Лазар Бранкович (серб. Лазар Бранковић; *бл. 1417/1427 — †20 лютого 1458) — деспот Сербії у 1456—1458 роках.
| Лазар Бранкович серб. Лазар Бранковић | |
|---|---|
| | |
| Деспот Сербії | |
| Правління | 1456—1458 |
| Попередник | Джурадж Бранкович |
| Наступник | Стефан Бранкович |
| Біографічні дані | |
| Релігія | Сербська православна церква |
| Народження | бл. 1417/1427 Белград |
| Смерть | 20 лютого 1458 Смедерево |
| Дружина | Олена Палеологиня |
| Діти | Олена, Ірина, Міліца |
| Династія | Бранковичі |
| Батько | Джурадж Бранкович |
| Мати | Ірина Кантакузина |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Походив з династії Бранковичів. Був молодшим сином Джураджа Бранковича, деспота Сербії. Його старші брати 1441 року були засліплені за наказом османського султана Мурада II, а тому саме Лазар розглядався батьком як спадкоємець. У 1446 році Лазар пошлюбив представницю візантійської династії Палеологів. Того ж року отримав титул деспота і був оголошений співправителем батька.
Лазар став одноосібним правителем Сербії після смерті батька наприкінці 1456 року. Вважаючи нездатною свою державу протидіяти Османській імперії, в січні 1457 року уклав з мир з султаном Мурадом II. За умовами миру османи повертали Лазарю більшість батьківських земель і обіцяли не нападати на Сербію, а він, у свою чергу, повинен був платити данину.
Забезпечивши себе від турків, деспот відновив боротьбу з Угорщиною за прикордонні землі та зумів захопити місто Ковін на протилежному березі Дунаю, скориставшись конфліктом короля Ладислава з впливовим родом Гуняді.
Втім Мурад II не відмовився від ідеї захоплення Сербії. Наприкінці 1457 року Лазар дізнався, що біля південних кордонів Сербії зосереджується велике османське військо. Він почав перемовини з Ладіславом Посмертним, королем Угорщини, але в їх розпал несподівано помер. Оскільки синів у нього не було, у Сербській деспотовині почалася боротьба за владу між Михайлом Ангеловичем і Стефаном Бранковичем.
Родина ред.
Дружина — Олена, донька Фоми Палеолога, деспота Мореї.
Діти:
- Олена, дружина Стефана Томашевича, короля Боснії
- Ірина, дружина Гьйона II Кастріоті, володаря Круї
- Міліца, дружина Леонардо III Тоссо, деспоту Епіру
Джерела ред.
- Ћирковић, Сима (2004). Срби међу европским народима. Београд: Equilibrium.
- Spremić Momčilo (2013). Despot Lazar Branković. Zbornik radova Vizantološkog instituta. 50 (2): 899—912.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лазар Бранкович |