Віктор Іванович Лавренчук (*7 жовтня 1986, Дьйор — †8 грудня 2014, передмістя Донецька, похований у Рудівці) — старший солдат Збройних сил України. Доброволець 1-ї окремої танкової бригади. Старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. Герой АТО.
| Лавренчук Віктор Іванович | |
|---|---|
| Старший солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 7 жовтня 1986 Дьйор, Угорська Народна Республіка |
| Смерть | 8 грудня 2014 (28 років) Піски |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Танкові війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Біографія ред.
Народився в Угорщині, в родині Івана та Катерини Лавренчуків, один із чотирьох дітей.
Здобув вищу освіту.
2004—2006 — служив у Військово-морських силах України. Ідейний націоналіст, член ВО «Свободи» (з 2013). Брав активну участь у Революції гідності.
З початком агресії РФ в Україну — доброволець Збройних сил України, старший навідник мінометного розрахунку мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.
Брав участь у патрулюванні українсько-російського кордону у березні 2014, згодом — активний учасник боїв за Луганський аеропорт, де дістав поранення від уламка ракети «Граду». Воював у Сабівці та Щасті на Луганщині, з початку грудня 2014 — у селищі Піски, де загинув від прямого влучення снаряду під час прикриття українського гарнізону в аеропорту міста Донецьк. Тоді ж полягли Валентин Бойко та В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.
Похований у Рудівці.
Сімейний стан ред.
Одружений, виховував сина (2009 року народження).
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
- 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» .
Вшанування пам'яті ред.
На центральній стіні Прилуцького агротехнічого коледжу 29 квітня 2015 встановлено меморіальну дошку на честь Віктора Лавренчука, у фоє коледжу облаштований куточок слави воїнів АТО, в якому міститься розділ пам'яті героя з Рудівки. Участь у відкритті дошки взяв лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня.
Джерела ред.
- У боях під Пісками загинув «свободівець» Віктор Лавренчук [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Сіверщина: "Віктор Лавренчук із передової: «Ми переможемо й будемо справжніми господарями на своїй землі!» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- 5 канал: На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Лавренчук Віктор Іванович [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Лавренчук Віктор Іванович [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал
Примітки ред.
- Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
- . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 8 грудня на YouTube