Кото́вка — село в Магдалинівській селищній громаді Новомосковського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 2 689 осіб. Орган місцевого самоврядування — Котовська сільська рада.
село Котовка | |
---|---|
Поміщицький маєток (кінець XIX століття) | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Новомосковський район |
Громада | Магдалинівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12100050150050293 |
Облікова картка | Котовка |
Основні дані | |
Перша згадка | 1770 |
Населення | 2 689 |
Площа | 7,81 км² |
Густота населення | 344 осіб/км² |
Поштовий індекс | 51112 |
Телефонний код | +380 5691 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 81 м |
Водойми | р. Оріль, оз. Лиман |
Відстань до обласного центру | 58 км |
Відстань до районного центру | 28 км |
Найближча залізнична станція | Бузівка |
Відстань до залізничної станції | 19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | Новомосковський район, с. Котовка, вул. Садова, 1 |
Сільський голова | Дубровін Микола Михайлович |
Карта | |
Котовка | |
Котовка | |
Мапа | |
Котовка у Вікісховищі |
Географія
Село Котовка знаходиться на півночі області на межі з Полтавською областю, на правому березі каналу Дніпро — Донбас біля витоків річки Заплавка. Вище за течією каналу на відстані 2,5 км розташоване село Минівка, на протилежному березі — село Степанівка. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера. Через село проходять автомобільні дороги Т 0410 і (Т 0412).
Археологія
Археологічні знахідки свідчать, що територія на місці сучасної Котовки була заселена у стародавні часи. Тут виявлено стоянку часів неоліту (V—IV тисячоліття до н. е.), розкопано кургани з похованнями епохи бронзи. Вздовж озера Лиман, що неподалік села, було знайдено залишки поселень ранніх слов'ян II—V і VII—IX століть. А 1970 року на лівому березі Орелі біля села Котовка експедиція Дмитра Телегіна знайшла залишки пеньківського поселення у вигляді скупчень ліпної товстостінної кераміки.
Історія
Виникнення сучасного поселення пов'язане із запорізьким козаком Василем Котом, який першим поселився на горбовині між озерами Плавами і Лебединкою. Згодом сюди перебралися сімейні козаки із Запоріжжя та переселенці з Полтавщини.
Поселення під назвою Котовка вперше з'являється на карті Запорожжя 1770 року. 1775 року згадується як містечко у складі Орільської паланки Запорозької Січі. 1774 року тут налічувалось 74 двори.
Більшу частину населення Котовки становили селяни-втікачі з Полтавщини і Слобожанщини. 1771 року Гадяцька полкова канцелярія вела листування з Кошем з приводу втечі до слободи Котовки Орільської паланки казака Волощенка, який прибув сюди на 3-х возах з хлібом, майном, разом з двома робітниками.
1772 року містечко Котовка згадувалось у зв'язку з переселенням туди значної групи селян Гадяцького полку, які повстали проти поміщика Милорадовича і втекли на запорозькі землі.
У 1766-1775 роках входило до складу Протовчанської паланки.
Після ліквідації Січі Котовка перейшла у власність гвардійського полковника Л. Алексєєва. У документах 1785 року згадується як слобода Олексопільського повіту Катеринославського намісництва, а з 1797 року — Новомосковського повіту. 1791 року в Котовці у 135 дворах проживало 1 796 жителів. Власник Котовки — дійсний статський радник Д. Алєксєєв — був одним з найбагташих поміщиків Катеринославської губернії, володів понад 12 тисячами десятин землі та 2 тисячами кріпаків. Поміщицьке господарство займалось вирощуванням зернових, розведенням овець. За даними 1848 року при економії маєтку діяли винокурний, пивоварний та два цегельних заводи.
Через Котовку пролягали чумацькі шляхи з Полтави та Харкова на Катеринослав і Новомосковськ. Це сприяло розвитку торгівлі у селі. Щотижня по п'ятницях і неділях тут відбувались базари, 4 рази на рік проходили ярмарки. На початку 19 століття італієць Конфароні заснував на березі Орілі торговельну контору. Він скуповував пшеницю і льон та відправляв на Бердянськ.
1885 року Котовка мала статус містечка та була центром Котовської волості Новомосковського повіту. Тут проживало 2 436 осіб, об'єднаних у 4 громади. Наслідки селянської реформи 1861 року призвели до розшарування населення за майновим становищем. Багато бідняків із села виїжджали на роботу на заводи і фабрики Катеринослава, на рудники Кривого Рога, будівництво Херсонської залізниці.
На початку XX століття населення Котовки становило 3 453 жителі, а станом на 1908 рік — 4 284. В селі працювали 2 церковнопарафіяльні і одна земська школа (відкрита 1874 року). 1903 року була побудована лікарня на 20 місць, яку обслуговували 2 лікарів та 5 фельдшерів.
Котовка також була відома завдяки орнаментальному розпису хат (ззовні і всередині) і господарських споруд, для чого використовувались місцеві глини.
Під час Першої світової війни і громадянської війни 1917—1919 років Котоку неодноразово захоплювали війська різних армій: німецько-австрійські, УНР, більшовицькі, білогвардійські. У грудні 1919 року остаточно встановлено радянську владу.
Село стало центром району спочатку у складі Красноградської округи, з 1925 року — Катеринославської округи, а з 1935 року у складі Дніпропетровської області.
В ході колективізації у Котовці було створено колгоспи, на 1930 рік їх було 6. У 1935 році відкрито стаціонарну лікарню.
У часи Другої світової війни з 5 жовтня 1941 року по 21 вересня 1943 року село було окуповане нацистськими військами і з 1 вересня 1942 року належало до Петриківського ґебіту.
Після закінчення війни почалась відбудова господарства села. 1944 року було поновлено роботу цегельного заводу. Колгоспи села було об'єднано у два — ім. Котовського та ім. Ворошилова. 1958 року Котовка увійшла до складу Магдалинівського району.
Крім колгоспів у Котовці діяли маслозавод (до 1975 року), хлібозавод (до 1999 року), підприємство Ліктресту УРСР із заготівлі лікарських рослин.
1989 року за переписом тут проживало приблизно 2900 осіб.
До 2019 року було центром Котовської сільської ради.
Економіка
- Цегельний завод;
- пожежна частина;
- підприємство «Бойня»;
- Маслозавод;
- відділення «Лекрас пром трест»;
- хлібопекарня;
- агрофірма «Котовка» — структурний підрозділ корпорації «Агро Овен», декілька дрібних господарств.
Заклади соціальної сфери
- Котовська середня загальноосвітня школа ім. братів-партизанів Гейків;
- Котовська загальноосвітня середня спеціальна допоміжна школа-інтернат;
- Дитячий дошкільний заклад «Веселка»;
- Котовська дільнична лікарня зі стаціонарним пологовим відділеням;
- Будинок культури;
- Сільська бібліотека;
- філія Магдалинівської музичної школи;
- станція юних натуралістів.
Відомі уродженці
- Голенко Майя Федорівна — бандуристка, заслужена артистка УРСР.
- Іванов Сергій Володимирович — член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії економічних наук України.
- Кібець Іван Михайлович — вчитель, літератор, краєзнавець, народний умілець.
- Кібець Юрій Іванович — український поет.
- Малюга Григорій Васильович (1914—2000) — радянський військовий і український громадський діяч.
- Савченко Роман Михайлович — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
- Свічаревська Ганна Олексіївна (1888—1967) — українська громадська діячка.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 376—386
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Котовка (Новомосковський район) |
- Котовка(рос.) (Історія міст і сіл Української РСР (Видання російською мовою)). Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1977
- Нові дані про пеньківську культуру в Середньому Подніпров'ї [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Д. И. Эварницкий Очерки по истории запорожских казаков и Новороссийского края. — СПб., 1889 — с. 123(рос.)
- Д. И. Эварницкий Запорожье в остатках старины и преданиях народа, ч. 1 — СПб., 1888(рос.)
- А. А. Скальковский История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского
- Голобуцький В. О. Запорізька Січ в останні часи свого існування. 1734—1775. — К., 1961
- Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии, вып. 1, с. 346
- Нестеренко О. О. Розвиток промисловості на Україні, с. 475
- Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск VIII. Санкт-Петербург, 1886 (рос.)
- Список населённых мест Новомосковского уезда, Екатеринослав, 1902(рос.)
- В. А. Бабенко. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края, Екатеринослав, 1905
Література
- Кібець І.М., Ковальова І.Ф., Кучерявенко О.І. Кото́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.376-386
Посилання
- Сайт Магдалинівської РДА
- (рос.)
- Котовка. Історія села [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kotovka Koto vka selo v Magdalinivskij selishnij gromadi Novomoskovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 2 689 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Kotovska silska rada selo KotovkaPomishickij mayetok kinec XIX stolittya Pomishickij mayetok kinec XIX stolittya Krayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Novomoskovskij rajonGromada Magdalinivska selishna gromadaKod KATOTTG UA12100050150050293Oblikova kartka Kotovka Osnovni daniPersha zgadka 1770Naselennya 2 689Plosha 7 81 km Gustota naselennya 344 osib km Poshtovij indeks 51112Telefonnij kod 380 5691Geografichni daniGeografichni koordinati 49 07 48 pn sh 34 56 34 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 81 mVodojmi r Oril oz LimanVidstan do oblasnogo centru 58 kmVidstan do rajonnogo centru 28 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BuzivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 19 kmMisceva vladaAdresa radi Novomoskovskij rajon s Kotovka vul Sadova 1Silskij golova Dubrovin Mikola MihajlovichKartaKotovkaKotovkaMapa Kotovka u VikishovishiGeografiyaSelo Kotovka znahoditsya na pivnochi oblasti na mezhi z Poltavskoyu oblastyu na pravomu berezi kanalu Dnipro Donbas bilya vitokiv richki Zaplavka Vishe za techiyeyu kanalu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Minivka na protilezhnomu berezi selo Stepanivka Richki v comu misci zvivisti utvoryuyut limani starici ta zabolocheni ozera Cherez selo prohodyat avtomobilni dorogi T 0410 i T 0412 ArheologiyaArheologichni znahidki svidchat sho teritoriya na misci suchasnoyi Kotovki bula zaselena u starodavni chasi Tut viyavleno stoyanku chasiv neolitu V IV tisyacholittya do n e rozkopano kurgani z pohovannyami epohi bronzi Vzdovzh ozera Liman sho nepodalik sela bulo znajdeno zalishki poselen rannih slov yan II V i VII IX stolit A 1970 roku na livomu berezi Oreli bilya sela Kotovka ekspediciya Dmitra Telegina znajshla zalishki penkivskogo poselennya u viglyadi skupchen lipnoyi tovstostinnoyi keramiki IstoriyaViniknennya suchasnogo poselennya pov yazane iz zaporizkim kozakom Vasilem Kotom yakij pershim poselivsya na gorbovini mizh ozerami Plavami i Lebedinkoyu Zgodom syudi perebralisya simejni kozaki iz Zaporizhzhya ta pereselenci z Poltavshini Poselennya pid nazvoyu Kotovka vpershe z yavlyayetsya na karti Zaporozhzhya 1770 roku 1775 roku zgaduyetsya yak mistechko u skladi Orilskoyi palanki Zaporozkoyi Sichi 1774 roku tut nalichuvalos 74 dvori Bilshu chastinu naselennya Kotovki stanovili selyani vtikachi z Poltavshini i Slobozhanshini 1771 roku Gadyacka polkova kancelyariya vela listuvannya z Koshem z privodu vtechi do slobodi Kotovki Orilskoyi palanki kazaka Voloshenka yakij pribuv syudi na 3 h vozah z hlibom majnom razom z dvoma robitnikami 1772 roku mistechko Kotovka zgaduvalos u zv yazku z pereselennyam tudi znachnoyi grupi selyan Gadyackogo polku yaki povstali proti pomishika Miloradovicha i vtekli na zaporozki zemli U 1766 1775 rokah vhodilo do skladu Protovchanskoyi palanki Pomishickij mayetok Alyeksyeyevih Pislya likvidaciyi Sichi Kotovka perejshla u vlasnist gvardijskogo polkovnika L Aleksyeyeva U dokumentah 1785 roku zgaduyetsya yak sloboda Oleksopilskogo povitu Katerinoslavskogo namisnictva a z 1797 roku Novomoskovskogo povitu 1791 roku v Kotovci u 135 dvorah prozhivalo 1 796 zhiteliv Vlasnik Kotovki dijsnij statskij radnik D Alyeksyeyev buv odnim z najbagtashih pomishikiv Katerinoslavskoyi guberniyi volodiv ponad 12 tisyachami desyatin zemli ta 2 tisyachami kripakiv Pomishicke gospodarstvo zajmalos viroshuvannyam zernovih rozvedennyam ovec Za danimi 1848 roku pri ekonomiyi mayetku diyali vinokurnij pivovarnij ta dva cegelnih zavodi Cherez Kotovku prolyagali chumacki shlyahi z Poltavi ta Harkova na Katerinoslav i Novomoskovsk Ce spriyalo rozvitku torgivli u seli Shotizhnya po p yatnicyah i nedilyah tut vidbuvalis bazari 4 razi na rik prohodili yarmarki Na pochatku 19 stolittya italiyec Konfaroni zasnuvav na berezi Orili torgovelnu kontoru Vin skupovuvav pshenicyu i lon ta vidpravlyav na Berdyansk 1885 roku Kotovka mala status mistechka ta bula centrom Kotovskoyi volosti Novomoskovskogo povitu Tut prozhivalo 2 436 osib ob yednanih u 4 gromadi Naslidki selyanskoyi reformi 1861 roku prizveli do rozsharuvannya naselennya za majnovim stanovishem Bagato bidnyakiv iz sela viyizhdzhali na robotu na zavodi i fabriki Katerinoslava na rudniki Krivogo Roga budivnictvo Hersonskoyi zaliznici Na pochatku XX stolittya naselennya Kotovki stanovilo 3 453 zhiteli a stanom na 1908 rik 4 284 V seli pracyuvali 2 cerkovnoparafiyalni i odna zemska shkola vidkrita 1874 roku 1903 roku bula pobudovana likarnya na 20 misc yaku obslugovuvali 2 likariv ta 5 feldsheriv Kotovka takozh bula vidoma zavdyaki ornamentalnomu rozpisu hat zzovni i vseredini i gospodarskih sporud dlya chogo vikoristovuvalis miscevi glini Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i gromadyanskoyi vijni 1917 1919 rokiv Kotoku neodnorazovo zahoplyuvali vijska riznih armij nimecko avstrijski UNR bilshovicki bilogvardijski U grudni 1919 roku ostatochno vstanovleno radyansku vladu Selo stalo centrom rajonu spochatku u skladi Krasnogradskoyi okrugi z 1925 roku Katerinoslavskoyi okrugi a z 1935 roku u skladi Dnipropetrovskoyi oblasti V hodi kolektivizaciyi u Kotovci bulo stvoreno kolgospi na 1930 rik yih bulo 6 U 1935 roci vidkrito stacionarnu likarnyu U chasi Drugoyi svitovoyi vijni z 5 zhovtnya 1941 roku po 21 veresnya 1943 roku selo bulo okupovane nacistskimi vijskami i z 1 veresnya 1942 roku nalezhalo do Petrikivskogo gebitu Pislya zakinchennya vijni pochalas vidbudova gospodarstva sela 1944 roku bulo ponovleno robotu cegelnogo zavodu Kolgospi sela bulo ob yednano u dva im Kotovskogo ta im Voroshilova 1958 roku Kotovka uvijshla do skladu Magdalinivskogo rajonu Krim kolgospiv u Kotovci diyali maslozavod do 1975 roku hlibozavod do 1999 roku pidpriyemstvo Liktrestu URSR iz zagotivli likarskih roslin 1989 roku za perepisom tut prozhivalo priblizno 2900 osib Do 2019 roku bulo centrom Kotovskoyi silskoyi radi EkonomikaCegelnij zavod pozhezhna chastina pidpriyemstvo Bojnya Maslozavod viddilennya Lekras prom trest hlibopekarnya agrofirma Kotovka strukturnij pidrozdil korporaciyi Agro Oven dekilka dribnih gospodarstv Zakladi socialnoyi sferiKotovska serednya zagalnoosvitnya shkola im brativ partizaniv Gejkiv Kotovska zagalnoosvitnya serednya specialna dopomizhna shkola internat Dityachij doshkilnij zaklad Veselka Kotovska dilnichna likarnya zi stacionarnim pologovim viddilenyam Budinok kulturi Silska biblioteka filiya Magdalinivskoyi muzichnoyi shkoli stanciya yunih naturalistiv Vidomi urodzhenciGolenko Majya Fedorivna banduristka zasluzhena artistka URSR Ivanov Sergij Volodimirovich chlen korespondent NAN Ukrayini zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini akademik Akademiyi ekonomichnih nauk Ukrayini Kibec Ivan Mihajlovich vchitel literator krayeznavec narodnij umilec Kibec Yurij Ivanovich ukrayinskij poet Malyuga Grigorij Vasilovich 1914 2000 radyanskij vijskovij i ukrayinskij gromadskij diyach Savchenko Roman Mihajlovich serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2015 rokiv Svicharevska Ganna Oleksiyivna 1888 1967 ukrayinska gromadska diyachka DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 376 386PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kotovka Novomoskovskij rajon Kotovka ros Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vidannya rosijskoyu movoyu Tom 4 Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1977 Novi dani pro penkivsku kulturu v Serednomu Podniprov yi 15 sichnya 2018 u Wayback Machine ros D I Evarnickij Ocherki po istorii zaporozhskih kazakov i Novorossijskogo kraya SPb 1889 s 123 ros D I Evarnickij Zaporozhe v ostatkah stariny i predaniyah naroda ch 1 SPb 1888 ros A A Skalkovskij Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo Golobuckij V O Zaporizka Sich v ostanni chasi svogo isnuvannya 1734 1775 K 1961 Materialy dlya istoriko statisticheskogo opisaniya Ekaterinoslavskoj eparhii vyp 1 s 346 Nesterenko O O Rozvitok promislovosti na Ukrayini s 475 Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii Vypusk VIII Sankt Peterburg 1886 ros Spisok naselyonnyh mest Novomoskovskogo uezda Ekaterinoslav 1902 ros V A Babenko Etnograficheskij ocherk narodnogo byta Ekaterinoslavskogo kraya Ekaterinoslav 1905LiteraturaKibec I M Kovalova I F Kucheryavenko O I Koto vka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 376 386PosilannyaSajt Magdalinivskoyi RDA ros Kotovka Istoriya sela 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Dnipropetrovskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi