Купол геологія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Купол значення У геології купол деформаційна формаці

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Купол (значення).

У геології, купол — деформаційна формація, що складається з антикліналей, які симетрично знижуються; їх загальний контур на геологічній карті круглий або овальний. Пласти в куполі загнуті угору в центрі; якщо вершина куполу роз'їдена, результатом буде серія концентричних пластів, які стають старішими прогресивно від крію, з найстарішими скелями розташованими в центрі. Багато геологічних куполів дуже великі, щоб оцінити їх розмір з поверхні, і можуть бути видимими тільки на карті.

Виточений льодовиком купол Хаф Доум у національному парку Йосеміті, типовий гранітний купол.

КУПОЛ ГЕОЛОГІЧНИЙ – антикліналь ізометричної форми з падінням крил від центра (мал.). Довжина К.г. дорівнює ширині або не перевищує її більш ніж в 2 рази.

Елементи К.г.:

в і с ь - лінія, що проходить через центр. частину перегинів шарів різного віку,
а р е а л - площа структури, обмежена контуром, за яким падіння шарів змінюється на зворотне.

Потужність шарів нерідко меншає до центр. частини структури, а деякі шари повністю виклинюються, створюючи непаралельність поверхонь нашарування (конседиментаційні куполи).

К.г. -окремий випадок брахіантикліналі і утворюється в платформних або близьких до них умовах - над рифовими масивами, ерозійними виступами фундаменту, лаколітами тощо. Розрізняють також вул-канічні, соляні і ґнейсові К.г.

В у л к а н і ч н і К.г. - екструзивні (екструзивно-експлозивні, екструзивно-ефузивні, екструзивні) утворення з крутими схилами вис. до 800 м; виникли шляхом витискання з вулканіч. каналу в'язкої лави.

Ґ н е й с о в і К. г. - ізометрич. структури площею перші сотні км² в кристаліч. фундаменті. Зустрічаються у всіх комплексах докембрію древніх щитів (Балтійського, Українського, Алданського та інш.). Виникають одночасно з мігматизацією і гранітизацією. Відомі також в фанерозойських утвореннях (Казахстан, Урал, Забайкалля, Молданубська зона Зах. Європи, Канадських Кордильєр тощо).

С о л я н і К. г. формуються у великих западинах платформ, крайових прогинів, континентальних околиць атлантичного типу внаслідок вияву соляної тектоніки. З соляними К.г. часто пов'язані родовища нафти і газу.

Література ред.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.