Кухмі́стерська слобі́дка — колишнє село, територію якого поглинув київський житловий масив Березняки. З грудня 1923 року увійшло до складу території Києва, повністю знесене у 1960-х роках під час побудови житлового масиву.
Кухмістерська слобідка | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°25′41″ пн. ш. 30°36′01″ сх. д. / 50.428278° пн. ш. 30.600444° сх. д.Координати: 50°25′41″ пн. ш. 30°36′01″ сх. д. / 50.428278° пн. ш. 30.600444° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | «Лівобережна» «Дружби народів» | |||
Карта | ||||
Ця стаття недостатньо . |
Географія
Засновано на лівому березі Дніпра на початку XVIII століття у складі Гоголівської сотні Київського полку Гетьманщини. Одне з перших згадок — 1720 року, у грамоті Петра І Києво-Печерській лаврі.
Історія
З часу заснування — власність Києво-Печерської Лаври. Назва — від «кухмістер», розташованих тут лаврських кухонь (німецьке «Küchenmeister» — кухар). Збудована з метою обслуговування українських та московських військ, які брали участь у зведенні Старої Печерської фортеці (з 1706 року). Село забрано у Лаври російським урядом під час погромів монастирського життя у Російській імперії (1786 рік). Після секуляризації церковних земель у володінні монастиря залишилося тільки озеро Тельбін, земля ж перейшла в державну власність. Для ведення сільського господарства ці території не годилися, в першу чергу тому, що перебували в заплаві Дніпра і регулярно зазнавали затоплень під час паводків.
Згодом недалеко від Кухмістерської Слобідки пройшла гілка відкритої в 1868 році Києво-Курської залізниці. У 1880-1890-і роки слобідка стає одним з центрів промислового розвитку київського лівобережжя. Тут було відкрито два лісопильних заводи та склади з продажу деревини. Заводи були зруйновані під час Громадянської війни, в 1924 році один з них відновили, перейменували в «Будшлях» і підпорядкували Всеукраїнській спілці споживчої селянської кооперації. Свої функції він виконував аж до кінця 1930-х років.
У слободі існувала парафіяльна церква Різдва Богородиці. У 1936 році комуністи закрили церкву. 1941 року церкву відкрила німецька влада — на прохання селян. Церкву було спалено восени 1943 р. Поблизу від зруйнованої церкви 1999 року зведено однойменну — Різдва Богородиці. Парафія УПЦ МП, веде свою історію від церкви Різдва Богородиці на Кухмістерській слобідці.
В середині 1920-х років населення Кухмістерської Слобідки становило 977 осіб, тут працювала школа № 89. Перед Другою світовою війною в Кухмістерська Слобідка жили вже 1771 мешканців. На німецькому плані Києва 1941 року в цьому районі показані п'ять вулиць — Червоний шлях, Комсомольська, Пролетарська, Жовтнева та Карла Маркса. Позначено тут і тартак. На більш точній німецькій карті 1943 року, крім Кухмістерської Слобідки, за озером Тельбін позначений також хутір Зательбін Березняк. Карта зафіксувала 7 вулиць — Базарна, Канівська, Кухмістерський Приплав, Кухмістерський Шлях, Трипільська, Трипільський пров., Юрія Федьковича.
Село постраждало внаслідок голоду 1923—1933 та 1946—1947 років, зазнало значних руйнувань під час німецько-радянської війни з огляду на розташованість безпосередньо коло Дніпра — ключової лінії оборони німецької армії восени 1943 року.
Але вже в 1951 році її населення становило 1420 осіб, хоча перші роки люди жили в землянках. Переважно більшість людей мешкали у відбудованих індивідуальних будинках, але у селищі було і 10 відомчих двоповерхівок.
До середини 1960-х років, до початку будівництва масиву і тотального перепланування місцевості, крім відбудованих малоповерхових житлових будинків, тут функціонували завод залізобетонних виробів, спортивна база Палацу піонерів і пост Дніпровського пароплавства.
Кухмістерська Слобідка і невеличкий хутір Зательбін Березняк розділяло озеро Тельбін. Колись на східному березі озера був великий березовий гай, від нього хутір і отримав своє ім'я. Щоправда, в деяких джерелах населений пункт фігурував як Печерська слобода. Саме це селище, що в 1883 році налічувало всього п'ять дворів, дало назву майбутньому масиву-гіганту. На березі озера Тельбін, що утворює невеликий півострів, розташовувалося місцеве кладовище. Перед масштабним будівництвом іменні поховання перенесли на Дарницьке кладовище, а ті поховання, за якими давно не доглядали, варварські знищили.
У 1967 році з південного боку проспекту Возз'єднання почалося будівництво нового житлового масиву Березняки. Для захисту від розливів Дніпра методом гідронамиву тутешній рельєф був підвищений на 5 метрів. Стару забудову зносили поетапно . У 1965—1967 роках було знесено усю північну частину Кухмістерської Слобідки та хутора Березняк (8 вулиць та 1 провулок). Південну частину слобідки та хутора Березняк було знесено у 1968—1970 роках. Старі вулиці було офіційно ліквідовано 1971 року (8 вулиць та 4 провулки). Останній житловий будинок Кухмістерської Слобідки — гуртожиток працівників МВС (підрозділи, що спочатку охороняли міст Патона), було знесено в 2009 році. Двоповерховий будинок знаходився між вулицею Івана Миколайчука і проспектом Соборності (адреса Івана Миколайчука, 2-3).
Під час будівництва житлового масиву Березняки повністю зруйновано гідросистему Кухмістерської слобідки, зокрема, радикально переплановано берегову лінію озера Тельбин та засипано низку невеличких, але знакових річок (зокрема, Бабина річка).
Корінні прізвища
Мешканці Слобідки видавали заміж дівчат у навколишні села, а також брали приймаків з Позняків та Русанівки.
Поширені прізвища: Колоша, Просяник, Рябоштан, Мельниченко, Радченко (по вуличному Зіваки), Гуріненко, Ярмоленко, " Частина мешканців Кухмістерської слобідки після знесення села переселилися до села Позняки (тепер житловий масив Позняки) та Червоного хутора, де живуть і досі народжені у Кухмістерській слобідці.
Примітки
- Рибаков, 1997, с. 150..
- Ковалинський, 2008, с. 370..
- Ковалинський, 2008, с. 387, 388..
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 306–307. (рос.)
- Ковалинський В. В. Київські мініатюри. Книга сьома. — К.: Купола, 2008. — 596 с., іл. — .
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
- Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К.: Кий, 1997. — 374 с., іл. — .
- Степанець К., Михайлик О., Широчин С. Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuhmi sterska slobi dka kolishnye selo teritoriyu yakogo poglinuv kiyivskij zhitlovij masiv Bereznyaki Z grudnya 1923 roku uvijshlo do skladu teritoriyi Kiyeva povnistyu znesene u 1960 h rokah pid chas pobudovi zhitlovogo masivu Kuhmisterska slobidkaZagalna informaciya50 25 41 pn sh 30 36 01 sh d 50 428278 pn sh 30 600444 sh d 50 428278 30 600444 Koordinati 50 25 41 pn sh 30 36 01 sh d 50 428278 pn sh 30 600444 sh d 50 428278 30 600444Krayina UkrayinaAdminodinicya KiyivTransportMetropoliten Livoberezhna Druzhbi narodiv KartaCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti GeografiyaZasnovano na livomu berezi Dnipra na pochatku XVIII stolittya u skladi Gogolivskoyi sotni Kiyivskogo polku Getmanshini Odne z pershih zgadok 1720 roku u gramoti Petra I Kiyevo Pecherskij lavri IstoriyaZ chasu zasnuvannya vlasnist Kiyevo Pecherskoyi Lavri Nazva vid kuhmister roztashovanih tut lavrskih kuhon nimecke Kuchenmeister kuhar Zbudovana z metoyu obslugovuvannya ukrayinskih ta moskovskih vijsk yaki brali uchast u zvedenni Staroyi Pecherskoyi forteci z 1706 roku Selo zabrano u Lavri rosijskim uryadom pid chas pogromiv monastirskogo zhittya u Rosijskij imperiyi 1786 rik Pislya sekulyarizaciyi cerkovnih zemel u volodinni monastirya zalishilosya tilki ozero Telbin zemlya zh perejshla v derzhavnu vlasnist Dlya vedennya silskogo gospodarstva ci teritoriyi ne godilisya v pershu chergu tomu sho perebuvali v zaplavi Dnipra i regulyarno zaznavali zatoplen pid chas pavodkiv Zgodom nedaleko vid Kuhmisterskoyi Slobidki projshla gilka vidkritoyi v 1868 roci Kiyevo Kurskoyi zaliznici U 1880 1890 i roki slobidka staye odnim z centriv promislovogo rozvitku kiyivskogo livoberezhzhya Tut bulo vidkrito dva lisopilnih zavodi ta skladi z prodazhu derevini Zavodi buli zrujnovani pid chas Gromadyanskoyi vijni v 1924 roci odin z nih vidnovili perejmenuvali v Budshlyah i pidporyadkuvali Vseukrayinskij spilci spozhivchoyi selyanskoyi kooperaciyi Svoyi funkciyi vin vikonuvav azh do kincya 1930 h rokiv U slobodi isnuvala parafiyalna cerkva Rizdva Bogorodici U 1936 roci komunisti zakrili cerkvu 1941 roku cerkvu vidkrila nimecka vlada na prohannya selyan Cerkvu bulo spaleno voseni 1943 r Poblizu vid zrujnovanoyi cerkvi 1999 roku zvedeno odnojmennu Rizdva Bogorodici Parafiya UPC MP vede svoyu istoriyu vid cerkvi Rizdva Bogorodici na Kuhmisterskij slobidci V seredini 1920 h rokiv naselennya Kuhmisterskoyi Slobidki stanovilo 977 osib tut pracyuvala shkola 89 Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v Kuhmisterska Slobidka zhili vzhe 1771 meshkanciv Na nimeckomu plani Kiyeva 1941 roku v comu rajoni pokazani p yat vulic Chervonij shlyah Komsomolska Proletarska Zhovtneva ta Karla Marksa Poznacheno tut i tartak Na bilsh tochnij nimeckij karti 1943 roku krim Kuhmisterskoyi Slobidki za ozerom Telbin poznachenij takozh hutir Zatelbin Bereznyak Karta zafiksuvala 7 vulic Bazarna Kanivska Kuhmisterskij Priplav Kuhmisterskij Shlyah Tripilska Tripilskij prov Yuriya Fedkovicha Selo postrazhdalo vnaslidok golodu 1923 1933 ta 1946 1947 rokiv zaznalo znachnih rujnuvan pid chas nimecko radyanskoyi vijni z oglyadu na roztashovanist bezposeredno kolo Dnipra klyuchovoyi liniyi oboroni nimeckoyi armiyi voseni 1943 roku Ale vzhe v 1951 roci yiyi naselennya stanovilo 1420 osib hocha pershi roki lyudi zhili v zemlyankah Perevazhno bilshist lyudej meshkali u vidbudovanih individualnih budinkah ale u selishi bulo i 10 vidomchih dvopoverhivok Do seredini 1960 h rokiv do pochatku budivnictva masivu i totalnogo pereplanuvannya miscevosti krim vidbudovanih malopoverhovih zhitlovih budinkiv tut funkcionuvali zavod zalizobetonnih virobiv sportivna baza Palacu pioneriv i post Dniprovskogo paroplavstva Kuhmisterska Slobidka i nevelichkij hutir Zatelbin Bereznyak rozdilyalo ozero Telbin Kolis na shidnomu berezi ozera buv velikij berezovij gaj vid nogo hutir i otrimav svoye im ya Shopravda v deyakih dzherelah naselenij punkt figuruvav yak Pecherska sloboda Same ce selishe sho v 1883 roci nalichuvalo vsogo p yat dvoriv dalo nazvu majbutnomu masivu gigantu Na berezi ozera Telbin sho utvoryuye nevelikij pivostriv roztashovuvalosya misceve kladovishe Pered masshtabnim budivnictvom imenni pohovannya perenesli na Darnicke kladovishe a ti pohovannya za yakimi davno ne doglyadali varvarski znishili U 1967 roci z pivdennogo boku prospektu Vozz yednannya pochalosya budivnictvo novogo zhitlovogo masivu Bereznyaki Dlya zahistu vid rozliviv Dnipra metodom gidronamivu tuteshnij relyef buv pidvishenij na 5 metriv Staru zabudovu znosili poetapno U 1965 1967 rokah bulo zneseno usyu pivnichnu chastinu Kuhmisterskoyi Slobidki ta hutora Bereznyak 8 vulic ta 1 provulok Pivdennu chastinu slobidki ta hutora Bereznyak bulo zneseno u 1968 1970 rokah Stari vulici bulo oficijno likvidovano 1971 roku 8 vulic ta 4 provulki Ostannij zhitlovij budinok Kuhmisterskoyi Slobidki gurtozhitok pracivnikiv MVS pidrozdili sho spochatku ohoronyali mist Patona bulo zneseno v 2009 roci Dvopoverhovij budinok znahodivsya mizh vuliceyu Ivana Mikolajchuka i prospektom Sobornosti adresa Ivana Mikolajchuka 2 3 Pid chas budivnictva zhitlovogo masivu Bereznyaki povnistyu zrujnovano gidrosistemu Kuhmisterskoyi slobidki zokrema radikalno pereplanovano beregovu liniyu ozera Telbin ta zasipano nizku nevelichkih ale znakovih richok zokrema Babina richka Korinni prizvisha Meshkanci Slobidki vidavali zamizh divchat u navkolishni sela a takozh brali prijmakiv z Poznyakiv ta Rusanivki Poshireni prizvisha Kolosha Prosyanik Ryaboshtan Melnichenko Radchenko po vulichnomu Zivaki Gurinenko Yarmolenko Chastina meshkanciv Kuhmisterskoyi slobidki pislya znesennya sela pereselilisya do sela Poznyaki teper zhitlovij masiv Poznyaki ta Chervonogo hutora de zhivut i dosi narodzheni u Kuhmisterskij slobidci PrimitkiRibakov 1997 s 150 Kovalinskij 2008 s 370 Kovalinskij 2008 s 387 388 DzherelaVeb enciklopediya Kiyeva Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 306 307 ros Kovalinskij V V Kiyivski miniatyuri Kniga soma K Kupola 2008 596 s il ISBN 978 966 8679 10 0 Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Ribakov M O Nevidomi ta malovidomi storinki istoriyi Kiyeva K Kij 1997 374 s il ISBN 966 7161 15 3 Stepanec K Mihajlik O Shirochin S Nevidome Livoberezhzhya z kincya XIX do seredini XX st K b v 2017 232 s Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi