Микола Іванович Ладигін | ||||
---|---|---|---|---|
Николай Иванович Ладыгин | ||||
![]() | ||||
Народився | 11 (24) квітня 1903 або 1903[1] (Рославль), Смоленська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 23 травня 1975 або 1975[1] Тамбов, РРФСР, СРСР | |||
Громадянство | ![]() | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | російська | |||
Напрямок | (паліндроми) | |||
Жанр | вірші, поеми | |||
Magnum opus | («Золото лоз») (1993) | |||
Сайт: tstu.ru/win/kultur/literary/lad/ladtitul.htm | ||||
|
Мико́ла Іва́нович Лади́гін (* 24 квітня 1903, (Рославль), Смоленської губернії — † 1975, Тамбов) — російський поет-паліндроміст.
Біографічні відомості
Народився в сім'ї бджоляра Івана Матвійовича Ладигіна (1870—1941). Мати — Надія Павлівна Халіпіна (1876—1929). Мав двох братів — Олександра та Костянтина, трьох сестер — Наталію, Анну, Надію.
Початкову освіту здобув у домі батьків, які прилучили його до читання. Потім навчався у міській гімназії, відомої тим, що в ній свого часу навчався скульптор . З першого класу улюбленими предметами Ладигіна стали російська словесність і малювання.
Захопившись живописом, Ладигін у перші роки радянської влади недовго навчався в Петроградському художньому училищі, але через фінансову скруту покинув навчання. Потім працював у Рославлі столяром, різноробом, художником-оформлювачем.
1930 року Микола Ладигін у Москві закінчив курси техніка-розвідувача залізниць. Після цього брав участь в еспедиціях на Урал. Далі працював у Білорусі. Про свої мандрівки написав поему (втрачено під час війни).
1932 року Ладигін потрапив в аварію, зламав ногу й став інвалідом, оскільки неправильно зрослися кістки. Тож Миколі Івановичу довелося покинути звичну роботу. Одного разу Ладигін зробив копію картини (Ісака Бродського) «Розстріл бакинських комісарів». Про репродукцію схвально відгукнулися в міській раді Рославля та купили картину.
Від початку 1950-х років і до смерті жив у Тамбові. Там як художник брав участь у міських виставках.
Творчість
Останнє десятиліття свого життя Ладигін присвятив оригінальній поетичній творчості у формі (паліндромів). Після окремих експериментів (Валерія Брюсова), (Велимира Хлєбникова), (Семена Кірсанова) Ладигін став першим російським автором, який цілеспрямовано працював над цією формою.
Вірші-паліндроми Ладигіна різноманітні за змістом, але переважає пейзажна лірика. Опублікована 1993 року збірка паліндромів Ладигіна («Золото лоз») започаткувала видання паліндромів у Росії.
До сторіччя з дня народження поета видано дві його книжки: «И лад и дали» (Москва, 2002), «И жар и миражи» (Тамбов, 2003).
Література
- Николай Иванович Ладыгин (1903—1975): библиогр. указ. : к 115-летию со дня рождения / Упр. культуры и арх. дела Тамб. обл., ТОГБУК «Тамб. обл. универс. науч. б-ка им. А. С. Пушкина»; сост.: Н. Н. Трусова; ред. И. В. Стяблина; отв. за вып. Л. Н. Патрина. — Тамбов: Цифра, 2018
Примітки
Посилання
- Поет і художник Микола Ладигін [ 12 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Борис Ладигін. Про мого батька та життя нашої сім'ї [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет