Котіс VII (д/н — 18 до н. е.) — володар Одрисько-астейського царства в 31—18 роках до н. е. Стосовно нумерації вчені дискутують: низка дослідників вважає цього царя Котісом V як царя Другого Одриського царства, решта — як Котіс III — правителем Одрисько-астейського царства.
| Котіс VII | |
|---|---|
| Κότυς | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 18 до н. е. |
| Країна | Одриське царство |
| Національність | фракієць |
| Діяльність | суверен |
| Титул | цар одрисів і астеїв |
| Посада | king of the Odrysiansd |
| Термін | 31—18 роки до н. е. |
| Попередник | Садала III |
| Наступник | Рескупорід II |
| Рід | Астейська династія |
| Батько | Садала II |
| Мати | Полемократея |
| Діти | 1 син і 1 донька |
Життєпис ред.
Молодший син Садали II, царя одрисів і астеїв. Після смерті батька у 42 році до н. е. став молодшим царем (парадинастом), визнаючи владу старшого брата Садали III. Його володіння розташовувалися у Східній Фракії.
У 31 році до н. е. після смерті останнього успадкував усю владу. Дотримувався проримської позиції. У 30—28 роках до н. е. допомагав проконсулу Марку Ліцинію Крассу у війні проти бастарнів, а потім сприяв приборканню фракійських племен медів і сердів.
Налагодив відносини з Сапейським царством, видавши до династа Реметалка I свою доньку Піфородиду. У 20 році до н. е. зробив своє царством клієнтом Римської імперії, забезпечивши цим недоторканність кордонів. Це сприяло встановленню вигідних відносин із західнопонтійськими містами, що ще раніше отримали статус федератів Риму. Помер у 18 році до н. е. Йому спадкував син Рескупорід II.
Джерела ред.
- Félix Cary, Histoire des rois de Thrace et de ceux du Bosphore cimmérien, éd. Desaint et Saillant, 1752
- Soustal, Peter (1991). Tabula Imperii Byzantini, Band 6: Thrakien (Thrakē, Rodopē und Haimimontos). Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. ISBN 3-7001-1898-8.