Котіс I (д/н — 360 до н. е.) — володар Одриського царства в 383—360 роках до н. е.
| Котіс I | |
|---|---|
| Κότυς | |
| Народився | невідомо |
| Помер | 360 до н. е. |
| Країна | Одриське царство |
| Діяльність | суверен |
| Титул | цар одрисів |
| Посада | king of the Odrysiansd |
| Термін | 383—360 роки до н. е. |
| Попередник | Гебрізелм |
| Наступник | Керсеблепт Берісад Амадок II |
| Батько | Севт II |
| Діти | Керсеблепт Берісад 1 донька |
|
Життєпис Редагувати
Син царя Севта II. Про дату народження та молоді роки нічого невідомо. 386 або 385 року до н. е. його батька було повалено родичем Гебрізелмом. У 384 або 383 роцідо н. е. Котіс в свою чергу скинув цього царя йзахопив владу. Продовжував традиційну політику Одриського царства, спрямоване на союз з Афінами. З цією метою Котіс I пошлюбив доньку афінського стратега Іфікрата, незабаром після чого афінянин стає другим після царя в керівництві військами.
Котіс I також змінює стосунки з трибаллами, з якими одриські володарі до того вели запеклі війні. Було укладено союз з Галом, вождем трибаллів Мезії. Спільно з останнім 376 року до н. е. цар одрисів здійснив напад на Абдери. Втім у 375 році до н. е. міжсоюзниками стається конфлікт. Однією з причин повстання було те, що трибаллів були позбавлені доступу до торгівлі з півднем, звідки приходили якісний крам, зокрема предмети розкоші. Котіс I зупинив завдати трибалам поразки. після цього відновив грецьку колонію Пісторіс.
У 366 році до н. е. відмовився підтримати повстання Аріобарзана, сатрапа Геллеспонтської Фригії, проти перського царя Артаксеркса II, оскільки 367 році Аріобарзан захопив місто Сест, яке Котіс I вважавзалежним від нього. 365 року до н. е. одриський цар здійснив похід проти союзної Афінам колонії Херсонес Фракійський. Спроби Іфікрата зупинити царя були марні. Афіняни на чолі із Тимофієм в свою чергу зайняли міста Сест і Криптот, а 362 року до н. е. підбурили повстання у Фракії проти влади Котіса I, яке очолив скарбник царя Мілтокит. Втім Іфікрат зумів підкупити Харідема, начальника посланих до Фракії афінських військ, і той допоміг придушити повстання. За це Котіс I видавза Харідема свою доньку.
У 361 році до н. е. Харідем повернувся до Афін з укладеним з Котісом I «вічним союзом» з Другим афінським морським союзом. Близько 360 року до н. е. цар зміг встановити владу на весь півострів Херсонес Фракійський (зокрема захопив в афінян місто Сест), що забезпечило вплив на торгівельні шляхи між Егейським морем і Понтом. Це спонукало влади Афін на організацію вбивства царя Котіса I, здійснене того ж року Пифоном і Гераклідом з Енос (учнями Платона), що хитрістю проникли до царського палацу. По поверненню до Афін вбивці царя були оголошені поченсими громадянами Афін і отримали багату нагороду й золоті вінки.
Після загибелі Котіса I царство було розділене між синами царя — Керсеблептом (східна частина) і Берісадом (західна частина) та його стриєчний брат Амадоком II (центр царства).
Характер Редагувати
Згіднодавньогрецьким істориківмав військовіталанти, протебув нестриманий, коли зловживав вином. П'яним вчиняв різні дурощі та чинив насильство. Втім це могло бути наклепом афінян, з якими Котіс у другій період володарювання мав напружені стосунки, а то й військові конфлікти.
Джерела Редагувати
- Paul Coché, Histoire de la Macédoine, jusqu'à l'avènement d'Alexandre le Grand, chap. " Kerselbleptès, fils aîné de Cotys ", éd. Payot, Paris, 1960, p. 143.
- Valeva, Julia; Nankov, Emil; Graninger, Denver (2015). A Companion to Ancient Thrace. Chichester, United Kingdom: John Wiley & Sons. p. 44. ISBN 9781444351040.