Криворучко Леонтій Леонтійович

Лео́нтій Лео́нтійович Кривору́чко (2 січня 1927(19270102), село Петропавлівка, тепер Новосергієвського району Оренбурзької області, Росія — листопад 2003, місто Вінниця) — український радянський діяч, 1-й секретар Вінницького обкому КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1984 р. Член ЦК КПУ в січні 1984—1990 р. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1986—1989 р. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.

Криворучко Леонтій Леонтійович
Народився	2 січня 1927(1927-01-02) село Петропавлівка, тепер Новосергієвського району Оренбурзької області, Росія
Помер	2003(2003) Вінниця
Національність	українець
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Криворучко.

Життєпис

Освіта вища. У 1949 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту.

У 1949—1951 роках — бригадир, майстер, заступник начальника збірного цеху, начальник бюро Жмеринського вагоноремонтного заводу Вінницької області. У 1951—1952 роках — 1-й секретар Жмеринського районного комітету ЛКСМУ Вінницької області.

Член КПРС з 1952 року.

У 1952—1958 роках — секретар, 1-й секретар Вінницького обласного комітету ЛКСМУ.

У 1960 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1960—1963 роках — начальник Вінницького обласного управління місцевої і паливної промисловості.

У 1963—1970 роках — 1-й секретар Вінницького міського комітету КПУ.

У 1970 — вересні 1978 року — секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

У вересні 1978 — березні 1983 року — 2-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

З березня 1983 по листопад 1988 року — 1-й секретар Вінницького обласного комітету КПУ.

З 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Нагороди

• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Жовтневої Революції (31.12.1986)
• орден «Знак Пошани»
• медалі