Крістофер Джон Гіпкінс, також відомий як Чиппі (англ. Christopher John Hipkins; нар. 5 вересня 1978, Гатт-Веллі[en], Веллінгтон) — новозеландський політик, Прем'єр-міністр Нової Зеландії та лідер Лейбористської партії Нової Зеландії із січня 2023 року. Колишній міністр поліції (2022), міністр освіти, міністр державної служби та лідер Палати (2017—2022). Член парламенту від округу Ремутака[en] з 2008 року. Став відомим під час пандемії COVID-19, під час якої обіймав посади міністра охорони здоров'я (липень-листопад 2020) та міністра з питань реагування на COVID-19 (листопад 2020 — червень 2022).
| Кріс Гіпкінс | |
|---|---|
| англ. Chris Hipkins | |
| Офіційна світлина, 2022 рік | |
| Прем'єр-міністр Нової Зеландії | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 25 січня 2023 |
| Монарх | Чарльз III |
| Попередник | Джасінда Ардерн |
| Лідер Лейбористської партії Нової Зеландії | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 22 січня 2023 |
| Попередник | Джасінда Ардерн |
| Міністр освіти | |
| 26 жовтня 2017 — 25 січня 2023 | |
| Прем'єр-міністр | Джасінда Ардерн |
| Попередник | Ніккі Кей[en] |
| Наступник | Джан Тінетті[en] |
| Міністр поліції | |
| 14 червня 2022 — 25 січня 2023 | |
| Прем'єр-міністр | Джасінда Ардерн |
| Попередник | Пото Вільямс[en] |
| Наступник | Стюарт Неш[en] |
| Міністр державної служби | |
| 26 жовтня 2017 — 25 січня 2023 | |
| Прем'єр-міністр | Джасінда Ардерн |
| Попередник | Пола Беннет[en] |
| Наступник | Ґрант Робертсон[en] |
| Лідер Палати | |
| 26 жовтня 2017 — 25 січня 2023 | |
| Прем'єр-міністр | Джасінда Ардерн |
| Попередник | Саймон Бріджс[en] |
| Наступник | Ґрант Робертсон |
| Міністр із питань реагування на COVID-19 | |
| 6 листопада 2020 — 14 червня 2022 | |
| Прем'єр-міністр | Джасінда Ардерн |
| Попередник | посаду утворено |
| Наступник | Айша Верралл[en] |
| Міністр охорони здоров'я | |
| 2 липня 2020 — 6 листопада 2020 | |
| Прем'єр-міністр | Джасінда Ардерн |
| Попередник | Девід Кларк[en] |
| Наступник | Ендрю Літтл[en] |
| Член парламенту від округу Ремутака[en] | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 8 листопада 2008 |
| Попередник | Пол Свейн[en] |
| Народився | 5 вересня 1978 (45 років) Веллінгтон, Нова Зеландія |
| Відомий як | політик, кандидат на виборах |
| Країна | Нова Зеландія |
| Alma mater | Університет королеви Вікторії |
| Політична партія | Лейбористська партія Нової Зеландії |
| Мати | Rosemary Hipkinsd |
| chrishipkins.org.nz | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Раннє життя та освіта Редагувати
Народився у Гатт-Веллі[en], регіон Веллінгтон. Його мати Роузмарі Гіпкінс — головний науковий співробітник Ради з освітніх досліджень Нової Зеландії. Навчався в початковій школі Ватерлоо, середній школі Гатт і Меморіальному коледжі Гатт-Веллі (пізніше відомому як Коледж Петоне), де він був старостою 1996 року. Здобув ступінь бакалавра мистецтв за спеціальністю «політика та кримінологія» в Університеті Вікторії Веллінгтона. Був членом асоціації студентів цього університету, а також її президентом. Після закінчення університету працював у Industry Training Federation of New Zealand та Todd Energy, а також у парламенті старшим радником міністрів освіти Тревора Малларда й Стіва Мегері та в офісі прем'єр-міністра Гелен Кларк.
Політична кар'єра Редагувати
У парламенті Редагувати
Обраний представником від Лейбористської партії на загальних виборах 2008 року від надійного для лейбористів округу Рімутака (згодом перейменований на Ремутака), який до цього представляв Пол Свейн. Уперше обраний до парламенту з відривом у 753 голоси, і відтоді постійно переобирався з комфортним відривом. Був партійним речником у парламенті з питань державних служб, внутрішніх справ, спорту та рекреацій. Обіймав посади головного батога (2011—2013) та старшого батога лейбористів (2014—2017). Згодом був партійним речником із питань раннього дитинства й освіти (2013—2015) та освіти (2013—2015, 2015—2017). З листопада 2014 до жовтня 2017 року був тіньовим лідером Палати.
В уряді Редагувати
За результатами виборів 2017 року, після 9 років правління Національної партії, лейбористи повернулись в уряд; 26 жовтня 2017 року Гіпкінс став міністром освіти та міністром із державних служб, а також обійняв посаду лідера Палати, у коаліційному кабінеті Джасінди Ардерн, утвореному лейбористами та партією «Нова Зеландія передусім».
Після того як Девід Кларк подав у відставку з посади міністра охорони здоров'я на тлі спалаху коронавірусу, Гіпкінс обійняв його посаду 2 липня 2020 та перебував на ній до виборів у жовтні цього ж року.
У листопаді 2020 року, після виборів, на яких лейбористи здобули 50 % голосів, ставши першою за десятиліття партією, що змогла керувати самостійно, Гіпкінса було звільнено з посади міністра охорони здоров'я та призначено міністром із питань реагування на COVID-19, а також міністром із державних служб. Водночас він залишився міністром освіти.
Під час перестановок в уряді Ардерн у червні 2022 року на посаді міністра з питань реагування на COVID-19 його змінила Айша Верралл, а сам Гіпкінс змінив на посаді міністра поліції Пото Вільямса.
Прем'єр-міністр Редагувати
На пресконференції 19 січня 2023 року Джасінда Ардерн оголосила про рішення піти у відставку з посади прем'єр-міністра після шести років на цьому посту, заявивши, що в неї більше немає достатньо сил для керівництва країною. Також вона зазначила, що піде з посади прем'єр-міністра до 7 лютого, але лишатиметься членом парламенту до виборів, що відбудуться 14 жовтня цього ж року.
21 січня Гіпкінс став єдиним кандидатом на посаду лідера Лейбористської партії Нової Зеландії та наступного прем'єр-міністра країни.
22 січня на партійних зборах одноголосно затверджений лідером Лейбористської партії Нової Зеландії та наступним прем'єр-міністром. Генерал-губернатор Нової Зеландії Сінді Кіро привела його до присяги як 41-го прем'єр-міністра 25 січня. Заступницею прем'єр-міністра стала Кермел Сепулоні[en], перша людина тихоокеанського острівного походження на цій посаді.
Очікується, що Гіпкінс очолить лейбористів під час загальних виборів 2023 року.
Приватне життя Редагувати
2020 року одружився в офіційній резиденції прем'єр-міністра Premier House[en] з дозволу прем'єрки Ардерн. Його дружком був міністр фінансів Ґрант Робертсон[en]. На першій пресконференції на посаді лідера лейбористів оголосив, що розлучився із дружиною Джейд 2022 року, та попросив ЗМІ про приватність для його дітей — шестирічного сина та чотирирічної доньки.
Примітки Редагувати
- https://elections.nz/guidance-and-rules/for-candidates/becoming-a-candidate-in-the-2020-general-election/
- https://elections.nz/guidance-and-rules/candidate-hub/becoming-a-candidate/being-a-candidate-at-the-2023-general-election/
- https://vote.nz/2023-general-election/about/2023-general-election/electorate-candidates/
- https://www.odt.co.nz/news/national/mums-will-be-mums-ministers-mother-apologises-his-delay
- ↑ New Zealand chooses 'Chippy' Hipkins to replace charismatic Ardern. Reuters (англійською). 22 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- Chris Hipkins: From Head Boy to Prime Minister. Radio New Zealand (англійською). 21 січня 2023. Процитовано 21 січня 2023.
- Covid 19 Omicron: Minister Chris Hipkins' mum warns media he will be late. The New Zealand Herald (англійською). 30 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2023.
- ↑ . Парламент Нової Зеландії (англійською). Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 21 січня 2023.
- From spreading legs to a savoury love - Who is Chris Hipkins?. 1 News (англійською). 21 січня 2023. Процитовано 21 січня 2023.
- New Voices: Jacinda Ardern, Chris Hipkins and Jonathan Young. The New Zealand Herald (англійською). 11 січня 2009. Процитовано 23 січня 2023.
- Factbox: The candidates to replace New Zealand Prime Minister Jacinda Ardern. Reuters (англійською). 19 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- Youth beats experience to safe Labour seat. The New Zealand Herald (англійською). 9 грудня 2007. Процитовано 21 січня 2022.
- Rimutaka: Electoral Profile. Парламент Нової Зеландії (англійською). 30 вересня 2012. Процитовано 21 січня 2023.
- Rimutaka: Electoral Profile. Парламент Нової Зеландії (англійською). 13 грудня 2017. Процитовано 21 січня 2023.
- Remutaka - Electorate Profile. Парламент Нової Зеландії (англійською). 27 квітня 2023. Процитовано 11 січня 2023.
- ↑ Hon Chris Hipkins. Парламент Нової Зеландії (англійською). 16 листопада 2022. Процитовано 21 січня 2023.
- Who's who in the new Labour-led coalition?. Radio New Zealend (англійською). 25 жовтня 2017. Процитовано 21 січня 2023.
- Jacinda Ardern sworn in as New Zealand PM, promising 'empathetic' government. The Guardian (англійською). 26 жовтня 2017. Процитовано 21 січня 2023.
- Labour-NZ First government: what you need to know. Radio New Zealand (англійською). 20 жовтня 2020. Процитовано 22 січня 2023.
- David Clark resigns as Health Minister: 'It's best for me to step aside'. Radio New Zealand (англійською). 2 липня 2020. Процитовано 22 січня 2023.
- Election Result 2020. Виборча комісія Нової Зеландії (англійською). Процитовано 22 січня 2023.
- New Zealand's Jacinda Ardern Wins 2nd Term by Landslide. Voice of America (англійською). 17 жовтня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Jacinda Ardern unveils diverse new cabinet to focus on Covid-19 recovery. The Guardian (англійською). 2 листопада 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- Cabinet reshuffle: Jacinda Ardern announces shake-up - Trevor Mallard, Kris Faafoi depart; Poto Williams replaced as Police Minister. The New Zealand Herald (англійською). 13 червня 2022. Процитовано 22 січня 2023.
- Прем’єрка Нової Зеландії йде у відставку через втому. Укрінформ (українською). 19 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Прем'єр-міністр Нової Зеландії заявила про намір піти у відставку. Інтерфакс-Україна (українською). 19 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- Jacinda Ardern resigns as prime minister of New Zealand. The Guardian (англійською). 19 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- Кріс Гіпкінс змінить Джасінду Ардерн на посаді прем'єра Нової Зеландії. Інтерфакс-Україна (українською). 21 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- Chris Hipkins to be New Zealand’s next Prime Minister - Carmel Sepuloni set to be deputy. The New Zealand Herald (англійською). 21 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- У Новій Зеландії обрали прем'єра після відставки Ардерн. Deutsche Welle (українською). 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- Labour leadership: Hipkins and Sepuloni to rein in projects that 'aren't essential right now. Radio New Zealand (англійською). 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- Кріс Гіпкінс офіційно став новим прем’єром Нової Зеландії. Лівий берег (українською). 25 січня 2023. Процитовано 26 січня 2023.
- Carmel Sepuloni makes history as first Pasifika deputy PM. Radio New Zealand (англійською). 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- Chris Hipkins set to replace Jacinda Ardern as New Zealand PM. BBC News (англійською). 21 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- Chris Hipkins profile: who is New Zealand’s next prime minister after Jacinda Ardern?. The Guardian (англійською). 21 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- . 1 News (англійською). 22 січня 2023. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
Посилання Редагувати
- Профіль Кріса Гіпкінса на сайті Парламенту Нової Зеландії (англ.)
- Біографія Гіпкінса на сайті уряду Нової Зеландії (англ.)
- Профіль Гіпкінса на сайті Лейбористської партії Нової Зеландії (англ.)