Кафедральний Костел Святого Мартина — одна з визначних пам'яток Мукачева. З 27 березня 2002 року церква стала кафедральним собором новоствореної Мукачівської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви.
| Костел Святого Мартина | |
|---|---|
| Вигляд на костел з площі Кирила і Мефодія | |
| 48°26′25″ пн. ш. 22°43′22″ сх. д. / 48.44028° пн. ш. 22.72278° сх. д.Координати: 48°26′25″ пн. ш. 22°43′22″ сх. д. / 48.44028° пн. ш. 22.72278° сх. д. | |
| Тип споруди | собор |
| Розташування | Україна, Мукачево |
| Кінець будівництва | 1904 |
| Належність | Римо-Католицька Церква в Україні Дієцезія: Мукачівська |
| Єпархія | Мукачівська Дієцезія Римсько-Католицької Церкви |
| Епонім | Мартін Турський |
| Покровитель | Мартін Турський |
| Костел святого Мартина (Мукачеве) (Закарпатська область) | |
| Костел святого Мартина у Вікісховищі |
Історія ред.
Костел Святого Мартина був побудований в 1904 році та названий на честь одного з найшанованіших святих і покровителя міста Мукачево — Святого Мартина. Костел Святого Мартина зводився на місці старого католицького храму, однієї з перших культових споруд у Мукачеві, яка існувала за часів правління королеви Угорщини Єлизавети Боснійської, яка часто там молилася. У 1686-му році, поки Ілона Зріні захищала Мукачівський замок, полководцем кесарського війська Капрара, було спалено церкву і місто. До 1725-го року зусиллями католицьких вірників велась реконструкція зруйнованої будівлі. В 1746 році її було перебудовано. Наприкінці ХІХ століття неф церкви знаходився у поганому стані, через що його довелось знести. Із старої церкви залишилося лише святилище, на місці якого було зведено теперішню каплицю. В 1896 році з ініціативи графа Шенборна вирішили побудувати новий костел. Новий готичний храм було докорінно перебудовано на початку ХХ століття в рисах романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Посвячення новозбудованої церкви відбулося 24 вересня 1905 року.
Архітектура ред.
Костел оформлений у світло-коричневих тонах. Його найвища головна башта прикрашена годинником, а портал входу декорований склепінчастою аркою та колонами. Музичний орган для костьолу, «opus» 1866, був збудований у 1913 році Отто Рігером з Будапешту. Орган має 16 регістрів: 8 — у першому мануалі, 5 — у другому і три — у педалі. При вході до кафедрального собору знаходиться вівтарний образ — картина угорського художника Віктора Мадараса із зруйнованої церкви села Софія. На ньому зображено першого угорського короля Стефана I Святого, який дає свою корону через Діву Марію турботливому Богу.
Каплиця Святого Йосипа ред.
Перлина костелу — старовинна каплиця Святого Йосипа, яка знаходиться поряд з храмом датується XIV століттям. Це єдине будова, яка вціліла від колишнього храму. Каплиця виконана в готичному стилі та являє собою кам'яну споруду з вузькими стрілчастими вікнами, укріплену могутніми контрфорсами (опорами). З усіх боків споруда укріплена міцними контрфорсами. Фасад каплиці прикрашений великою аркою з трояндою та декорований хрестами. До однієї зі стін прибудована кругла вежа, яку вінчає високих чотирикутний дах зі шпилем. В каплиці збереглися розписи XIV ст.
Докладніше: Каплиця Святого Йосипа
Посилання ред.
- http://www.munkacs-diocese.org/ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2&Itemid=4 [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- http://ukrainian.travel/viznachni-mistsya/kafedralniy-sobor-svyatogo-martina-z-turu%7C[недоступне посилання з липня 2019] Кафедральний собор Святого Мартина з Туру