Ганна Романівна Лазаревич (*д/н —після 1737) — дружина наказного гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка.
Ганна Романівна Лазаревич | |
---|---|
Яким Глинський. Портрет Ганни Романівни Лазаревич. Поч. XVIII ст. Лебединський міський художній музей імені Б. К. Руднєва | |
Померла | після 1737 |
Рід | Лазаревичі |
У шлюбі з | Роман Жураківський Павло Полуботок |
| |
Життєпис Редагувати
Походила з козацького роду Лазаревичів. Стосовно місця і дати народження немає відомостей. Донька Романа Лазаревича. Замолоду вийшла заміж за Романа Жураківського, військового товариша. Про цей шлюб нічого особливо невідомо. Овдовіла до 1718 року.
У листопаді 1718 або у лютому 1719 року вдруге вийшла заміж — за чернігівського полковника Павла Полуботка. У 1722 році, після обрання чоловіка наказним гетьманом, разом з ним перебирається до Глухова. У 1724 році після арешту Полуботка, повертається до Чернігова.
Після смерті чоловіка у 1724 році про життя Ганни мало відомостей. Остання згадка відносить до 1737 року. В одному із чоловічих монастирів Кам'янському на Стародубщині, знаходилась ікона Успіння пресвятої Богородиці. На ній богомаз поруч із образами намалював ніби Петра І, Петра ІІ, гетьмана Івана Мазепу і полковника Полуботка. З цього приводу розпочали кримінальну справу. В рамках розслідування було допрошено удову Полуботка, але виявлено її непричетність до цієї справи. Про подальшу долю нічого невідомо.
Портрет Редагувати
У фондах Лебединського міського художнього музею імені Б. К. Руднєва зберігається один з нечислених жіночих парадних портретів першої половини XVIII ст. — «Портрет Ганни Романівни Лазаревич». Його авторство приписують Якиму Глинському.
Картина відноситься до типу «світської парсуни», і була замовлена невдовзі після одруження з Павлом Полуботком. Зберігалась в маєтку графів Капністів в селі Михайлівка (нині Сумського району), звідки потрапила до музейних фондів після революції.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Жінки Павла Полуботка та Данила Апостола [ 4 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- ПАВЛО ПОЛУБОТОК: HOМО PRIVATUS [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]