Професор Володимир Едуардович Крусман (нар. 16 січня 1879, Симбірськ, Російська імперія — пом. 25 серпня 1922, Москва, Російська РФСР) — історик європейської інтелігенції та культури.
Крусман Володимир Едуардович | |
---|---|
Народився | 16 січня 1879 Ульяновськ |
Помер | 25 серпня 1922 (43 роки) Москва, Російська СФРР |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | медієвіст |
Alma mater | d |
Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова Пермський державний університет |
Вчителі | d |
Життєпис
Володимир Едуардович Крусман народився у Симбірську 16 січня 1879 року у німецькій русифікованій родині: батько — статський радник, викладач математики в кадетському корпусі.
У 1897 закінчив Симбірську класичну гімназію й у цьому ж році поступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету. Слухав лекції істориків свого часу, а саме — Михайла Ростовцева, Сергія Платонова, Сергія Лаппо-Данилевського тощо. У 1902 році одержав диплом 1-го ступеня та був залишений при університеті «для підготовки до професорського звання». Великий вплив на його формування як дослідника зробили Георг Форстер, його науковий керівник, та [ru] — творці петербурзької школи істориків культури. Головним напрямком досліджень стала англійська історія XIV-XV століть, проблеми європейського Відродження й Гуманізму.
У 1903–1907 роках працював у середніх навчальних закладах Санкт-Петербургу, на Бестужівських жіночих курсах, Вищих комерційних курсах; брав участь в екскурсіях зі студентами в Італію. Після складання магістерських іспитів і читання пробних лекцій у Санкт-Петербурзькому університеті одержав звання приват-доцента й був запрошений в Імператорського Новоросійського університету. 23 жовтня 1908 року відбулася його вступна лекція по історії Англії. Крім Імператорського Новоросійського університету викладав на Одеські вищі жиночі курси (із грудня 1908 року) і в гімназіях.
З вересня 1916 призначений екстраординарним професором кафедри загальної історії Імператорського Новоросійського університету. Майже щорічно працював в архівах і бібліотеках Англії, Італії, Німеччини, Франції. Брав участь у роботі наукових товариств — Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей, Одеського бібліографічного товариства, Історико-філологічного товариства. У період Першої світової війни читав публічні лекції, які організовувалися комітетами: «На користь жертв війни», «На користь допомоги борцям за Батьківщину», «На користь Червоного Хреста» тощо; 1913 року був нагороджений світло-бронзовою медаллю на згадку 300-ліття Дому Романових. Після лютого 1917 року разом з Євгеном Щепкіним та іншими професорами університету взяв участь у роботі Народного університету, що відкрився в Одесі; став співробітником газети «Влада народу» (видавець — Євген Щепкін) та одним із засновників «Общества 27 февраля 1917 года», створеного безпартійною одеською інтелігенцією. Незабаром Крусман розчарувався в методах «революційної боротьби», привселюдно розірвав відносини зі Щепкіним і вирішив залишити Одесу.
Наказом Тимчасового уряду з 1 липня 1917 року був затверджений ординарним професором кафедри загальної історії Пермського університету. У Пермі, разом з Борисом Грековим, Георгієм Вернадським, [ru] (колегами по Санкт-Петербурзькому університету) брав участь у роботі Пермської губернської архівної комісії. Написав книгу про Франческо Петрарку; курс лекцій з історії французького салону XVII — XVIII століть, заснований на матеріалах Воронцовського фонду бібліотеки НУ тощо. Під час переїзду до Пермі пропала його бібліотека, що нараховувала десятки тисяч томів. Численні поїздки в пошуках бібліотеки закінчилися трагічно. Помер 25 серпня 1922 року у Москві.
Науковий доробок
В Імператорського Новоросійського університету та на Одеські вищі жиночі курси читав загальні курси з середньовічної та нової історії, численні спецкурси: «Політична історія Англії нового часу»; «Найголовніші напрямки історико-філософської думки нового часу», «Реформаційний рух ХІІІ століття у романських країнах», «Виникнення й перший період діяльності єзуїтського ордена», «Загальна теорія історії (Курс методологічний)», «Вступ у вивчення нової історії», «Головні узагальнення нової історії», «Допоміжні науки історії», «Систематичне джерелознавство з нової історії», «Історіографія нового часу», «Методологія історії», «Англійська історія в епоху Тюдоров», «Історія англійського панування в Індії», «Епоха відродження в Англії», «Епоха відродження в Італії», «Епоха катастрофи середньовічних культурних і політичних ідеалів», «Історія реформації», «Історія європейських колоній», «Історія установлення Європейського панування в Індійському океані», «Історія Північно-Американських Штатів» тощо; на практичних заняттях вивчав зі студентами різні види історичних джерел: мемуарну літературу XVI — ХІХ століть, газетні видання Франції й Німеччини XVII–XVIII століття, історико-політичні трактати епохи Відродження та Просвітництва. У його групі працювали майбутні видатні історики нового покоління — К. Добролюбський, Ф. Петрунь, М. Рубінштейн, О. Вайнштейн та ін. У 1915 році в Одесі опублікував монографію «На заре английского гуманизма. Английские корреспонденты первых итальянских гуманистов в ближайшей своей обстановке»; захищена як магістерська дисертація в С.-Петербурзькому університеті на початку. Залишив невелику за обсягом наукову спадщину — до двох десятків публікацій. Провідний напрямок його дослідницьких пошуків — історія європейської інтелігенції, як виразника «духу європеїзму»: він став новатором і за постановкою проблеми, і за концептуальними ідеями, і за методами — широкому компаративістському аналізу впливу Європи на світ. Його дослідження мають пряму проєкцію в наукові пошуки сучасної історіографії: історико-культурний аналіз суспільства «перехідного» періоду — від середньовіччя до нового часу; генезис інтелектуальних співтовариств у контексті вивчення «інтелектуальних мереж»; у сучасній історіографії прийнята також теза, висунута істориком, про зародження ранніх гуманістичних тенденцій в англійській культурі в другій половині XIV століття.
Наукові публікації
- На заре английского гуманизма. Английские корреспонденты первых итальянских гуманистов в ближайшей своей обстановке. Исследование. — Одесса, 1915;
- Джозафат Барбаро и Помпоний Лэт и их путешествие по югу России. — Одесса, 1917;
- Грань между средневековой и новой историей // Пути науки. — Пермь, 1918;
- История и современность // Пути науки. — Пермь, 1918;
- Пределы новой истории // Пути науки. — Пермь, 1918.
Література та джерела
- Гревс И. М. Памяти В. Э. Крусмана (Некролог)// Анналы. — 1922. — № 2;
- Бузескул В. П. Всеобщая история и ее представители в России в Х1Х и начале ХХ века. — М., 2008. — С.201-202;
- Кан А. С. Историк Г. В. Форстен и наука его времени. — М., 1979; Попова Т. Н. О преподавании историографии всеобщей истории в Новороссийском университете в начале ХХ века // Актуальные проблемы исследования и преподавания новой истории стран Западной Европы и Америки. — Одесса, 1992. — С. 37-42;
- Немченко И. В. Научные изыскания В. Э. Крусмана в Одессе// Древнее Причерноморье. IV-е Чтения памяти профессора Петра Осиповича Карышковского. — Одесса, 1998. — С. 101–105;
- Попова Т. Н. Из истории историографии: В. Э. Крусман (К 120-летию со дня рождения)// ЗІФ. — Вип. 9. — Одеса, 1999. — С. 171–179;
- Попова Т. М., Немченко І. В. Крусман Володимир Едуардович // ПОНУ. — Том 3. К-П. — Одеса, 2000. — С. 151–153;
- Шевчук Н. А. В. Э. Крусман и его научно-педагогическая деятельность//Вопросы германской истории: Сб. научн. тр. — Днепропетровск, 2001. — С.91-99;
- Попова Т. Н. Историография в лицах, проблемах, дисциплинах: Из истории Новороссийского университета. — Одесса, 2007. — С.474-486;
- Попова Т. Н. В. Э. Крусман: новое прочтение // Древнее Причерноморье. Выпуск VШ. — Одеса, 2008. — С.294-299.
Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Profesor Volodimir Eduardovich Krusman nar 16 sichnya 1879 18790116 Simbirsk Rosijska imperiya pom 25 serpnya 1922 Moskva Rosijska RFSR istorik yevropejskoyi inteligenciyi ta kulturi Krusman Volodimir EduardovichNarodivsya16 sichnya 1879 1879 01 16 UlyanovskPomer25 serpnya 1922 1922 08 25 43 roki Moskva Rosijska SFRRKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistmediyevistAlma materdZakladONU im I I Mechnikova Permskij derzhavnij universitetVchitelidZhittyepisVolodimir Eduardovich Krusman narodivsya u Simbirsku 16 sichnya 1879 roku u nimeckij rusifikovanij rodini batko statskij radnik vikladach matematiki v kadetskomu korpusi U 1897 zakinchiv Simbirsku klasichnu gimnaziyu j u comu zh roci postupiv na istoriko filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo universitetu Sluhav lekciyi istorikiv svogo chasu a same Mihajla Rostovceva Sergiya Platonova Sergiya Lappo Danilevskogo tosho U 1902 roci oderzhav diplom 1 go stupenya ta buv zalishenij pri universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Velikij vpliv na jogo formuvannya yak doslidnika zrobili Georg Forster jogo naukovij kerivnik ta ru tvorci peterburzkoyi shkoli istorikiv kulturi Golovnim napryamkom doslidzhen stala anglijska istoriya XIV XV stolit problemi yevropejskogo Vidrodzhennya j Gumanizmu U 1903 1907 rokah pracyuvav u serednih navchalnih zakladah Sankt Peterburgu na Bestuzhivskih zhinochih kursah Vishih komercijnih kursah brav uchast v ekskursiyah zi studentami v Italiyu Pislya skladannya magisterskih ispitiv i chitannya probnih lekcij u Sankt Peterburzkomu universiteti oderzhav zvannya privat docenta j buv zaproshenij v Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu 23 zhovtnya 1908 roku vidbulasya jogo vstupna lekciya po istoriyi Angliyi Krim Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu vikladav na Odeski vishi zhinochi kursi iz grudnya 1908 roku i v gimnaziyah Z veresnya 1916 priznachenij ekstraordinarnim profesorom kafedri zagalnoyi istoriyi Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Majzhe shorichno pracyuvav v arhivah i bibliotekah Angliyi Italiyi Nimechchini Franciyi Brav uchast u roboti naukovih tovaristv Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej Odeskogo bibliografichnogo tovaristva Istoriko filologichnogo tovaristva U period Pershoyi svitovoyi vijni chitav publichni lekciyi yaki organizovuvalisya komitetami Na korist zhertv vijni Na korist dopomogi borcyam za Batkivshinu Na korist Chervonogo Hresta tosho 1913 roku buv nagorodzhenij svitlo bronzovoyu medallyu na zgadku 300 littya Domu Romanovih Pislya lyutogo 1917 roku razom z Yevgenom Shepkinim ta inshimi profesorami universitetu vzyav uchast u roboti Narodnogo universitetu sho vidkrivsya v Odesi stav spivrobitnikom gazeti Vlada narodu vidavec Yevgen Shepkin ta odnim iz zasnovnikiv Obshestva 27 fevralya 1917 goda stvorenogo bezpartijnoyu odeskoyu inteligenciyeyu Nezabarom Krusman rozcharuvavsya v metodah revolyucijnoyi borotbi privselyudno rozirvav vidnosini zi Shepkinim i virishiv zalishiti Odesu Nakazom Timchasovogo uryadu z 1 lipnya 1917 roku buv zatverdzhenij ordinarnim profesorom kafedri zagalnoyi istoriyi Permskogo universitetu U Permi razom z Borisom Grekovim Georgiyem Vernadskim ru kolegami po Sankt Peterburzkomu universitetu brav uchast u roboti Permskoyi gubernskoyi arhivnoyi komisiyi Napisav knigu pro Franchesko Petrarku kurs lekcij z istoriyi francuzkogo salonu XVII XVIII stolit zasnovanij na materialah Voroncovskogo fondu biblioteki NU tosho Pid chas pereyizdu do Permi propala jogo biblioteka sho narahovuvala desyatki tisyach tomiv Chislenni poyizdki v poshukah biblioteki zakinchilisya tragichno Pomer 25 serpnya 1922 roku u Moskvi Naukovij dorobokV Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu ta na Odeski vishi zhinochi kursi chitav zagalni kursi z serednovichnoyi ta novoyi istoriyi chislenni speckursi Politichna istoriya Angliyi novogo chasu Najgolovnishi napryamki istoriko filosofskoyi dumki novogo chasu Reformacijnij ruh HIII stolittya u romanskih krayinah Viniknennya j pershij period diyalnosti yezuyitskogo ordena Zagalna teoriya istoriyi Kurs metodologichnij Vstup u vivchennya novoyi istoriyi Golovni uzagalnennya novoyi istoriyi Dopomizhni nauki istoriyi Sistematichne dzhereloznavstvo z novoyi istoriyi Istoriografiya novogo chasu Metodologiya istoriyi Anglijska istoriya v epohu Tyudorov Istoriya anglijskogo panuvannya v Indiyi Epoha vidrodzhennya v Angliyi Epoha vidrodzhennya v Italiyi Epoha katastrofi serednovichnih kulturnih i politichnih idealiv Istoriya reformaciyi Istoriya yevropejskih kolonij Istoriya ustanovlennya Yevropejskogo panuvannya v Indijskomu okeani Istoriya Pivnichno Amerikanskih Shtativ tosho na praktichnih zanyattyah vivchav zi studentami rizni vidi istorichnih dzherel memuarnu literaturu XVI HIH stolit gazetni vidannya Franciyi j Nimechchini XVII XVIII stolittya istoriko politichni traktati epohi Vidrodzhennya ta Prosvitnictva U jogo grupi pracyuvali majbutni vidatni istoriki novogo pokolinnya K Dobrolyubskij F Petrun M Rubinshtejn O Vajnshtejn ta in U 1915 roci v Odesi opublikuvav monografiyu Na zare anglijskogo gumanizma Anglijskie korrespondenty pervyh italyanskih gumanistov v blizhajshej svoej obstanovke zahishena yak magisterska disertaciya v S Peterburzkomu universiteti na pochatku Zalishiv neveliku za obsyagom naukovu spadshinu do dvoh desyatkiv publikacij Providnij napryamok jogo doslidnickih poshukiv istoriya yevropejskoyi inteligenciyi yak viraznika duhu yevropeyizmu vin stav novatorom i za postanovkoyu problemi i za konceptualnimi ideyami i za metodami shirokomu komparativistskomu analizu vplivu Yevropi na svit Jogo doslidzhennya mayut pryamu proyekciyu v naukovi poshuki suchasnoyi istoriografiyi istoriko kulturnij analiz suspilstva perehidnogo periodu vid serednovichchya do novogo chasu genezis intelektualnih spivtovaristv u konteksti vivchennya intelektualnih merezh u suchasnij istoriografiyi prijnyata takozh teza visunuta istorikom pro zarodzhennya rannih gumanistichnih tendencij v anglijskij kulturi v drugij polovini XIV stolittya Naukovi publikaciyi Na zare anglijskogo gumanizma Anglijskie korrespondenty pervyh italyanskih gumanistov v blizhajshej svoej obstanovke Issledovanie Odessa 1915 Dzhozafat Barbaro i Pomponij Let i ih puteshestvie po yugu Rossii Odessa 1917 Gran mezhdu srednevekovoj i novoj istoriej Puti nauki Perm 1918 Istoriya i sovremennost Puti nauki Perm 1918 Predely novoj istorii Puti nauki Perm 1918 Literatura ta dzherelaGrevs I M Pamyati V E Krusmana Nekrolog Annaly 1922 2 Buzeskul V P Vseobshaya istoriya i ee predstaviteli v Rossii v H1H i nachale HH veka M 2008 S 201 202 Kan A S Istorik G V Forsten i nauka ego vremeni M 1979 Popova T N O prepodavanii istoriografii vseobshej istorii v Novorossijskom universitete v nachale HH veka Aktualnye problemy issledovaniya i prepodavaniya novoj istorii stran Zapadnoj Evropy i Ameriki Odessa 1992 S 37 42 Nemchenko I V Nauchnye izyskaniya V E Krusmana v Odesse Drevnee Prichernomore IV e Chteniya pamyati professora Petra Osipovicha Karyshkovskogo Odessa 1998 S 101 105 Popova T N Iz istorii istoriografii V E Krusman K 120 letiyu so dnya rozhdeniya ZIF Vip 9 Odesa 1999 S 171 179 Popova T M Nemchenko I V Krusman Volodimir Eduardovich PONU Tom 3 K P Odesa 2000 S 151 153 Shevchuk N A V E Krusman i ego nauchno pedagogicheskaya deyatelnost Voprosy germanskoj istorii Sb nauchn tr Dnepropetrovsk 2001 S 91 99 Popova T N Istoriografiya v licah problemah disciplinah Iz istorii Novorossijskogo universiteta Odessa 2007 S 474 486 Popova T N V E Krusman novoe prochtenie Drevnee Prichernomore Vypusk VSh Odesa 2008 S 294 299 Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi