Кра́пина (хорв. Krapina) — місто в північно-західній Хорватії, адміністративний центр Крапинсько-Загорської жупанії.
| Крапина Krapina | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 46°09′32″ пн. ш. 15°52′28″ сх. д. / 46.15889° пн. ш. 15.87444° сх. д.Координати: 46°09′32″ пн. ш. 15°52′28″ сх. д. / 46.15889° пн. ш. 15.87444° сх. д. | ||
| Країна | Хорватія | |
| Регіон | Крапинсько-Загорська жупанія | |
| Район | муніципалітет | |
| Столиця для | Крапинсько-Загорська жупанія (жупанія Хорватії) | |
| Засновано | 1193 | |
| Площа | 47,53 км² | |
| Населення | 4 471 (2011) | |
| · густота | 272 осіб/км² | |
| Агломерація | 12 480 (2011) | |
| Висота НРМ | 203 м | |
| Телефонний код | (385) 049 | |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |
| GeoNames | 3197366 | |
| OSM | ↑226223 ·R (Крапинсько-Загорська жупанія) | |
| Поштові індекси | 49000 | |
| Міська влада | ||
| Мер міста | Йосип Хорват (ХДС) | |
| Вебсайт | www.krapina.hr | |
| Мапа | ||
Крапина Крапина (Хорватія) | ||
| | ||
| | ||
| Крапина у Вікісховищі |
Історія і етимологія Редагувати
Розташоване посеред Хорватського Загор'я місто Крапина виводить свою назву від прилеглої річки Крапинчиця (хорв. Krapinčica). Назва ж річки походить від імені прісноводної риби коропа, яким колись кишіла Крапинчиця, адже на кайкавському наріччі короп зветься крап.
Крапина є чи не найдавнішим населеним місцем Хорватії. Історія людського роду в межах міста сягає в далеку минувшину і налічує від 120000 до 50000 років, про що свідчать близько 900 закам'янілих останків максимум 80 прадавніх людей неандертальців, виявлених в 1899 р. хорватським археологом і палеонтологом Драгутіном Горяновичем-Крамбергером на пагорбі Хушняково в західній частині Крапини. Найімовірніше, йшлося про місце поховання, пов'язане з ритуальним канібалізмом. Деякі дослідники вважають, що місцеві неандертальці могли загинути під час збройної сутички, яку вони називають «битвою під Крапиною», «найдавнішою» з битв у людській історії. У 2010 році в Крапині відкрито Музей крапинських неандертальців. На місці, де велися розкопки, нині закладено парк, прикрашений багатьма статуями, серед яких є ведмідь, лось і бобер.
Перші писемні згадки про Крапину датовано 1193 роком. У середні віки існувала твердиня Крапина, попід якою почало виростати поселення. Ці первісно королівські маєтки з XIV сторіччя починають одержувати окремі дворянські сім'ї. У той час королівською грамотою Крапина стає вільним торговельним містом. Аристократична сім'я Кеглевич в першій половині XVI століття купує помістя Крапина і оселяється посеред найбільших на той час турецьких вторгнень у Хорватію. Аристократичні родини були захисниками церковних орденів, і в Крапині в XVII столітті з'являються францисканці, які будують церкву Св. Катерини і францисканський монастир. У XVIII ст. виникає в Крапині знаменита церква на Тростинному верху. У XIX ст. в добу пробудження національної свідомості і становлення хорватської літературної мови саме тут народився ідейний вождь хорватського національного відродження Людевит Гай.
Населення Редагувати
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 12 480 осіб, 1 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого поселення становило 4 471 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення центру громади:
Населені пункти Редагувати
Крім поселення Крапина, до громади також входять:
Клімат Редагувати
Середня річна температура становить 9,93 °C, середня максимальна — 23,98 °C, а середня мінімальна — -6,31 °C. Середня річна кількість опадів — 1045,00 мм.
| Клімат поселення | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. |
| Середній максимум, °C | 5,57 | 7,58 | 11,69 | 16,04 | 20,92 | 23,98 | 23,42 | 22,90 | 18,92 | 13,83 | 8,22 | 4,50 |
| Середня температура, °C | −0,4 | 1,64 | 5,74 | 10,12 | 14,99 | 18,03 | 19,62 | 19,10 | 15,12 | 10,02 | 4,41 | 0,70 |
| Середній мінімум, °C | −6,31 | −4,32 | −0,2 | 4,16 | 9,05 | 12,09 | 15,82 | 15,28 | 11,33 | 6,22 | 0,61 | −3,1 |
| Норма опадів, мм | 50 | 54 | 72 | 77 | 91 | 122 | 103 | 101 | 101 | 101 | 99 | 74 |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.70 | 1.90 | 2.30 | 2.22 | 2.11 | 1.90 | 1.81 | 1.70 | 1.62 | 1.70 | 1.80 | 1.78 |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4060 | 6763 | 10420 | 14769 | 18769 | 20567 | 21261 | 18558 | 13787 | 8521 | 4505 | 3208 |
| Джерело: |
Визначні місця Редагувати
Визначні постаті Редагувати
Людевит Гай — хорватський мовознавець, політик, журналіст і письменник. Його домівка тепер стала меморіальним музеєм.
Посилання Редагувати
- Офіційна вебсторінка [ 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Стійбище первісної людини [ 17 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 24 лютого 2011.
- Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.11
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 25 лютого 2011.
- ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020.
- ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
| Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |