Кристалі́т, або зерно — неогранований монокристал, який під час кристалізації полікристала виростає з окремого зародка і росте до зіткнення з іншими сусідніми кристалітами. Ріст кристлітів відбувається внаслідок приєднання до їхньої поверхні окремих атомів з оточуючого розплаву.
У разі дендритної кристалізації утворюються кристаліти, які називають дендритами.
Загальний опис Редагувати
Величезна кількість кристалітів нерегулярної форми становлять структуру полікристалів. Їхні розміри у різних полікристалах можуть змінюватися переважно від часток мікрометрів до кількох міліметрів.
Кристаліти чи зерна відрізняються між собою орієнтацією кристалічної ґратки: однотипні площини в сусідніх зернах розорієнтовані на кути від кількох градусів до десятків градусів. Тому на граничних ділянках між сусідніми зернами атоми перебувають у нерівноважних позиціях, утворюючи поверхневі дефекти кристалічної ґратки, які називають великокутовими границями зерен. Границі зерен ефективно блокують рух дислокацій, забезпечуючи тим зміцнення полікристалів. Що дрібніше зерно, то більша сумарна поверхня границь, а отже, інтенсивніше зміцнення. Огрублення зерен спричинює окрихчення полікристалів. Таким чином, зміною розмірів зерен можна ефективно забезпечувати потрібний рівень структурночутливих механічних чи фізичних властивостей.
У межах зерен можуть існувати субзерна, кристалографічна орієнтація в яких відрізняється на величину від часток градуса до кількох градусів. Тому границі між ними називають малокутовими границями.
Полімерний кристаліт Редагувати
Невеликий кристалічний домен у твердому полімерному тілі. Може мати нечіткі границі, а частина макромолекул може простягатись поза ним. Термін не є цілком ідентичним до того, який вживається в класичній кристалографії.
Література Редагувати
- В.Попович, А.Кондир, Е. Плешаков та ін. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч. посібник. — Львів: Світ, 2008.;— 422 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0