціації робітників літератури та мистецтва по відсічу ворогу». В романі «Спалення» (1940 р.), у п'єсах «Клоччя туману» (1940 р.), «Інтереси держави понад усе» (1943 р.) та ін. він осуджав зрадників батьківщини, виспівав мужність народу та дружбу проміж людьми різних національностей.

У 1946—1949 рр. Лао Ше мешкав у США, де працював над трилогією «Чотири покоління під єдиним дахом» (про японську окупацію Китаю). Після проголошення Китайської Народної Республіки він повернувся на батьківщину.

В КНР Лао Ше займав деякі адміністративні посади (став віце-президентом Союзу письменників Китаю, депутатом Всекитайського збору народних представників та ін.). Був оголошений «народним художником» та «великим майстром слова». Написав декілька ідеологічних драматичних творів та історичну драму «Кулак в ім'я справедливості» (1961 р., про Іхетуаньське повстання).

Під час «Великої культурної революції» Лао Ше, як і багато інших письменників, був підданий критиці та переслідуванню. Внаслідок цього, 24 жовтня 1966 р. він був убитий чи здійснив самогубство.

Серп місяця Редагувати

Новела «Серп місяця» (月芽儿, Yuè Yár) Лао Ше (老舍, Lǎo Shě), написана у ранні роки творчості письменника, є одним з його найвідоміших творів. Новела втілює поєднання креативності літератури та відгуків суспільства. Автор проводить паралелі з верблюдом Сянцзи («Рікша», 骆驼祥子, Luòtuo Xiángzi) ніби змальовуючи його жіночий прототип.

Головна героїня хоче мати гарне життя та свободу, але вона страждає від можливості покладатись лише на свої сили і, зрештою, її руйнує тиск суспільства, у якому вона живе. Здобувши шкільну освіту, вона має певні шанси на досягнення успіху, але той факт, що вона походить з бідної сім'ї і вони з матір'ю щойно втратили годувальника, значно загострює її ситуацію.

Ця історія, яка описує життя героїні з семирічного віку, розказана самою дівчиною. Такою унікальною технікою Лао Ше підкреслює саме жіночу точку зору, описує теплоту у стосунках між матір'ю і дочкою і деградацію цього відчуття під впливом бідності. Втративши батька у дитячому віці, вона ще не розуміє, які серйозні наслідки це матиме для її майбутнього, але відчуває біль і страждання матері. Вона швидко дорослішає, бо життя дуже скоро приводить її до кола тих, хто мусить продавати речі, щоб здобути шматок хліба. Здавалось, що ситуація не може погіршитись. Але продавши усі речі, мати все одно не могла забезпечити сім'ю працюючи прачкою. Тому у неї не залишалось вибору – їй потрібно було знайти чоловіка. Одружившись вдруге, вона, здавалось, знайшла вихід із ситуації. Життя починало налагоджуватись, але раптом її чоловік зник. Мати розуміла, що іншого виходу не було, їй потрібно було забезпечити дочку освітою. Замість того, щоб сумувати, вона почала прикрашати себе квітами і продовжувала бути у гарному настрої, що дивувало дочку. Але згодом вона зрозуміла яким чином мати заробляє гроші. Відчувши відразу до власної матері, у серці дівчинки почала зароджуватись ненависть, але вона знала, що іншого виходу у матері не було.

Йшов час, і їхня сім'я стикнулась із новими проблемами. Старіюча матір не могла приваблювати клієнтів. Це означало, що їй слід одружитись і лишити свою дорослу дочку. Але вона, хоч і по-своєму, любила свою дочку, тому вона спочатку запропонувала дочці стати до її професії, бо тільки так вони змогли б залишитись разом. Дівчинка розуміла, що ці слова є сказаними у відчаї, і тому вона майже не здивувалась. Таким чином Лао Ше спрямовує читача гнів читача вже не на матір, а на суспільство, яке підштовхує її на таким вчинок.

Оцінивши ситуацію, героїня покидає свій дім і, за допомогою директриси, знаходить собі житло, в той час як її матір виходить заміж. Вперше у цьому житті вони були розділеними. Але вона більше не ненавиділа свою матір, адже вона розуміла істинні причини цих вчинків. Вона тяжко працює у школі, щоб довести, що вона гідна свого шматка хліба. Але з приходом нового директора, вона мусить піти. Будучи самотньою і безробітною, вона згадує про свою матір. Намагаючись знайти роботу, героїня приходить до висновку, у неї лише один вихід. Цим самим Лао Ше вкотре наголошує, що освіта в 20-30-ті роки XX століття не могла дати свободу жінці.

Завітавши до будинку нового директора, вона зустрічає молодого чоловіка, який обіцяє їй допомогти. Він забезпечує дівчину житлом, їжею та одягом. Дуже скоро вона розуміє, що така допомога надходить не від директриси, а від самого молодика через її гарну вроду. Одного разу, до її помешкання приходить директриса і благає її залишити чужого чоловіка. Досягнувши лише статусу жінки, яку утримує чоловік, вона порівнює себе з матір'ю. Героїня покидає це заняття і знову намагається знайти роботу. Цього разу вона знаходить роботу другої офіціантки у маленькому ресторанчику. Дізнавшись, що вона повинна фліртувати з клієнтами, вона кидає цю роботу. Не знайшовши іншої роботи, вона знімає кімнату там, де колись жила разом з матір'ю і йде материним шляхом.

Лао Ше робить акцент на грошах як надзвичайно важливому аспекті людських відносин і найбільш нищівній силі, яка руйнує етичні цінності суспільства. Наприкінці новели мати героїні повертається до дочки і в їхній зустрічі криється сутність філософії Лао Ше, побудованій на грошах, бідності та людських відносинах:

"Незабаром я побачила очі, вони дивились на мене крізь маленьке віконце в дверях… Я не витримала, тихенько відхилила двері. Мама! Я не пам'ятаю, як ми зайшли до кімнати і скільки проплакали…Вона шукала мене понад два тижні. Нарешті вона вирішила зазирнути сюди, без всякої надії, що я тут. Вона не впізнала мене і, певно, пішла б, якби я не гукнула її. Я перестала плакати і раптом зареготала, як божевільна: вона знайшла свою дочку… Колись, щоб прогодувати мене, вона мусила продаватись; зараз наші ролі помінялись. Материн фах успадкувала її дочка. Я сподівалась, що мама трохи розрадить мене…Вона насамперед дала лад моїм речам, розпитала про мої прибутки та витрати, наче в моїй професії не було нічого особливого…"Ми завжди житимемо так?" — запитала я. Вона нічого не відповіла. Вона, безперечно, жаліла мене, хотіла підтримати… Серцем я добре розуміла, хоча й була трохи невдоволена нею,— ніякої іншої роботи не знайдеш. Нам треба було їсти, вдягатись — від цього залежало все. Яке має значення — мати, дочка, честь… Гроші бездушні."

Лао Ше показує, що гроші можуть як збудувати щасливе майбутнє, так і занапастити життя. Але, у будь-якому випадку, вони мають свої руйнівні важелі впливу у китайському суспільстві.

Лао Ше песимістично розкриває соціальну систему, яка розвалюється. Він доводить, що така система не має майбутнього. Він вказує на необхідність радикальних змін, хоча й з сумнівом ставиться до насильницької революції, запропонованої радикалами-романтиками.

Примітки Редагувати

  1. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  2. . Чтиво. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Primitki Lao SheLao ShePsevdonim Lao SheNarodivsya 3 lyutogo 1899 1899 02 03 PekinPomer 24 serpnya 1966 1966 08 24 67 rokiv Pekin KNR utoplennyaPohovannya Revolyucijne kladovishe BabaoshandKrayina KNR 1 Diyalnist pismennikAlma mater Q10868435 i Beijing Normal UniversitydMova tvoriv putungua i anglijskaRoki aktivnosti z 1919U shlyubi z Hu XieqingdDiti Shu Yid i Shu Yud Lao She u VikishovishiLa o She kit 老舍 Lǎo She 3 lyutogo 1899 18990203 Pekin 24 serpnya 1966 spravzhnye im ya Shu Sheyuj druge im ya Shu Cinchun kit 舒慶春 Shu Qingchun kitajskij pismennik Majbutnij pismennik narodivsya u Pekini v manchzhurskoyi sim yi Jogo batko soldat buv ubitij pid chas Ihetuanskogo Bokserskogo povstannya 1899 1901 rr Mati pracyuvala prachkoyu shob zabezpechuvati sim yu ta oplatiti navchannya sina U 1918 r Lao She zakinchiv uchitelsku seminariyu U 1924 1929 rr vin vikladav kitajsku movu v Londonskomu universiteti U Velikij Britaniyi Lao She napisav svoyi pershi socialni romani Filosofiya shanovnogo Chzhana 1926 r Chzhao Cziyue 1927 r Dvoye Ma 1928 r v yakih vidobrazhenij rozvitok burzhuaznih vidnoshen u feodalnomu Kitayi Pislya povernennya do batkivshini v 1930 r Lao She pracyuvav vikladachem kitajskoyi movi v universitetah ta prodovzhiv svoyu literaturnu diyalnist V 1933 r vin stvoriv satiriko fantastichnij roman Notatki pro kotyache misto V romanah Rozluchennya 1933 r Verblyud Syan czi 1935 r u perekladi vidomij yak Riksha ta inshih tvorah Lao She opisav dolyu malenkoyi lyudini Pid chas yaponskoyi okupaciyi 1937 1945 rr Lao She buv golovoyu Vsekitajskoyi asociaciyi robitnikiv literaturi ta mistectva po vidsichu vorogu V romani Spalennya 1940 r u p yesah Klochchya tumanu 1940 r Interesi derzhavi ponad use 1943 r ta in vin osudzhav zradnikiv batkivshini vispivav muzhnist narodu ta druzhbu promizh lyudmi riznih nacionalnostej U 1946 1949 rr Lao She meshkav u SShA de pracyuvav nad trilogiyeyu Chotiri pokolinnya pid yedinim dahom pro yaponsku okupaciyu Kitayu Pislya progoloshennya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki vin povernuvsya na batkivshinu V KNR Lao She zajmav deyaki administrativni posadi stav vice prezidentom Soyuzu pismennikiv Kitayu deputatom Vsekitajskogo zboru narodnih predstavnikiv ta in Buv ogoloshenij narodnim hudozhnikom ta velikim majstrom slova Napisav dekilka ideologichnih dramatichnih tvoriv ta istorichnu dramu Kulak v im ya spravedlivosti 1961 r pro Ihetuanske povstannya Pid chas Velikoyi kulturnoyi revolyuciyi Lao She yak i bagato inshih pismennikiv buv piddanij kritici ta peresliduvannyu Vnaslidok cogo 24 zhovtnya 1966 r vin buv ubitij chi zdijsniv samogubstvo Zmist 1 Serp misyacya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaSerp misyacya RedaguvatiNovela Serp misyacya 月芽儿 Yue Yar Lao She 老舍 Lǎo She napisana u ranni roki tvorchosti pismennika ye odnim z jogo najvidomishih tvoriv Novela vtilyuye poyednannya kreativnosti literaturi ta vidgukiv suspilstva Avtor provodit paraleli z verblyudom Syanczi Riksha 骆驼祥子 Luotuo Xiangzi nibi zmalovuyuchi jogo zhinochij prototip Golovna geroyinya hoche mati garne zhittya ta svobodu ale vona strazhdaye vid mozhlivosti pokladatis lishe na svoyi sili i zreshtoyu yiyi rujnuye tisk suspilstva u yakomu vona zhive Zdobuvshi shkilnu osvitu vona maye pevni shansi na dosyagnennya uspihu ale toj fakt sho vona pohodit z bidnoyi sim yi i voni z matir yu shojno vtratili goduvalnika znachno zagostryuye yiyi situaciyu Cya istoriya yaka opisuye zhittya geroyini z semirichnogo viku rozkazana samoyu divchinoyu Takoyu unikalnoyu tehnikoyu Lao She pidkreslyuye same zhinochu tochku zoru opisuye teplotu u stosunkah mizh matir yu i dochkoyu i degradaciyu cogo vidchuttya pid vplivom bidnosti Vtrativshi batka u dityachomu vici vona she ne rozumiye yaki serjozni naslidki ce matime dlya yiyi majbutnogo ale vidchuvaye bil i strazhdannya materi Vona shvidko doroslishaye bo zhittya duzhe skoro privodit yiyi do kola tih hto musit prodavati rechi shob zdobuti shmatok hliba Zdavalos sho situaciya ne mozhe pogirshitis Ale prodavshi usi rechi mati vse odno ne mogla zabezpechiti sim yu pracyuyuchi prachkoyu Tomu u neyi ne zalishalos viboru yij potribno bulo znajti cholovika Odruzhivshis vdruge vona zdavalos znajshla vihid iz situaciyi Zhittya pochinalo nalagodzhuvatis ale raptom yiyi cholovik znik Mati rozumila sho inshogo vihodu ne bulo yij potribno bulo zabezpechiti dochku osvitoyu Zamist togo shob sumuvati vona pochala prikrashati sebe kvitami i prodovzhuvala buti u garnomu nastroyi sho divuvalo dochku Ale zgodom vona zrozumila yakim chinom mati zaroblyaye groshi Vidchuvshi vidrazu do vlasnoyi materi u serci divchinki pochala zarodzhuvatis nenavist ale vona znala sho inshogo vihodu u materi ne bulo Jshov chas i yihnya sim ya stiknulas iz novimi problemami Stariyucha matir ne mogla privablyuvati kliyentiv Ce oznachalo sho yij slid odruzhitis i lishiti svoyu doroslu dochku Ale vona hoch i po svoyemu lyubila svoyu dochku tomu vona spochatku zaproponuvala dochci stati do yiyi profesiyi bo tilki tak voni zmogli b zalishitis razom Divchinka rozumila sho ci slova ye skazanimi u vidchayi i tomu vona majzhe ne zdivuvalas Takim chinom Lao She spryamovuye chitacha gniv chitacha vzhe ne na matir a na suspilstvo yake pidshtovhuye yiyi na takim vchinok Ocinivshi situaciyu geroyinya pokidaye svij dim i za dopomogoyu direktrisi znahodit sobi zhitlo v toj chas yak yiyi matir vihodit zamizh Vpershe u comu zhitti voni buli rozdilenimi Ale vona bilshe ne nenavidila svoyu matir adzhe vona rozumila istinni prichini cih vchinkiv Vona tyazhko pracyuye u shkoli shob dovesti sho vona gidna svogo shmatka hliba Ale z prihodom novogo direktora vona musit piti Buduchi samotnoyu i bezrobitnoyu vona zgaduye pro svoyu matir Namagayuchis znajti robotu geroyinya prihodit do visnovku u neyi lishe odin vihid Cim samim Lao She vkotre nagoloshuye sho osvita v 20 30 ti roki XX stolittya ne mogla dati svobodu zhinci Zavitavshi do budinku novogo direktora vona zustrichaye molodogo cholovika yakij obicyaye yij dopomogti Vin zabezpechuye divchinu zhitlom yizheyu ta odyagom Duzhe skoro vona rozumiye sho taka dopomoga nadhodit ne vid direktrisi a vid samogo molodika cherez yiyi garnu vrodu Odnogo razu do yiyi pomeshkannya prihodit direktrisa i blagaye yiyi zalishiti chuzhogo cholovika Dosyagnuvshi lishe statusu zhinki yaku utrimuye cholovik vona porivnyuye sebe z matir yu Geroyinya pokidaye ce zanyattya i znovu namagayetsya znajti robotu Cogo razu vona znahodit robotu drugoyi oficiantki u malenkomu restoranchiku Diznavshis sho vona povinna flirtuvati z kliyentami vona kidaye cyu robotu Ne znajshovshi inshoyi roboti vona znimaye kimnatu tam de kolis zhila razom z matir yu i jde materinim shlyahom Lao She robit akcent na groshah yak nadzvichajno vazhlivomu aspekti lyudskih vidnosin i najbilsh nishivnij sili yaka rujnuye etichni cinnosti suspilstva Naprikinci noveli mati geroyini povertayetsya do dochki i v yihnij zustrichi kriyetsya sutnist filosofiyi Lao She pobudovanij na groshah bidnosti ta lyudskih vidnosinah Nezabarom ya pobachila ochi voni divilis na mene kriz malenke vikonce v dveryah Ya ne vitrimala tihenko vidhilila dveri Mama Ya ne pam yatayu yak mi zajshli do kimnati i skilki proplakali Vona shukala mene ponad dva tizhni Nareshti vona virishila zazirnuti syudi bez vsyakoyi nadiyi sho ya tut Vona ne vpiznala mene i pevno pishla b yakbi ya ne guknula yiyi Ya perestala plakati i raptom zaregotala yak bozhevilna vona znajshla svoyu dochku Kolis shob progoduvati mene vona musila prodavatis zaraz nashi roli pominyalis Materin fah uspadkuvala yiyi dochka Ya spodivalas sho mama trohi rozradit mene Vona nasampered dala lad moyim recham rozpitala pro moyi pributki ta vitrati nache v moyij profesiyi ne bulo nichogo osoblivogo Mi zavzhdi zhitimemo tak zapitala ya Vona nichogo ne vidpovila Vona bezperechno zhalila mene hotila pidtrimati Sercem ya dobre rozumila hocha j bula trohi nevdovolena neyu niyakoyi inshoyi roboti ne znajdesh Nam treba bulo yisti vdyagatis vid cogo zalezhalo vse Yake maye znachennya mati dochka chest Groshi bezdushni 2 Lao She pokazuye sho groshi mozhut yak zbuduvati shaslive majbutnye tak i zanapastiti zhittya Ale u bud yakomu vipadku voni mayut svoyi rujnivni vazheli vplivu u kitajskomu suspilstvi Lao She pesimistichno rozkrivaye socialnu sistemu yaka rozvalyuyetsya Vin dovodit sho taka sistema ne maye majbutnogo Vin vkazuye na neobhidnist radikalnih zmin hocha j z sumnivom stavitsya do nasilnickoyi revolyuciyi zaproponovanoyi radikalami romantikami Primitki Redaguvati LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Serp misyacya zbirka Lao She Teka avtoriv Chtivo Chtivo Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 1 grudnya 2015 Dzherela RedaguvatiLao She Serp misyacya Zbirka opovidan Per z kit I Chirko Kiyiv Dnipro 1974 304 s Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Lao She Syanczi verblyud Roman Per z kit I Chirko Kiyiv 1978 Lao She Den narodzhennya Syaopo Povist kazka Per z kit I Chirko Kiyiv 1984 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Velika radyanska enciklopediya ros Biografiya Lao She angl Posilannya RedaguvatiLao She Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 17 ISBN 966 692 744 6 Lao She velikij kitajskij pismennik HH storichchya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lao She amp oldid 37372903