Лавренов Іван Ананійович Іван Ананійович Лавренов 12 лютого 1912 19120212 село Пожега Юхновського повіту Смоленської губ

Іван Ананійович Лавренов (12 лютого 1912(19120212), село Пожега Юхновського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — 6 грудня 1966, місто Москва) — радянський військово-політичний діяч, член військової ради — начальник політичного управління Ракетних військ стратегічного призначення СРСР, генерал-лейтенант (13.04.1964). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966 році. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання.

Лавренов Іван Ананійович
Народився	12 лютого 1912(1912-02-12) село Пожега Юхновського повіту Смоленської губернії
Помер	6 грудня 1966(1966-12-06) (54 роки) Москва, СРСР
Громадянство	Росія, СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	військовий керівник
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавренов.

Життєпис ред.

Народився в родині залізничника. У 1912 році сім'я Лавренових переїхала до Москви. У 1928 році закінчив школу—семирічку № 1 при станції Москва Московсько-Київсько-Воронезької залізниці.

У вересні 1928 — квітні 1930 року — учень токаря школи фабрично-заводського учнівства імені Мандельштама Державного тресту точної механіки «Точмех» у Москві. У 1929 році вступив до комсомолу.

У квітні 1930 — серпні 1933 року — токар-інструментальник 1-го Державного годинникового заводу в Москві.

Член ВКП(б) з жовтня 1932 року.

У 1933 році закінчив робітничий факультет при Дирижаблебудівному навчальному комбінаті в селищі Тушино Московської області. У серпні 1933 — грудні 1938 року — слухач, одночасно у 1937—1938 роках — секретар парткому Дирижаблебудівного навчального комбінату в селищі Тушино. Закінчив навчання без захисту диплома.

У грудні 1938 — червні 1941 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б), інструктор Управління кадрів ЦК ВКП(б). У 1941 році закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут.

З липня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У липні 1941 — березні 1943 року — старший інструктор політичного відділу армії, військовий комісар і начальник відділу кадрів 30-ї армії, військовий комісар і заступник командира 884-го змішаного авіаційного полку по політичній частині на Калінінському і Західному фронтах.

У березні 1943 — грудні 1947 року — член колегії — начальник Управління кадрів Головного управління цивільного повітряного флоту при Раді народних комісарів (Раді міністрів) СРСР.

У грудні 1947 — лютому 1949 року — слухач курсів перепідготовки політичного складу при Військово-політичній академії імені Леніна.

У лютому 1949 — липні 1950 року — заступник командира із політичної частини, начальник політичного відділу 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії Московського військового округу.

У липні 1950 — вересні 1951 року — заступник начальника із політичної частини, у вересні 1951 — 1956 року — начальник політичного відділу Державного Червонопрапорного Науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.

У 1956 році закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова.

У листопаді 1956 — червні 1958 року — член військової ради — начальник політичного відділу повітряної армії Київського військового округу.

У червні 1958 — травні 1960 року — заступник начальника управління політичних органів ВПС Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.

У травні 1960 — травні 1963 року — заступник начальника управління політичних органів Ракетних військ стратегічного призначення Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.

У травні 1963 — 6 грудня 1966 року — член військової ради — начальник політичного управління Ракетних військ стратегічного призначення СРСР.

Помер 6 грудня 1966 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

Лавренов Иван Ананьевич [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Филиппов С. Руководители центральных ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)