Кравченко Ярослава Юріївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко.

Ярослава Юріївна Кравченко (7 січня 1987, Умань) — українська телеведуча, радіоведуча, продюсерка, громадська діячка, амбасадорка руху «HeForShe», засновниця та директорка «Дикого Театру».

Ярослава Кравченко
Ярослава Кравченко
Народилася	7 січня 1987(1987-01-07) (36 років) Умань
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українка
Діяльність	директорка театру, телеведуча
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася в місті Умань. У віці 13 років переїхала до Києва з метою стати спортсменкою, як її батько. Закінчила Київський спортивний ліцей-інтернат (секція волейболу). У театральну сферу потрапила навсупереч батькам.

Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, за спеціальністю «Театрознавство». З 2004 до 2007 займалася культурною журналістикою, писала театральні огляди, брала інтерв'ю та збирала аналітичні матеріали для видань «Український театр», «Дніпро», «Дєло», «Партер», «Газета по-українськи», «Театрально-концертний Київ», «Контрамарка», «День».

З 2010 до 2011 є артдиректоркою Київського повітроплавного товариства. У 2007—2012 роках очолювала піар-відділ Київського «Молодого театру». З 2011 до 2012 Кравченко була головною редакторкою розділу «Мінкульт» в ІА^{[уточнити]} «Мінпром».

Робота в театрі та ЗМІ

• 2011 — Шоу «Давай одружимося» (телеканал «1+1») — редакторка
• 2012 — 2014 — Шоу «Говорить Україна» (телеканал «Україна») — редакторка, журналістка
• 2014 — Шоу «Сюрприз» (телеканал «Новий канал») — дослідниця та редакторка
• 2014 — 2016 — Служба інформації і PR Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка; — голова
• 2015 — 2016 — Аналітичний портал POLEMIX (закрився у 2016); — головна редакторка
• 2016, 10 лютого — Незалежний «Дикий Театр» (м. Київ); — засновниця, продюсерка
• 2017 — 2016 — Програма «#@)₴?$0» (Телебачення Торонто) — співведуча Майкла Щура
• 2020 — Шоу «Інтим пропонувати» (Радіо НВ) — ведуча
• 2021 — Відверте шоу «ебаут» (youtube) — співведуча
• 2022 — «Говорить Київ» youtube-проєкт — співведуча із Олексієм Ковжуном

Після повномаштабного вторгнення

Після повномаштабного вторгнення в 2022 році Ярослава долучилася до організації волонтерських зборів на потреби армії. Організувала фонд «Всі по 10», що закривав потреби у необхідних речах, як військових так і цивільного населення.

Нагороди та досягнення

• Лауреатка театральної премії «Київська Пектораль».
• Увійшла в «ТОП — 100 людей культури України 2017» за версією журналу «Новоє Время».
• За версією журналу «Фокус» входить до списку 100 найвпливовіших жінок України (2021).

Громадська діяльність

Учасниця Революції гідності. Керівниця штабу 39-ї жіночої сотні.

У 2019 році ООН-Жінки в Україні повідомив що Ярослава Кравченко стала амбасадоркою міжнародного руху солідарності за ґендерну рівність «HeForShe».

Посилання

• Ярослава Кравченко [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Theatre.love
• Ярослава Кравченко, засновниця «Дикого театру» [ 26 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 2 лютого 2019 р.
• Ярослава Кравченко: Нашим жінкам соромно говорити про насильство. Вранці прокинулася в синячках, замазала тоналочкою, пішла на роботу. «Галя, що з тобою?» — «Впала»… Я дуже хотіла б це змінити [ 28 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // УНІАН, 25 жовтня 2019 р.
• Реальні історії насильства над жінками у виставі «Дикого театру»: Ярослава Кравченко про «Шрами» [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.] // The Village, 22 листопада 2019 р.
• «ебаут» — youtube канал Ярослави Кравченко, хазяйки «Дикого театру» теле і радіоведучої, Наті Авдєєвої, моделі й продюсерки «The Village Україна», та піарниці Катерини Мотрич

Примітки

1. Кравченко Ярослава Юріївна. Біографічна довідка
2. Альона НИЗОВЕЦЬ (5 травня 2021). (ua). «LIGA.Life». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 2021-5-6. 
3. . Рубрика. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021. 
4. Засновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченка: ТВ — це важкий наркотик [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Детектор медіа, 8 травня 2017 р.
5. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 5 квітня 2020. 
6. Кива, Ия (19 жовтня 2017). . ARTMISTO (ru-RU). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 
7. Двигатели культуры: Ярослава Кравченко, основатель «Дикого театра» — новости Киева на БЖ. БЖ (ru-RU). 29 січня 2017. Процитовано 5 квітня 2020. 
8. . bit.ua. 1 серпня 2018. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 5 квітня 2020. 
9. . Platfor.ma (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 
10. С ДИКИМ энтузиазмом. nv.ua. Процитовано 5 квітня 2020. 
11. Ти 10 років займаєшся театром, а гуглять «Ярослава Кравченко грудь» — театральна менеджерка Ярослава Кравченко [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Громадське телебачення, 27 березня 2019 р.
12. . Cosmopolitan — модный женский журнал. 4 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 
13. . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021. 
14. . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021. 
15. Наталія КИР’ЯНОВА (10 січня 2022). (укр.). «НВ». Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 2022-1-13. 
16. (uk-UA). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022. 
17. Лаврів, Марія (28 лютого 2023). Десять гривень – дрібниця? Ні, це авто для ЗСУ. Як закривати великі збори малими донатами – Ярослава Кравченко та ініціатива «Всі по 10». ШоТам (укр.). Процитовано 3 червня 2023. 
18. ЯРОСЛАВА КРАВЧЕНКО: Про суд з Українським культурним фондом, Маріуполь, Ебаут та Телебачення Торонто (uk-UA). Процитовано 3 червня 2023. 
19. Лариса, Ракша (8 липня 2022). “Всі по 10”, “Франка — на фронт”, фонд Сергія Притули. Розповідаємо про силу мікродонатів. Bazilik Media (укр.). Процитовано 3 червня 2023. 
20. . nv.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2020. 
21. #99 в рейтингу «100 найвпливовіших жінок України за версією журналу „Фокус“ 2021» [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Фокус. — 2021.
22. . Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 4 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2020. 
23. . podrobnosti. 11 липня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 
24. Я не експертка з гендерної рівності — просто вірю, що у всіх людей мають бути рівні права — Ярослава Кравченко. Громадське радіо (укр.). Процитовано 5 квітня 2020. 
25. . Elle — модный женский журнал. 29 травня 2019. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 5 квітня 2020. 
26. . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.